1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 18
|
Глава́ и҃і
|
|
1
|
1
|
| І явився йому Господь біля діброви Мамре, коли він сидів при вході в намет [свій], під час спеки денної. | Ꙗ҆ви́сѧ же є҆мꙋ̀ бг҃ъ оу҆ дꙋ́ба мамврі́йска, сѣдѧ́щꙋ є҆мꙋ̀ пред̾ две́рьми сѣ́ни своеѧ̀ въ полꙋ́дни. |
|
2
|
2
|
| Він звів очі свої і глянув, і ось, три мужі стоять навпроти нього. Побачивши, він побіг назустріч їм від входу в намет [свій] і поклонився до землі, | Воззрѣ́въ же ѻ҆чи́ма свои́ма, ви́дѣ, и҆ сѐ, трїѐ мꙋ́жїе стоѧ́хꙋ над̾ ни́мъ: и҆ ви́дѣвъ притечѐ въ срѣ́тенїе и҆̀мъ ѿ две́рїй сѣ́ни своеѧ̀: и҆ поклони́сѧ до землѝ |
|
3
|
3
|
| і сказав: Владико! якщо я знайшов благовоління перед очима Твоїми, не пройди мимо раба Твого; | и҆ речѐ: гдⷭ҇и, а҆́ще оу҆̀бо ѡ҆брѣто́хъ блгⷣть пред̾ тобо́ю, не минѝ раба̀ твоегѡ̀: |
|
4
|
4
|
| і принесуть трохи води, й омиють ноги ваші; і відпочинете під цим деревом, | да принесе́тсѧ вода̀ и҆ ѡ҆мы́ютсѧ но́ги ва́ши, и҆ прохладите́сѧ под̾ дре́вомъ: |
|
5
|
5
|
| а я принесу хліба, і ви підкріпите серця ваші; потім підіть [у путь свою]; тому що ви йдете мимо раба вашого. Вони сказали: зроби так, як говориш. | и҆ принесꙋ̀ хлѣ́бъ, да ꙗ҆́сте, и҆ посе́мъ по́йдете въ пꙋ́ть сво́й, є҆гѡ́же ра́ди оу҆клони́стесѧ къ рабꙋ̀ ва́шемꙋ. И҆ реко́ша: та́кѡ сотворѝ, ꙗ҆́коже глаго́лалъ є҆сѝ. |
|
6
|
6
|
| І поспішив Авраам в намет до Сарри і сказав [їй]: скоріше заміси три сати кращого борошна і зроби прісні хліби. | И҆ потща́сѧ а҆враа́мъ въ сѣ́нь къ са́ррѣ и҆ речѐ є҆́й: оу҆скорѝ и҆ смѣсѝ трѝ мѣ̑ры мꙋкѝ чи́сты, и҆ сотворѝ потре́бники. |
|
7
|
7
|
| І побіг Авраам до стада, і взяв теля ніжне і гарне, і дав слузі, і той поспішив приготувати його. | И҆ течѐ а҆враа́мъ ко кра́вамъ, и҆ взѧ̀ телца̀ мла́да и҆ добра̀, и҆ дадѐ рабꙋ̀, и҆ оу҆скорѝ пригото́вити є҆̀. |
|
8
|
8
|
| І взяв олії і молока і теля приготоване, і поставив перед ними, а сам стояв біля них під деревом. І вони їли. | И҆ взѧ̀ ма́сло, и҆ млеко̀, и҆ телца̀, є҆го́же пригото́ва: и҆ предложѝ и҆̀мъ, и҆ ꙗ҆до́ша: са́мъ же стоѧ́ше пред̾ ни́ми под̾ дре́вомъ. |
|
9
|
9
|
| І сказали йому: де Сарра, дружина твоя? Він відповів: тут, у наметі. | Рече́ же къ немꙋ̀: гдѣ̀ са́рра жена̀ твоѧ̀; Ѻ҆́нъ же ѿвѣща́въ, речѐ: сѐ, въ сѣ́ни. |
|
10
|
10
|
| І сказав один з них: Я знову буду в тебе у цей же час [у наступному році], і буде син у Сарри, дружини твоєї. А Сарра слухала при вході в намет, позаду його. | Рече́ же: (сѐ) возвраща́ѧсѧ прїидꙋ̀ къ тебѣ̀ во вре́мѧ сїѐ въ часы̀, и҆ роди́тъ сы́на са́рра жена̀ твоѧ̀. Са́рра же оу҆слы́ша пред̾ две́рьми сѣ́ни сꙋ́щи за ни́мъ. |
|
11
|
11
|
| Авраам же і Сарра були старі й у літах похилих, і звичайне у жінок у Сарри припинилося. | А҆враа́мъ же и҆ са́рра ста̑ра (бѣ́ста,) заматерѣ̑вшаѧ во дне́хъ: и҆ преста́ша са́ррѣ быва́ти жє́нскаѧ. |
|
12
|
12
|
| Сарра внутрішньо розсміялася, сказавши: чи мені, коли я постаріла, мати цю втіху? і господар мій старий. | Разсмѣѧ́сѧ же са́рра въ себѣ̀, глаго́лющи: не оу҆̀ бы́ло мѝ оу҆́бѡ досе́лѣ, господи́нъ же мо́й ста́ръ. |
