1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 40
|
Глава́ м҃
|
|
1
|
1
|
| Після цього виночерпій царя Єгипетського і хлібодар провинилися перед господарем своїм, царем Єгипетським. | Бы́сть же по словесѣ́хъ си́хъ, согрѣшѝ старѣ́йшина вїна́рскъ царѧ̀ є҆гѵ́петска и҆ старѣ́йшина жита́рскъ господи́нꙋ своемꙋ̀ царю̀ є҆гѵ́петскомꙋ. |
|
2
|
2
|
| І прогнівався фараон на двох царедворців своїх, на головного виночерпія і на головного хлібодара, | И҆ разгнѣ́васѧ фараѡ́нъ на ѻ҆́ба є҆ѵнꙋ́хи своѧ̑, на старѣ́йшинꙋ вїна́рска и҆ на старѣ́йшинꙋ жита́рска, |
|
3
|
3
|
| і віддав їх під варту в дім начальника охоронців, у в’язницю, у місце, де ув’язнений був Йосиф. | и҆ вве́рже и҆̀хъ въ темни́цꙋ во оу҆зи́лище, въ мѣ́сто, и҆дѣ́же і҆ѡ́сифъ вве́рженъ бѧ́ше. |
|
4
|
4
|
| Начальник охоронців приставив до них Йосифа, і він служив їм. І пробули вони під вартою деякий час. | И҆ врꙋчѝ и҆̀хъ старѣ́йшина темни́цы і҆ѡ́сифꙋ, и҆ предста̀ и҆̀мъ: и҆ бѣ́ста дни̑ (нѣ̑кїѧ) въ темни́цѣ, |
|
5
|
5
|
| Одного разу виночерпію і хлібодару царя Єгипетського, замкненим у в’язниці, бачилися сни, кожному свій сон, обом в одну ніч, кожному сон особливого значення. | и҆ ви́дѣста ѻ҆́ба со́нъ во є҆ди́нꙋ но́щь: видѣ́нїе же со́нное старѣ́йшины вїна́рска и҆ старѣ́йшины жита́рска, и҆̀же бѣ́ста царѧ̀ є҆гѵ́петска, сꙋ́ще въ темни́цѣ, бѧ́ше сїѐ. |
|
6
|
6
|
| І прийшов до них Йосиф вранці, побачив їх, і ось, вони засмучені. | Вни́де же къ ни̑мъ і҆ѡ́сифъ заꙋ́тра и҆ ви́дѣ и҆̀хъ, и҆ бѧ́хꙋ смꙋще́ни: |
|
7
|
7
|
| І запитав він царедворців фараонових, що перебували з ним у домі господаря його під вартою, говорячи: чому у вас сьогодні сумні обличчя? | и҆ вопроша́ше є҆ѵнꙋ́хѡвъ фараѡ́нихъ, и҆̀же бы́ша съ ни́мъ въ темни́цѣ, оу҆ господи́на своегѡ̀, глаго́лѧ: что̀, ꙗ҆́кѡ ли́ца ва̑ша оу҆ны̑ла дне́сь; |
|
8
|
8
|
| Вони сказали йому: ми бачили сни; а витлумачити їх нема кому. Йосиф сказав їм: чи не від Бога тлумачення? розкажіть мені. | Ѻ҆ни́ же рѣ́ша є҆мꙋ̀: со́нъ ви́дѣхомъ, и҆ разсꙋжда́ѧй є҆го̀ нѣ́сть. Рече́ же и҆̀мъ і҆ѡ́сифъ: є҆да̀ не бг҃омъ и҆з̾ѧвле́нїе и҆́хъ є҆́сть; повѣ́дите оу҆̀бо мнѣ̀. |
|
9
|
9
|
| І розповів головний виночерпій Йосифу сон свій і сказав йому: мені снилося, ось виноградна лоза переді мною; | И҆ повѣ́да старѣ́йшина вїна́рскъ со́нъ сво́й і҆ѡ́сифꙋ и҆ речѐ: во снѣ̀ мое́мъ бѧ́ше вїногра́дъ предо мно́ю: |
|
10
|
10
|
| на лозі три гілки; вона розвинулася, показався на ній цвіт, виросли й дозріли на ній ягоди; | въ вїногра́дѣ же трѝ лѣ̑торасли, и҆ то́й цвѣтꙋ́щь произнесѐ ѿ́расли, зрѣ̑лы гро́зды лѡ́зныѧ: |
|
11
|
11
|
| і чаша фараонова у руці моїй; я взяв ягід, вичавив їх у чашу фараонову і подав чашу в руку фараонові. | и҆ ча́ша фараѡ́нова въ рꙋцѣ̀ мое́й: и҆ взѧ́хъ гре́знъ, и҆ и҆зжа́хъ ѻ҆́ный въ ча́шꙋ, и҆ да́хъ ча́шꙋ въ рꙋ́кꙋ фараѡ́ню. |
|
12
|
12
|
| І сказав йому Йосиф: ось тлумачення його: три гілки — це три дні; | И҆ речѐ є҆мꙋ̀ і҆ѡ́сифъ: сїѐ разсꙋжде́нїе семꙋ̀: трѝ лѣ̑торасли трѝ дни̑ сꙋ́ть: |
