|
Глава 25
|
Главa к7є
|
|
1
|
1
|
| І це притчі Соломона, які зібрали люди Єзекії, царя Юдейського. | Сі‰ при6тчи соломw6ни бhвшыz нерасположє1нны, ±же списaша дрyзіе є3зекjи царS їудeйска. |
|
2
|
2
|
| Слава Божа — покривати таємницею справу, а слава царів — досліджувати справу. | Слaва б9іz крhетъ сл0во, слaва же царeва почитaетъ повелBніz є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Як небо у висоті й земля в глибині, так серце царів — недослідиме. | Нeбо высоко2, землs же глубокA: сeрдце же царeво неwбличи1телно. |
|
4
|
4
|
| Відокреми домішки від срібла, і вийде у срібника сосуд: | Кyй неискушeнное сребро2, и3 њчи1ститсz чи1сто всE. |
|
5
|
5
|
| віддали неправедного від царя, і престіл його утвердиться правдою. | Ўбивaй нечести6выz t лицA царeва, и3 и3спрaвитсz въ прaвдэ прест0лъ є3гw2. |
|
6
|
6
|
| Не величайся перед лицем царя, і на місці великих не ставай; | Не горди1сz пред8 лицeмъ царeвымъ и3 на мёстэ си1льныхъ не стaни: |
|
7
|
7
|
| тому що краще, коли скажуть тобі: «йди сюди вище», ніж коли понизять тебе перед знатним, якого бачили очі твої. | лyчше бо ти2 є4сть, є3гдA речeтъ: взhди ко мнЁ: нeжели смири1тисz тебЁ пред8 лицeмъ си1льнагw. |
|
8
|
8
|
| Не вступай поспішно в тяжбу: інакше що будеш робити після закінчення, коли суперник твій осоромить тебе? | Я%же ви1дэста џчи твои2, глаг0ли. Не впaдай въ тsжбу ск0рw, да не раскaешисz п0слэжди, є3гдA тебЁ досади1тъ дрyгъ тв0й. |
|
9
|
9
|
| Веди тяжбу із суперником твоїм, але таємниці іншого не відкривай, | Вступaй вспsть, не неради2, да не пон0ситъ ќбw тебЁ дрyгъ: |
|
10
|
10
|
| щоб не докорив тобі той, хто почує це, і тоді нечестя твоє не відійде від тебе. [Любов і дружба звільняють: збережи їх для себе, щоб не зробитися тобі достойним ганьби; збережи путі твої благовпорядкованими.] | свaра же твоS и3 враждA твоS не tстyпитъ, но бyдетъ ти2 рaвна со смeртію. Благодaть и3 любы2 свобождaетъ, въ ни1хже ўтверди2 себE, да не въ поношeніи бyдеши, но сохрани2 пути6 тво‰ д0брэ ўстр0єны. |
|
11
|
11
|
| Золоті яблука у срібних прозорих посудинах — слово, сказане пристойно. | (Ћкоже) ћблоко злaто во ўсерsзи сардjйскагw кaмене, си1це рещи2 сл0во при прили1чныхъ є3мY. |
|
12
|
12
|
| Золота серга і прикраса з чистого золота — мудрий викривач для уважного вуха. | И# (ћкоже) во ўсерsзь златhй сардjйскій кaмень многоцённый вsжетсz, (си1це) сл0во премyдро во ќхо благопослyшно. |
|
13
|
13
|
| Що прохолода від снігу під час жнив, те вірний посланець для того, хто посилає його: він доставляє душі господаря свого відраду. | Ћкоже и3сх0дище снёга въ жaтву зн0z п0льзуетъ, тaкw вёстникъ вёренъ послaвшихъ є3го2: дyшы бо ўпотреблsющихъ є3го2 п0льзуетъ. |
|
14
|
14
|