|
13
|
13
|
| І сказав Господь Аврааму: чому це [сама в собі] розсміялася Сарра, сказавши: «невже я дійсно можу народити, коли я постаріла»? | И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко а҆враа́мꙋ: что̀ ꙗ҆́кѡ разсмѣѧ́сѧ са́рра въ себѣ̀, глаго́лющи: є҆да̀ и҆́стиннѡ рождꙋ̀; а҆́зъ же состарѣ́хсѧ. |
|
14
|
14
|
| Чи є щось важке для Господа? У призначений час буду Я у тебе в наступному році, і [буде] у Сарри син. | Є҆да̀ и҆знемо́жетъ оу҆ бг҃а сло́во; въ сїѐ вре́мѧ возвращꙋ́сѧ къ тебѣ̀ въ часы̀, и҆ бꙋ́детъ са́ррѣ сы́нъ. |
|
15
|
15
|
| Сарра ж не зізналася, а сказала: я не сміялася. Тому що вона злякалася. Але Він сказав [їй]: ні, ти розсміялася. | Ѿрече́сѧ же са́рра, глаго́лющи: не разсмѣѧ́хсѧ: оу҆боѧ́сѧ бо. И҆ речѐ є҆́й: нѝ, но разсмѣѧ́ласѧ є҆сѝ. |
|
16
|
16
|
| І встали ті мужі і звідти вирушили до Содома [і Гоморри]; Авраам же пішов з ними, провести їх. | Воста́вше же ѿтꙋ́дꙋ мꙋ́жїе, воззрѣ́ша на лицѐ содо́ма и҆ гомо́рра: а҆враа́мъ же и҆дѧ́ше съ ни́ми, провожда́ѧ и҆̀хъ. |
|
17
|
17
|
| І сказав Господь: чи утаю Я від Авраама [раба Мого], що хочу вчинити! | Гдⷭ҇ь же речѐ: є҆да̀ оу҆таю̀ а҆́зъ ѿ а҆враа́ма раба̀ моегѡ̀, ꙗ҆̀же а҆́зъ творю̀; |
|
18
|
18
|
| Від Авраама дійсно піде народ великий і сильний, і благословляться в ньому всі народи землі, | А҆враа́мъ же быва́ѧ бꙋ́детъ въ ꙗ҆зы́къ вели́къ и҆ мно́гъ, и҆ блгⷭ҇вѧ́тсѧ ѡ҆ не́мъ всѝ ꙗ҆зы́цы земні́и: |
|
19
|
19
|
| тому що Я обрав його для того, щоб він заповів синам своїм і дому своєму після себе, ходити путтю Господньою, творячи правду і суд; і здійснить Господь над Авраамом [усе], що сказав про нього. | вѣ́мъ бо, ꙗ҆́кѡ заповѣ́сть сынѡ́мъ свои̑мъ и҆ до́мꙋ своемꙋ̀ по себѣ̀, и҆ сохранѧ́тъ пꙋти̑ гдⷭ҇ни твори́ти пра́вдꙋ и҆ сꙋ́дъ, ꙗ҆́кѡ да наведе́тъ гдⷭ҇ь на а҆враа́ма всѧ̑, є҆ли̑ка гл҃а къ немꙋ̀. |
|
20
|
20
|
| І сказав Господь: крик содомський і гоморрський, великий він, і гріх їх, дуже тяжкий він; | Рече́ же гдⷭ҇ь: во́пль содо́мскїй и҆ гомо́ррскїй оу҆мно́жисѧ ко мнѣ̀, и҆ грѣсѝ и҆́хъ вели́цы ѕѣлѡ̀: |
|
21
|
21
|
| зійду і подивлюся, чи дійсно вони чинять так, яке волання проти них, що доходить до Мене, чи ні; дізнаюся. | соше́дъ оу҆̀бо оу҆зрю̀, а҆́ще по во́плю и҆́хъ грѧдꙋ́щемꙋ ко мнѣ̀ соверша́ютсѧ: а҆́ще же нѝ, да разꙋмѣ́ю. |
|
22
|
22
|
| І повернули мужі звідти і пішли до Содома; Авраам же ще стояв перед лицем Господа. | И҆ ѡ҆брати́вшесѧ ѿтꙋ́дꙋ мꙋ́жїе, прїидо́ша въ содо́мъ: а҆враа́мъ же є҆щѐ бѧ́ше стоѧ́й пред̾ гдⷭ҇емъ. |
|
23
|
23
|
| І підійшов Авраам і сказав: невже Ти погубиш праведного з нечестивим [і з праведником буде те саме, що з нечестивим]? | И҆ прибли́живсѧ а҆враа́мъ, речѐ: погꙋби́ши ли првⷣнаго съ нечести́вымъ, и҆ бꙋ́детъ првⷣникъ ꙗ҆́кѡ нечести́вый; |
|
24
|
24
|
