1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 24
|
Глvа, к~д”
|
|
1
|
1
|
|
Авраам був уже старий і в літах похилих. Господь благословив Авраама усім.
|
А$враа'мъ же бяше ста'рецъ, и^ бы'въ дн~и мно'гы, г~ь же блsсви а^враа'ма въ всеM”
|
|
2
|
2
|
|
І сказав Авраам рабові своєму, старшому в домі його, який управляв усім, що у нього було: поклади руку твою під стегно моє
|
И$ реq а^враа'мъ рабђ` свое^мђ старњ'ишемђ до'мђ е^го, ѓ^блада'ющемђ всњмъ е^го” Положи` рђкђ твою поD стегноM м^и,
|
|
3
|
3
|
|
і клянися мені Господом, Богом неба і Богом землі, що ти не візьмеш синові моєму [Ісааку] дружини з дочок хананеїв, серед яких я живу,
|
и^ закленђ т^я гм~ъ бм~ъ нбsнымъ, и^ бм~ъ земля`, да не приведе'ши сн~ђ мое^мђ и^саа'кђ жены` дще'рїи ханане'искъ, съ нимиже а%зъ живђ` въ нихъ,
|
|
4
|
4
|
|
але підеш у землю мою, на батьківщину мою [і до племені мого], і візьмеш [звідти] дружину синові моєму Ісааку.
|
н^о до земля` и^дyњ а%зъ бњхъ, и%деши до племе'ни мое^го и^ по'и^меши женђ` сн~ђ мое^мђ и^саа'кђ, эTтђ'дњ.
|
|
5
|
5
|
|
Раб сказав йому: можливо, не захоче жінка йти зі мною в цю землю, чи повинен я повернути сина твого в землю, з якої ти вийшов?
|
речеy рабъ к немђ`, а^ е^гда не восхо'щетъ и^ти` жена въ слњ'дъ со мно'ю на землю` сїю`, т^о ѓ^бращђ' ли сн~а твое^го въ зе'млю эT неја%же и^зы'де т^ы”
|
|
6
|
6
|
|
Авраам сказав йому: бережися, не повертай сина мого туди;
|
Рече' же к немђ а^враа'мъ, блюd са'мъ себе`, да не ѓ^брати'ши сн^а моеh та'мо,
|
|
7
|
7
|
|
Господь, Бог неба [і Бог землі], Який взяв мене з дому батька мого і з землі народження мого, Який говорив мені і Який клявся мені, говорячи: [тобі і] нащадкам твоїм дам цю землю, — Він пошле ангела Свого перед тобою, і ти візьмеш дружину синові моєму [Ісааку] звідти;
|
г~ь б~ъ нбsныи и^ б~ъ земля, и^же поја% мя и^з до'мђ эTц~а мое^го, и^ эT земля` в не'иже родиXся, и^же гл~а мн^њ и^ кля'ся къ мн^њ, гл~я, тебњ дам# зе'млю сїю`, и^ сњ'мени твоемђ. и^ тои по'слетъ а'гг~ла свое^го предъ тобо'ю, и^ по'имеши женђ` сн~ђ мо емђ и^саа^кђ эTтђ'дђ,
|
|
8
|
8
|
|
якщо ж не захоче жінка йти з тобою [у землю цю], ти будеш вільний від цієї клятви моєї; тільки сина мого не повертай туди.
|
а^ще же не хо'щетъ прїити` жена` с тобо'ю въ зе'млю сїю`, чи'стъ да бђ'деши эT закля'тїя сего`, то'чїю сн~а мое^го не ѓ^брати` тамо”
|
|
9
|
9
|
|
І поклав раб руку свою під стегно Авраама, господаря свого, і поклявся йому в цьому.
|
И$ положи` раb рђ'кђ свою, подъ стегноM а^враа'ма гн~а своего, и^ кля'ся е^мђ словеси раd
|
|
10
|
10
|
|
І взяв раб з верблюдів господаря свого десять верблюдів і пішов. У руках у нього були також різні скарби господаря його. Він встав і пішов у Месопотамію, в місто Нахора,
|
сего`” И$ поя` рабъ, і~, веlблюD эT веlблDю гднsа своего и^ эT всего добра гднsа свое^го взяT съ собо'ю. и^ въстаv и^де въ междорњчїе, въ граD нахо'ровъ.
