|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| Невірні терези — мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому. | МBрила льсти6ваz мeрзость пред8 гDемъ, вёсъ же првdный пріsтенъ є3мY. |
|
2
|
2
|
| Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але несподівана і радісна буває погибель нечестивих.] | И#дёже ѓще вни1детъ досаждeніе, тaмw и3 безчeстіе: ўстa же смирeнныхъ поучaютсz премyдрости. |
|
3
|
3
|
| Непорочність прямодушних буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх. | Ўмирazй првdникъ њстaви раскazніе, ўд0бна же бывaетъ и3 посмэsтелна нечести1выхъ поги1бель. |
|
4
|
4
|
| Не допоможе багатство у день гніву, правда ж урятує від смерти. | Совершeнство прaвыхъ настaвитъ и5хъ, и3 поползновeніе tрицaющихсz плэни1тъ и5хъ. Не ўп0льзуютъ и3мBніz въ дeнь ћрости: прaвда же и3збaвитъ t смeрти. |
|
5
|
5
|
| Правда непорочного рівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого. | Прaвда непор0чнагw и3справлsетъ пути6, нечeстіе же впадaетъ въ непрaвду. |
|
6
|
6
|
| Правда прямодушних спасе їх, а беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм. | Прaвда мужeй прaвыхъ и3збaвитъ и5хъ, безсовётіемъ же ўловлsютсz беззак0нніи. |
|
7
|
7
|
| Зі смертю чоловіка нечестивого зникає надія, і чекання беззаконних гине. | Скончaвшусz мyжу првdну, не поги1бнетъ надeжда: похвалa же нечести1выхъ поги1бнетъ. |
|
8
|
8
|
| Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє у неї нечестивий. | Првdный t л0ва ўбёгнетъ, въ негHже мёсто предаeтсz нечести1вый. |
|
9
|
9
|
| Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються. | Во ўстёхъ нечести1выхъ сёть грaжданwмъ, чyвство же првdныхъ благопоспёшно. |
|
10
|
10
|
| При благоденстві праведників веселиться місто, і при погибелі нечестивих буває торжество. | Во бlги1хъ првdныхъ и3спрaвитсz грaдъ, и3 въ поги1бели нечести1выхъ рaдованіе. |
|
11
|
11
|
| Благословенням праведних звеличується місто, а вустами нечестивих руйнується. | Въ блгcвeніи прaвыхъ возвhситсz грaдъ, ўсты6 же нечести1выхъ раскопaетсz. |
|
12
|
12
|
| Бідний на розум висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить. | Ругaетсz грaжданwмъ лишeнный рaзума, мyжъ же мyдръ безм0лвіе в0дитъ. |
|
13
|
13
|
| Хто ходить як пліткар, той відкриває таємницю; але вірна людина таїть справу. | Мyжъ двоzзhченъ tкрывaетъ совёты въ с0нмищи, вёрный же дyхомъ таи1тъ вeщы. |
|
14
|
14
|
| При нестачі піклування падає народ, а при багатьох радниках благоденствує. | И%мже и3 нёсть ўправлeніz, пaдаютъ ѓки ли1ствіе, спасeніе же є4сть во мн0зэ совётэ. |
|
15
|
15
|
| Зло заподіює собі той, хто дає запоруку за стороннього; а хто ненавидить запоруку, той безпечний. | Лукaвый ѕлодёйствуетъ, є3гдA сочетавaетсz съ првdнымъ, ненави1дитъ же глaса ўтверждeніz. |
|
16
|
16
|
| Доброзвичайна дружина здобуває славу [чоловіку, а дружина, що ненавидить правду, є верх нечестя. Лінивці бувають убогі], а працелюбні, здобувають багатство. | ЖенA благодaтна возн0ситъ мyжу слaву: прест0лъ же безчeстіz женA ненави1дzщаz прaвды. Богaтства лэни1віи скyдни бывaютъ, крёпцыи же ўтверждaютсz богaтствомъ. |
|
17
|
17
|
| Чоловік милосердий благодіє душі своїй, а жорстокосердий руйнує плоть свою. | Души2 своeй благотвори1тъ мyжъ ми1лостивый, погублsетъ же тёло своE неми1лостивый. |
|
18
|
18
|
| Нечестивий робить справу ненадійну, а тому, хто сіє правду, — нагорода певна. | Нечести1вый твори1тъ дэлA непрaвєднаz: сёмz же првdныхъ мздA и4стины. |
|
19
|
19
|
| Праведність веде до життя, а той, хто прагне до зла, прагне смерти своєї. | Сhнъ првdный раждaетсz въ жив0тъ: гонeніе же нечести1вагw въ смeрть. |
|
20
|
20
|
| Мерзота перед Господом — підступні серцем; але благоугодні Йому непорочні в путі. | Мeрзость гDеви путіE развращeнни, пріsтни же є3мY вси2 непор0чніи въ путeхъ свои1хъ. |
|
21
|
21
|
| Можна ручитися, що порочний не залишиться непокараним; сім’я ж праведних спасеться. | Въ рyку рyцэ вложи1въ непрaведнw, не без8 мyки бyдетъ ѕлhхъ: сёzй же прaвду пріи1метъ мздY вёрну. |
|
22
|
22
|
| Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива і — нерозсудлива. | Ћкоже ўсерsзь златhй въ н0здрехъ свиніи2, тaкw женЁ ѕлоyмнэй лёпота. |
|
23
|
23
|
| Бажання праведних є одне добро, очікування нечестивих — гнів. | Желaніе првdныхъ всE благ0е, надeжда же нечести1выхъ поги1бнетъ. |
|
24
|
24
|
| Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє. | Сyть, и5же сво‰ сёюще, мнHжайшаz творsтъ: сyть же и3 собирaюще чужд†z, ўмалsютсz. |
|
25
|
25
|
| Благодійна душа буде насичена, і хто напуває інших, той і сам напоєний буде. | ДушA блгcвeнна всsкаz простaz: мyжъ ћрый неблагоwбрaзенъ. |
|
26
|
26
|
| Хто утримує в себе хліб, того кляне народ; а на голові того, хто продає, — благословення. | Ўдержавazй пшени1цу њстaвитъ ю5 kзhкwмъ: продаsй пшени1цу скyпw, t нар0да пр0клzтъ, блгcвeніе же гDне на главЁ подавaющагw. |
|
27
|
27
|
| Хто прагне добра, той шукає благовоління; а хто шукає зла, до того воно і приходить. | Творsй благ†z и4щетъ блгdти добры2: и4щущаго же ѕл†z пости1гнутъ є3го2. |
|
28
|
28
|
| Той, хто надіється на багатство своє, упаде; а праведники, як лист, будуть зеленіти. | Надёzйсz на богaтство своE, сeй падeтъ: заступazй же првdныхъ, т0й возсіsетъ. |
|
29
|
29
|
| Той, хто розладнує дім свій, отримає у наділ вітер, і нерозумний буде рабом мудрого серцем. | Не сматрszй своегw2 д0му наслёдитъ вётры: пораб0таетъ же безyмный разyмному. |
|
30
|
30
|
| Плід праведника — древо життя; і мудрий привертає душі. | T плодA прaвды дрeво жи1зни прозzбaетъ: teмлютсz же безврeменнw дyши беззак0нныхъ. |
|
31
|
31
|
| Так праведнику воздається на землі, тим більше нечестивому і грішному. | Ѓще првdный є3двA спасaетсz, нечести1вый же и3 грёшный гдЁ kви1тсz; |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