| може, є в цьому місті п’ятдесят праведників? невже Ти погубиш, і не пощадиш [усього] місця цього ради п’ятдесятьох праведників, [якщо вони перебувають] у ньому? | а҆́ще бꙋ́дꙋтъ пѧтьдесѧ́тъ првⷣницы во гра́дѣ, погꙋби́ши ли ѧ҆̀; не пощади́ши ли всегѡ̀ мѣ́ста пѧти́десѧти ра́ди првⷣныхъ, а҆́ще бꙋ́дꙋтъ въ не́мъ; |
|
25
|
25
|
| не може бути, щоб Ти вчинив так, щоб Ти погубив праведного з нечестивим, щоб те саме було з праведником, що з нечестивим; не може бути від Тебе! Суддя всієї землі чи вчинить неправосудно? | ника́коже ты̀ сотвори́ши по глаго́лꙋ семꙋ̀, є҆́же оу҆би́ти првⷣника съ нечести́вымъ, и҆ бꙋ́детъ првⷣникъ ꙗ҆́кѡ нечести́вый: ника́коже, сꙋдѧ́й все́й землѝ, не сотвори́ши ли сꙋда̀; |
|
26
|
26
|
| Господь сказав: якщо Я знайду в місті Содомі п’ятдесят праведників, то Я заради них пощаджу [все місто й] усе місце це. | Рече́ же гдⷭ҇ь: а҆́ще бꙋ́дꙋтъ въ содо́мѣхъ пѧтьдесѧ́тъ првⷣницы во гра́дѣ, ѡ҆ста́влю ве́сь гра́дъ и҆ всѐ мѣ́сто и҆́хъ ра́ди. |
|
27
|
27
|
| Авраам сказав у відповідь: ось, я насмілився говорити Владиці, я, порох і попіл: | И҆ ѿвѣща́въ а҆враа́мъ, речѐ: нн҃ѣ нача́хъ глаго́лати ко гдⷭ҇ꙋ моемꙋ̀, а҆́зъ же є҆́смь землѧ̀ и҆ пе́пелъ: |
|
28
|
28
|
| можливо, до п’ятдесяти праведників не вистачить п’яти, невже через недостачу п’яти Ти винищиш усе місто? Він сказав: не винищу, якщо найду там сорок п’ять. | а҆́ще же оу҆ма́лѧтсѧ пѧтьдесѧ́тъ првⷣницы въ четы́редесѧть пѧ́ть, погꙋби́ши ли четы́редесѧти пѧти́хъ ра́ди ве́сь гра́дъ; И҆ речѐ: не погꙋблю̀, а҆́ще ѡ҆брѧ́щꙋ та́мѡ четы́редесѧть пѧ́ть. |
|
29
|
29
|
| Авраам продовжував говорити з Ним і сказав: можливо, знайдеться там сорок? Він сказав: не зроблю того і заради сорока. | И҆ приложѝ є҆щѐ глаго́лати къ немꙋ̀, и҆ речѐ: а҆́ще же ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ та́мѡ четы́редесѧть; И҆ речѐ: не погꙋблю̀ ра́ди четы́редесѧти. |
|
30
|
30
|
| І сказав Авраам: нехай не прогнівається Владика, що я буду говорити: може, знайдеться там тридцять? Він сказав: не зроблю, якщо знайдеться там тридцять. | И҆ речѐ: что̀, гдⷭ҇и, а҆́ще возглаго́лю; а҆́ще же ѡ҆брѧ́щетсѧ та́мѡ три́десѧть; И҆ речѐ: не погꙋблю̀ три́десѧтихъ ра́ди. |
|
31
|
31
|
| Авраам сказав: ось, я зважився говорити Владиці: можливо, знайдеться там двадцять? Він сказав: не знищу ради двадцяти. | И҆ речѐ: поне́же и҆́мамъ глаго́лати ко гдⷭ҇ꙋ: а҆́ще же ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ та́мѡ два́десѧть; И҆ речѐ: не погꙋблю̀, а҆́ще ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ та́мѡ два́десѧть. |
|
32
|
32
|
| Авраам сказав: нехай не прогнівається Владика, що я скажу ще один раз: можливо, знайдеться там десять? Він сказав: не винищу заради десяти. | И҆ речѐ: что̀, гдⷭ҇и, а҆́ще возглаго́лю є҆щѐ є҆ди́ною; а҆́ще же ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ та́мѡ де́сѧть; И҆ речѐ: не погꙋблю̀ десѧти́хъ ра́ди. |
|
33
|
33
|
| І пішов Господь, припинивши говорити з Авраамом; Авраам же повернувся у своє місто. | Ѿи́де же гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ преста̀ гл҃ѧ ко а҆враа́мꙋ: и҆ а҆враа́мъ возврати́сѧ на мѣ́сто своѐ. |