| Що хмари і вітри без дощу, те людина, яка хвалиться подарунками, яких не дає. | Ћкоже вётри и3 w4блацы и3 дождeве kвлsющіисz, тaкw и3 хвaлzщійсz њ даsніи л0жнэмъ. |
|
15
|
15
|
| Лагідністю схиляється до милости вельможа, і м’який язик переломлює кістки. | Въ долготерпёніи благополyчіе царє1мъ: љзhкъ же мsкокъ сокрушaетъ кHсти. |
|
16
|
16
|
| Знайшов ти мед, — їж, скільки тобі потрібно, щоб не пересититися ним і не виблювати його. | Мeдъ њбрётъ ћждь ўмёреннw, да не кaкw пресыщeнъ и3зблюeши. |
|
17
|
17
|
| Не вчащай входити в дім друга твого, щоб ти не надокучив йому і він не зненавидів тебе. | Не ўчащaй вноси1ти н0гу твою2 ко дрyгу твоемY, да не когдA насhщьсz тебє2, возненави1дитъ тS. |
|
18
|
18
|
| Що молот і меч і гостра стріла, те людина, яка виголошує лжесвідчення проти ближнього свого. | Дрек0ль и3 мeчь и3 стрэлA nстрA, тaкw и3 мyжъ свидётелствуzй на дрyга своего2 свидётелство л0жное. |
|
19
|
19
|
| Що зламаний зуб і розслаблена нога, те надія на ненадійну [людину] в день біди. | Пyть ѕлaгw и3 ногA законопрестyпнагw поги1бнутъ въ дeнь ѕ0лъ. |
|
20
|
20
|
| Що холодний день, для того, хто знімає із себе одяг, що оцет на рану, те той, хто співає пісень сумному серцю. [Як міль одягу і черва дереву, так печаль шкодить серцю людини.] | Ћкоже џцетъ неполeзенъ врeду и3 дhмъ nчи1ма, тaкw припaдшаz стрaсть въ тэлеси2 сeрдце њскорблsетъ. |
|
21
|
21
|
| Якщо голодний ворог твій, нагодуй його хлібом; і якщо він спраглий, напої його водою: | Ћкоже м0ліе въ ри1зэ и3 чeрвіе въ дрeвэ, тaкw печaль мyжу вреди1тъ сeрдце. |
|
22
|
22
|
| тому що, [роблячи це,] ти збираєш палаюче вугілля на голову його, і Господь воздасть тобі. | Ѓще ѓлчетъ врaгъ тв0й, ўхлёби є3го2: ѓще ли жaждетъ, нап0й є3го2: |
|
23
|
23
|
| Північний вітер приносить дощ, а таємна мова — незадоволені обличчя. | сіe бо творS, ќгліе џгненное собирaеши на главY є3гw2, гDь же воздaстъ тебЁ бlг†z. |
|
24
|
24
|
| Краще жити в кутку на покрівлі, ніж із сварливою дружиною у просторому домі. | Вётръ сёверный воздвизaетъ w4блаки, лицe же безстyдно љзhкъ раздражaетъ. |
|
25
|
25
|
| Що холодна вода для виснаженої спрагою душі, те добра звістка з далекої країни. | Лyчше жи1ти во ќглэ непокрhтэмъ, нeже во хрaминэ џбщей со жен0ю клеветли1вою. |
|
26
|
26
|
| Що збурене джерело й пошкоджена криниця, те праведник, що падає перед нечестивим. | Ћкоже водA студeнаz души2 жaждущей благопріsтна, тaкw вёсть благaz t земли2 и3здалeча. |
|
27
|
27
|
| Як недобре їсти багато меду, так домагатися слави не є слава. | Ћкоже ѓще кто2 и3ст0чникъ заграждaетъ и3 и3сх0дище воды2 губи1тъ, тaкw не лёпо првdнику пaсти пред8 нечести1вымъ. |
|
28
|
28
|
| Що місто зруйноване, без стін, те людина, що не володіє духом своїм. | Ћсти мeдъ мн0гw не добро2: почитaти же подобaетъ словесA сл†вна. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
