Глава 8
|
Главa }
|
1
|
1
|
Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій? | Тёмже ты2 премyдрость проповёждь, да рaзумъ послyшаетъ тебE. |
2
|
2
|
Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях; | На выс0кихъ бо краeхъ є4сть, посредё же стeзь стои1тъ: |
3
|
3
|
вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері: | при вратёхъ бо си1льныхъ присэди1тъ, во вх0дэхъ же поeтсz. |
4
|
4
|
«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій! | Вaсъ, q, человёцы, молю2, и3 вдаю2 м0й глaсъ сынHмъ человёчєскимъ. |
5
|
5
|
Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму. | Ўразумёйте, неѕл0бивіи, ковaрство, ненакaзанніи же, приложи1те сeрдце. |
6
|
6
|
Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда; | Послyшайте менE: честн†z бо рекY и3 и3знесY t ўстeнъ пр†ваz. |
7
|
7
|
бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх; | Ћкw и4стинэ поучи1тсz гортaнь м0й, мє1рзки же предо мн0ю ўстны2 лжи6выz. |
8
|
8
|
усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства; | Съ прaвдою вси2 глаг0лы ќстъ мои1хъ, ничт0же въ ни1хъ стр0потно, нижE развращeнно. |
9
|
9
|
усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання. | Вс‰ пр†ва разумэвaющымъ, и3 пр†ва њбрэтaющымъ рaзумъ. |
10
|
10
|
Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото; | Пріими1те наказaніе, ґ не сребро2, и3 рaзумъ пaче злaта и3скушeна: и3збирaйте же вёдэніе пaче злaта чи1ста. |
11
|
11
|
тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею. | Лyчши бо премyдрость кaменій многоцённыхъ, всsкое же честн0е недост0йно є3S є4сть. |
12
|
12
|
Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання. | Ѓзъ премyдрость всели1хъ совётъ, и3 рaзумъ и3 смhслъ ѓзъ призвaхъ. |
13
|
13
|
Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу. | Стрaхъ гDень ненави1дитъ непрaвды, досаждeніz же и3 гордhни, и3 пути6 лукaвыхъ: возненави1дэхъ же ѓзъ развращє1нныz пути6 ѕлhхъ. |
14
|
14
|
У мене рада і правда; я розум, у мене сила. | М0й совётъ и3 ўтверждeніе, м0й рaзумъ, моs же крёпость. |
15
|
15
|
Мною царі царюють і володарі узаконюють правду; | Мн0ю цaріе цaрствуютъ, и3 си1льніи пи1шутъ прaвду: |
16
|
16
|
мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі. | мн0ю вельмHжи величaютсz, и3 власти1тиліе мн0ю держaтъ зeмлю. |
17
|
17
|
Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене; | Ѓзъ лю1бzщыz мS люблю2, и4щущіи же менE њбрsщутъ блгdть. |
18
|
18
|
багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда; | Богaтство и3 слaва моS є4сть, и3 стzжaніе мн0гихъ и3 прaвда. |
19
|
19
|
плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла. | Лyчше є4сть плоди1ти менE, пaче злaта и3 кaменіz дрaга: мои1 же плоды2 лyчше сребрA и3збрaнна. |
20
|
20
|
Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя, | Въ путeхъ прaвды хождY и3 посредЁ стeзь њправдaніz живY, |
21
|
21
|
щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.] | да раздэлю2 лю1бzщымъ мS и3мёніе, и3 сокрHвища и4хъ и3сп0лню благи1хъ. Ѓще возвэщY вaмъ быв†ющаz на всsкъ дeнь, помzнY, ±же t вёка, и3счести2. |
22
|
22
|
Господь мав мене початком путі Своєї, раніше творінь Своїх, споконвіку; | ГDь создa мz [Е#вр.: стzжa мz.] начaло путjй свои1хъ въ дэлA сво‰, |
23
|
23
|
від віку я помазана, від початку, раніше буття землі. | прeжде вBкъ њсновa мz, въ начaлэ, прeжде нeже зeмлю сотвори1ти, |
24
|
24
|
Я народилася, коли ще не існували безодні, коли ще не було джерел, повних води. | и3 прeжде нeже бє1здны содёлати, прeжде нeже произhти и3ст0чникwмъ в0дъ, |
25
|
25
|
Я народилася раніше, ніж підняті були гори, раніше пагорбів, | прeжде нeже горaмъ водрузи1тисz, прeжде же всёхъ холмHвъ раждaетъ мS. |
26
|
26
|
коли ще Він не створив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту. | ГDь сотвори2 страны6 и3 ненаселє1нныz, и3 концы6 населє1нныz поднебeсныz. |
27
|
27
|
Коли Він готував небеса, я була там. Коли Він проводив кругову лінію по лицю безодні, | Е#гдA гот0вzше нeбо, съ ни1мъ бёхъ, и3 є3гдA tлучaше пrт0лъ св0й на вётрэхъ, |
28
|
28
|
коли утверджував угорі хмари, коли зміцнював джерела безодні, | и3 є3гдA крBпки творsше вы6шніz w4блаки, и3 є3гдA твє1рды полагaше и3ст0чники поднебeсныz, |
29
|
29
|
коли давав морю устав, щоб води не переступали меж його, коли покладав основи землі: | и3 є3гдA полагaше м0рю предёлъ є3гw2, да в0ды не ми1мw и4дутъ ќстъ є3гw2, и3 крBпка творsше њснов†ніz земли2, бёхъ при нeмъ ўстроsющи. |
30
|
30
|
тоді я була при Ньому художницею, і була радістю кожного дня, веселячись перед лицем Його в усі часи, | Ѓзъ бёхъ, њ нeйже рaдовашесz, на всsкъ же дeнь веселsхсz пред8 лицeмъ є3гw2 на всsко врeмz, |
31
|
31
|
радіючи на земному колі Його, і радість моя була із синами людськими. | є3гдA веселsшесz вселeнную соверши1въ, и3 веселsшесz њ сынёхъ человёческихъ. |
32
|
32
|
Отже, діти, послухайте мене; і блаженні ті, які зберігають путі мої! | Нн7э u5бо, сhне, послyшай менE: и3 блажeни, и5же пути6 мо‰ сохранsтъ. |
33
|
33
|
Послухайте настанови і будьте мудрі, і не відступайте від них. | Ўслhшите премyдрость, и3 ўмудри1тесz, и3 не tмещи1те. |
34
|
34
|
Блаженна людина, яка слухає мене, пильнуючи щодня біля воріт моїх і стоячи на сторожі біля дверей моїх! | Блажeнъ мyжъ, и4же послyшаетъ менE, и3 человёкъ, и4же пути6 мо‰ сохрани1тъ, бдsй при мои1хъ двeрехъ пrнw, соблюдazй прaги мои1хъ вх0дwвъ: |
35
|
35
|
тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя, і одержить благодать від Господа; | и3сх0ди бо мои2 и3сх0ди животA, и3 ўготовлsетсz хотёніе t гDа: |
36
|
36
|
а той, хто грішить проти мене, наносить шкоду душі своїй: усі ненависники мої люблять смерть». | согрэшaющіи же въ мS нечeствуютъ на сво‰ дyши, и3 ненави1дzщіи мS лю1бzтъ смeрть. |