Глава 25
1
Фест, прибувши в область, через три дні вирушив із Кесарії до Єрусалима.
2
Тоді первосвященик і знатніші з юдеїв прийшли до нього зі скаргою на Павла і переконували його,
3
прохаючи, щоб він зробив милість і викликав його до Єрусалима, маючи задум убити його по дорозі.
4
Але Фест відповів, що Павло утримується в Кесарії під вартою і що він сам скоро вирушить туди.
5
«Отже, — сказав він, — ті з вас, які можуть, нехай підуть зі мною, і якщо за цим чоловіком щось є, нехай звинувачують його».
6
Пробувши в них не більше восьми чи десяти днів, повернувся до Кесарії і на другий день, сівши на судищі, звелів привести Павла.
7
Коли він з’явився, стали довкола юдеї, що прийшли з Єрусалима, зводячи на Павла багато тяжких провин, яких не могли довести.
8
Він же на своє виправдання сказав: «Я не зробив ніякого злочину ні проти закону юдейського, ні проти храму, ні проти кесаря».
9
Фест, бажаючи догодити юдеям, у відповідь сказав Павлові: «Чи хочеш іти в Єрусалим, щоб я там судив тебе за це?»
10
Павло сказав: «Я стою перед судом кесаревим, де і належить мені судимому бути. Юдеїв я нічим не кривдив, як і ти добре знаєш.
11
Якщо я неправий і що-небудь зробив, варте смерти, то не відмовляюся померти; а якщо нічого того немає, в чому ці звинувачують мене, то ніхто не може видати мене їм. Вимагаю суду кесаревого».
12
Тоді Фест, поговоривши з радниками, відповів: «Ти вимагав кесаревого суду, до кесаря і підеш».
13
Через декілька днів цар Агриппа і Вереніка прибули до Кесарії поздоровити Феста.
14
І як вони пробули там багато днів, то Фест розповів цареві про Павла, кажучи: «Є тут якийсь чоловік, в’язень, залишений Феліксом у кайданах,
15
на якого, під час мого перебування в Єрусалимі, з’явилися із скаргою первосвященики і старійшини юдейські, вимагаючи суду над ним.
16
Я відповів їм, що у римлян немає звичаю видавати на смерть будь-якого чоловіка, перше ніж звинувачуваний не матиме перед собою обвинувачів і не дістане право захищатися проти звинувачення.
17
Коли ж вони тут зійшлися, то, без усякого зволікання, на другий же день, я сів на судищі і звелів привести того чоловіка.
18
Обступивши його, обвинувачі не подали жодного із звинувачень, які я припускав;
19
але вони мали з ним деякі суперечки про богошанування їхнє і про якогось Ісуса померлого, про Якого Павло стверджував, що Він живий.
20
Вагаючись у вирішенні цього питання, я сказав: чи хоче він іти до Єрусалима і там стати перед судом за це?
21
Та коли Павло зажадав, щоб його залишили на розгляд Августа, то я звелів тримати його під вартою до того часу, поки пошлю його до кесаря».
22
Агриппа ж сказав Фестові: «Хотів би і я послухати цього чоловіка». Той відповів: «Завтра ж почуєш його».
23
Другого дня, коли Агриппа і Вереніка прийшли з великою пихою і увійшли у судову палату з тисяцькими та найзнатнішими громадянами міста, за наказом Феста був приведений Павло.
24
І сказав Фест: «Царю Агриппо і всі присутні з нами мужі! Ви бачите того, проти якого багато юдеїв приступили до мене в Єрусалимі і тут і кричали, що йому не належить більше жити.
25
Але я зрозумів, що він не вчинив нічого, вартого смерти; і як він сам вимагав суду в Августа, то я вирішив послати його до нього.
26
Я не маю нічого певного написати про нього його величності; а тому і привів його до вас, і зокрема перед тебе, царю Агриппо, щоб після розгляду було мені що написати.
27
Бо мені здається нерозважливим посилати в’язня і не визначити звинувачень на нього».