|
13
|
13
|
| через три дні фараон піднесе голову твою і поверне тебе на місце твоє, і ти подаси чашу фараонову в руку його, за колишнім звичаєм, коли ти був у нього виночерпієм; | є҆щѐ трѝ дни̑, и҆ помѧне́тъ фараѡ́нъ са́нъ тво́й, и҆ па́ки поста́витъ тѧ̀ въ старѣ́йшинство твоѐ вїна́рско, и҆ пода́си ча́шꙋ фараѡ́нꙋ въ рꙋ́кꙋ є҆гѡ̀ по са́нꙋ твоемꙋ̀ пе́рвомꙋ, ꙗ҆́коже бы́лъ є҆сѝ вїноче́рпчїй: |
|
14
|
14
|
| згадай же мене, коли добре тобі буде, і зроби мені благодіяння, і скажи про мене фараонові, й виведи мене з цього дому, | но помѧни́ мѧ тобо́ю, є҆гда̀ бла́го тѝ бꙋ́детъ, и҆ сотвори́ши надо мно́ю ми́лость, и҆ да помѧне́ши ѡ҆ мнѣ̀ фараѡ́нꙋ, и҆ и҆зведе́ши мѧ̀ ѿ тверды́ни сеѧ̀: |
|
15
|
15
|
| бо я украдений із землі євреїв; а також і тут нічого не зробив, за що б кинути мене у в’язницю. | ꙗ҆́кѡ татьбо́ю оу҆кра́денъ бы́хъ и҆з̾ землѝ є҆вре́йскїѧ, и҆ здѣ̀ ничто̀ ѕло̀ сотвори́хъ, но вверго́ша мѧ̀ въ ро́въ се́й. |
|
16
|
16
|
| Головний хлібодар побачив, що витлумачив він добре, і сказав Йосифові: мені також снилося: ось на голові в мене три кошики решітчастих; | И҆ ви́дѣ старѣ́йшина жита́рскъ, ꙗ҆́кѡ прѧ́мѡ разсꙋдѝ, и҆ речѐ і҆ѡ́сифꙋ: и҆ а҆́зъ ви́дѣхъ со́нъ, и҆ мнѧ́хсѧ трѝ кѡ́шницы хлѣ́бѡвъ держа́ти на главѣ̀ мое́й: |
|
17
|
17
|
| у верхньому кошику всяка їжа фараонова, вироби пекаря, і птахи [небесні] клювали її з кошика на голові моїй. | въ ко́шницѣ же ве́рхней ѿ всѣ́хъ родѡ́въ, ꙗ҆̀же фараѡ́нъ ꙗ҆́стъ, дѣ́ло хлѣ́бенное, и҆ пти̑цы небє́сныѧ ꙗ҆дѧ́хꙋ та̑ѧ ѿ ко́шницы, ꙗ҆́же на главѣ̀ мое́й. |
|
18
|
18
|
| І відповів Йосиф і сказав [йому]: ось тлумачення його: три кошики — це три дні; | Ѿвѣща́въ же і҆ѡ́сифъ, речѐ є҆мꙋ̀: сїѐ разсꙋжде́нїе є҆гѡ̀: трѝ кѡ́шницы трѝ дні́е сꙋ́ть: |
|
19
|
19
|
| через три дні фараон зніме з тебе голову твою і повісить тебе на дереві, і птахи [небесні] будуть клювати плоть твою з тебе. | є҆щѐ трѝ дні́е, и҆ ѿи́метъ фараѡ́нъ главꙋ̀ твою̀ ѿ тебє̀ и҆ повѣ́ситъ тѧ̀ на дре́вѣ, и҆ и҆з̾ѧдѧ́тъ пти̑цы небє́сныѧ пло́ть твою̀ ѿ тебє̀. |
|
20
|
20
|
| На третій день, день народження фараонового, зробив він вечерю для всіх слуг своїх і згадав він про головного виночерпія і головного хлібодара серед слуг своїх; | Бы́сть же въ де́нь тре́тїй, де́нь рожде́нїѧ бѧ́ше фараѡ́нѧ, и҆ творѧ́ше пи́ръ всѣ̑мъ ѻ҆трокѡ́мъ свои̑мъ: и҆ помѧнꙋ̀ старѣ́йшинство старѣ́йшины вїна́рска и҆ старѣ́йшинство старѣ́йшины жита́рска, посредѣ̀ ѻ҆́трѡкъ свои́хъ: |
|
21
|
21
|
| і повернув головного виночерпія на попереднє місце, і він подав чашу в руку фараонову, | и҆ поста́ви старѣ́йшинꙋ вїна́рска въ старѣ́йшинство є҆гѡ̀: и҆ подадѐ ча́шꙋ въ рꙋ́кꙋ фараѡ́ню: |
|
22
|
22
|
| а головного хлібодара повісив [на дереві], як витлумачив їм Йосиф. | старѣ́йшинꙋ же жита́рска повѣ́си (на дре́вѣ), ꙗ҆́коже сказа̀ и҆́ма і҆ѡ́сифъ. |
|
23
|
23
|
| І не згадав головний виночерпій про Йосифа, але забув його. | И҆ не помѧнꙋ̀ старѣ́йшина вїна́рскъ і҆ѡ́сифа, но забы̀ є҆го̀. |