|
|
11
|
11
|
|
і зупинив верблюдів за містом, біля колодязя води, надвечір, у той час, коли виходять жінки брати [воду],
|
и^ поста'ви веlблю'ды вн^њ града ё^ кла'дязя воDнаго поD ве'черъ, гдњ` и^схо'дятъ почръпати воды`”
|
|
12
|
12
|
|
і сказав: Господи, Боже господаря мого Авраама! пошли її сьогодні назустріч мені і вчини милість з господарем моїм Авраамом;
|
И$ рече г~и бж~е гн~а моего а^враа'ма, ё^стро'и прњдо мно'ю днесь, сътвори` млsть, съ моиM гн~омъ а^враа'момъ”
|
|
13
|
13
|
|
ось, я стою біля джерела води, і дочки жителів міста виходять черпати воду;
|
се же а%зъ стою` ё^ кла'дязя во'днаго, дще'ри же живђщихъ, въ' градњ, и^зы'дђть почерпати воды`,
|
|
14
|
14
|
|
і дівчина, якій я скажу: нахили глечик твій, я нап’юся, і яка скаже [мені]: пий, я й верблюдам твоїм дам пити, [поки не нап’ються,] — ось та, яку Ти призначив рабу Твоєму Ісааку; і з того довідаюсь я, що Ти твориш милість з господарем моїм [Авраамом].
|
да бђдетъ дв~ца, е'й же а^зъ рекђ` прњклони' ми вњдро` твое` да пїю`, и^ реч'ет ми пїи' т^ы и^ вельблю'ды твоя` напою`, до'ндеже напїю'тся, т^ђ ё^готовалъ еси рабђ` твое^мђ` и^саа'кђ, и^ по се'мъ ё^вњмъ, ја%ко сътвориl е^си млsть гн~ђ моемђ а^враа'мђ.
|
|
15
|
15
|
|
Ще не перестав він говорити [у розумі своєму], і ось, вийшла Ревекка, яка народилася від Вафуїла, сина Милки, дружини Нахора, брата Авраамового, і глечик її на плечі її;
|
И$ бысть даже не конча` гл~я въ ё^мњ с^и, и^ с^е реве'ка и^схождаше, е^я'же роди` ваџђи'лъ сн~ъ ме'лхинъ жены` нахо'ровы, бра'та а^враа'мля, дръжа` вњдро` на рамђ,
|
|
16
|
16
|
|
дівчина була прекрасна на вигляд, діва, якої не пізнав чоловік. Вона зійшла до джерела, наповнила глечик свій і пішла нагору.
|
дв~ца же бя'ше доброзра'чна ѕњло, дњва же б^њ и^же мђжа не знаа'ше, състђпи'вши же на кладязь начерпе` воды` вњдро и^ и'де”
|
|
17
|
17
|
|
І побіг раб назустріч їй і сказав: дай мені напитися трохи із глечика твого.
|
Тек же рабъ противђ е'й и^ рече, напои мя мало воды` эT вњдра` твое^го.
|
|
18
|
18
|
|
Вона сказала: пий, господарю мій. І негайно спустила глечик свій на руку свою і напоїла його.
|
си^я' же рече пі'и гднsе и^ потща'вся сня` вњдро на рђцњ свои`, и^ напо'й я& до'ндеже напи'ся.
|
|
19
|
19
|
|
І, коли напоїла його, сказала: я наберу води також і для верблюдів твоїх, доки не нап’ються [усі].
|
и^ рече веlблю'домъ т^и вълию`, до'ндеже вс^и напїю'тся.
|
|
20
|
20
|
|
І негайно вилила воду із глечика свого в поїлку і побігла знову до колодязя почерпнути [води], і набрала для усіх верблюдів його.
|
и^ потща'вся вълїя` вњдро` въ пои'ло, и^ тече` па'кы на кла'дяZ, почерпе` воды` и^ волїя` вельблю'доM всMњ
|
|
21
|
21
|
|
Чоловік той дивився на неї зі здивуванням у мовчанні, бажаючи зрозуміти, чи благословив Господь путь його, чи ні.
|
мђжъ же вырозђмњва'ше ю&, и^ помоlчеваше да ё^разђмњ'етъ, а^ще ё^стро'илъ б~ъ пђть е^мђ, и^ли н^и.
