|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
|
Хто любить настанови, той любить знання; а хто ненавидить викриття, той невіглас.
|
Любsй наказaніе лю1битъ чyвство: ненави1дzй же њбличeніz безyменъ.
|
|
2
|
2
|
|
Добрий здобуває благовоління від Господа; а людину підступну Він засудить.
|
Лyчше њбрэтhй блгdть t гDа бGа: мyжъ же законопрестyпенъ премолчaнъ бyдетъ.
|
|
3
|
3
|
|
Не утвердить себе людина беззаконням; корінь же праведників нерухомий.
|
Не и3спрaвитсz человёкъ t беззак0ннагw: корє1ніz же првdныхъ не tи1мутсz.
|
|
4
|
4
|
|
Доброчесна дружина — вінець для чоловіка свого; а ганебна — як гниль у кістках його.
|
ЖенA мyжественнаz вэнeцъ мyжу своемY: ћкоже въ дрeвэ чeрвь, тaкw мyжа погублsетъ женA ѕлотв0рнаz.
|
|
5
|
5
|
|
Помисли праведних — правда, а задуми нечестивих — підступність.
|
Мы6сли првdныхъ судбы6: ўправлsютъ же нечести1віи лє1сти.
|
|
6
|
6
|
|
Промови нечестивих — засідка для пролиття крови, вуста ж праведних спасають їх.
|
СловесA нечести1выхъ льсти6ва въ кр0вь, ўстa же прaвыхъ и3збaвzтъ и5хъ.
|
|
7
|
7
|
|
Торкнеться нечестивих нещастя — і немає їх, а дім праведних стоїть.
|
Ѓможе њбрати1тсz нечести1вый, и3счезaетъ: хр†мины же првdныхъ пребывaютъ.
|
|
8
|
8
|
|
Хвалять людину за мірою розуму її, а розбещений серцем буде у презирстві.
|
ЎстA разyмнагw хвали6ма бывaютъ t мyжа: слабосeрдъ же поругaемь бывaетъ.
|
|
9
|
9
|
|
Краще простий, але який працює на себе, ніж той, хто видає себе за знатного, але має потребу у хлібі.
|
Лyчше мyжъ въ безчeстіи раб0таzй себЁ, нeжели чeсть себЁ њбложи1въ и3 лишazйсz хлёба.
|
|
10
|
10
|
|
Праведний турбується і про життя худоби своєї, серце ж нечестивих жорстоке.
|
Првdникъ ми1луетъ дyшы скотHвъ свои1хъ: ўтрHбы же нечести1выхъ неми1лwстивны.
|
|
11
|
11
|
|
Хто обробляє землю свою, той буде насичуватися хлібом; а хто йде слідом за тими, що марно гають час, той недоумкуватий. [Хто знаходить задоволення у гаянні часу за вином, той у своєму домі залишить безславність.]
|
Дёлаzй свою2 зeмлю и3сп0лнитсz хлёбwвъ: гонsщіи же сyєтнаz лишeни рaзума. И$же є4сть слaдостенъ въ вjннэмъ пребывaніи, во свои1хъ твердhнехъ њстaвитъ безчeстіе.
|
|
12
|
12
|
|
Нечестивий бажає уловити в сіті зла; але корінь праведних твердий.
|
Жел†ніz нечести1выхъ ѕл†: корeніе же бlгочести1выхъ въ твeрдостехъ.
|
|
13
|
13
|
|
Нечестивий уловлюється гріхами вуст своїх; але праведник вийде з біди. [Той, хто дивиться лагідно, помилуваний буде, а той, хто зустрічається у воротах, заважає іншим.]
|
За грёхъ ўстeнъ впaдаетъ въ сBти грёшникъ: и3збэгaетъ же t ни1хъ првdникъ. Сматрszй кр0ткw поми1лованъ бyдетъ, ґ срэтazй во вратёхъ њскорби1тъ дyшы.
|
|
14
|
14
|
|
Від плоду вуст своїх людина насичується добром, і нагорода людині — за ділами рук її.
|
T плодHвъ ќстъ душA мyжа нап0лнитсz бlги1хъ, воздаsніе же ўстeнъ є3гw2 воздaстсz є3мY.
|
|
15
|
15
|
|
Шлях нерозумного прямий у його очах; але хто слухає поради, той мудрий.
|
ПутіE безyмныхъ прaви пред8 ни1ми: послyшаетъ совётwвъ мyдрый.
|
|
16
|
16
|
|
У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу.
|
Безyмный ѓбіе и3сповёсть гнёвъ св0й: крhетъ же своE безчeстіе хи1трый.
|
|
17
|
17
|
|
Хто говорить те, що знає, той говорить правду; а у свідка неправдивого — омана.
|
Kвлeнную вёру возвэщaетъ првdный: свидётель же непрaведныхъ льсти1въ.
|
|
18
|
18
|
|
Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих — лікує.
|
Сyть, и5же глаг0люще ўzзвлsютъ ѓки мечи6: љзhцы же премyдрыхъ и3сцэлsютъ.
|
|
19
|
19
|
|
Вуста правдиві вічно перебувають, а неправдивий язик — тільки на мить.
|
ЎстнЁ и4стинны и3справлsютъ свидётелство: свидётель же ск0ръ љзhкъ и4мать непрaведенъ.
|
|
20
|
20
|
|
Підступність — у серці зловмисників, радість — у миротворців.
|
Лeсть въ сeрдцы кую1щагw ѕл†z: хотsщіи же ми1ра возвеселsтсz.
|
|
21
|
21
|
|
Не станеться з праведником ніякого зла, нечестиві ж будуть сповнені злом.
|
Ничт0же непрaведное ўг0дно є4сть првdному: нечести1віи же и3сп0лнzтсz ѕлhхъ.
|
|
22
|
22
|
|
Мерзота перед Господом — вуста неправдиві, а ті, що говорять істину, благоугодні Йому.
|
Мeрзость гDеви ўстнЁ лжи6вы: творsй же вёрнw пріsтенъ є3мY.
|
|
23
|
23
|
|
Чоловік розсудливий приховує знання, а серце нерозумних висловлює глупоту.
|
Мyжъ разуми1вый прест0лъ чyвствіz: сeрдце же безyмныхъ срsщетъ кл‰твы.
|
|
24
|
24
|
|
Рука старанних буде панувати, а лінива буде під даниною.
|
РукA и3збрaнныхъ њдержи1тъ ўд0бь: льсти1віи же бyдутъ во плэнeніи.
|
|
25
|
25
|
|
Туга на серці людини придушує її, а добре слово звеселяє його.
|
Стрaшное сл0во сeрдце мyжа првdна смущaетъ, вёсть же бlгaz весели1тъ є3го2.
|
|
26
|
26
|
|
Праведник указує ближньому своєму путь, а путь нечестивих вводить їх в оману.
|
Разуми1въ првdникъ себЁ дрyгъ бyдетъ: мы6сли же нечести1выхъ некрHтки: согрэшaющихъ пости1гнутъ ѕл†z, пyть же нечести1выхъ прельсти1тъ |.
|
|
27
|
27
|
|
Лінивий не смажить своєї дичини; а майно людини старанної дорогоцінне.
|
Не ўлучи1тъ льсти1вый лови1твы: стzжaніе же честн0е мyжъ чи1стый.
|
|
28
|
28
|
|
На путі правди — життя, і на стежці її немає смерти.
|
Въ путeхъ прaвды жив0тъ, путіe же ѕлоп0мнzщихъ въ смeрть.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.