|
|
22
|
22
|
|
Коли верблюди перестали пити, тоді чоловік той узяв золоту сергу, вагою півсикля, і два зап’ястя на руки їй, вагою в десять сиклів золота;
|
бысть же ја%ко преста'ша вси` вельблюd пию'ще, и^ взя` мђжъ ё^серя'зи златы, въ мњ'рњ драхмы, и^ дв^а запястїя на рђкђ е'й, и^ і~, мњ'ръ злата
|
|
23
|
23
|
|
[і запитав її] і сказав: чия ти дочка? скажи мені, чи є в домі батька твого місце, щоб нам переночувати?
|
и^ въпраша'ше я& и^ рече, чїя` е^си дщеr повњж'дь ми, а^ще е^сть ё^ эTц~а ти мњ'сто намъ ѓ^битати”
|
|
24
|
24
|
|
Вона сказала йому: я дочка Вафуїла, сина Милки, якого вона народила Нахору.
|
І$ рече е^мђ дщерь ваџђ'илева е%смь мелхи'ина, е^гоже роди` нахо'рђ.
|
|
25
|
25
|
|
І ще сказала йому: у нас багато соломи і корму, і є місце для ночівлі.
|
и^ реq е^мђ`, и^ плњвы и^ сњ'на мно'го е%сть ё^ насъ, и^ мњсто ѓ^битати,
|
|
26
|
26
|
|
І схилився чоловік той і поклонився Господу,
|
бл~говоли' же мђжъ и^ поклони'ся г~ђ,
|
|
27
|
27
|
|
і сказав: благословенний Господь Бог господаря мого Авраама, Який не залишив господаря мого милістю Своєю й істиною Своєю! Господь прямою дорогою привів мене до дому брата господаря мого.
|
и^ реq, блsвенъ б~ъ гдsна мое^го а^враа'ма. и%же не ѓ^ста'ви пра'вды і^ и'стинны гдsна мое^го а^враа'ма, мене` на пђти` ё^строи` г~ь, и^ въ до'мъ брата гдsна моего въведе`”
|
|
28
|
28
|
|
Дівчина побігла і розповіла про це в домі матері своїй.
|
И$ те'кши дв~ца повњ'да мт~ри свое'й вс^и гл~ы сїа`
|
|
29
|
29
|
|
У Ревекки був брат, на ім’я Лаван. Лаван вибіг до тієї людини, до джерела.
|
реве'цњ же бњаше браT, е^мђ'же и^мя лава'нъ” И$ тече` лава'нъ къ мђжђ во'нъ на кла'дязь.
|
|
30
|
30
|
|
І коли він побачив сергу і зап’ястя на руках у сестри своєї і почув слова Ревекки, сестри своєї, яка говорила: так говорив зі мною той чоловік, — то прийшов до чоловіка цього, і ось, він стоїть з верблюдами біля джерела;
|
и^ бы'сть е^гда` видњ ё^серя'зя и^ запястїя на рђкђ сестры` свое'я, и^ ја%ко слы'ша словеса` эT сестры` своея гл~юща, си'це гл~а къ мн^њ мQђ. и^ прїи'де лава'нъ къ мђж'ђ стоя'щђ, ё^ вельблю'дъ ё^ кладязя воды`,
|
|
31
|
31
|
|
і сказав [йому]: ввійди, благословенний Господом; чому ти стоїш ззовні? я приготував дім і місце для верблюдів.
|
и^ рече е^мђ ходи` и^ вни'ди, блsвенъ г~ь, почт^о стои'ши вн^њ а%зъ клњть ё^гото'вахъ, и^ стаја^нїе вельблю'домъ”
|
|
32
|
32
|
|
І ввійшов чоловік. Лаван розсідлав верблюдів і дав соломи і корму верблюдам, і води, щоб умити ноги йому і людям, які були з ним;
|
И$ въни'де мђжъ въ до'мъ и^ вельблю'ды въгна`, и^ да'сть плњ'вы и^ сњ'но вельблю'домъ, и^ во'дђ ё^мы'ти нозњ е^мђ и^ мђжемъ, и^же бяхђ с нимъ.
|
|
33
|
33
|
|
і запропонована була йому їжа; але він сказав: не буду їсти, поки не скажу про діло своє. І сказали: говори.
|
И$ поста'ви и^мъ хлњбъ ја%сти. и^ реq, не яM до'ндеже не гл~ю бесњ'ды своея. и^
|
|
34
|
34
|
|
Він сказав: я раб Авраамів;
|
ре'че гл~и” Рече же рабъ а^враа'мль е^смь а^зъ
|
|
35
|
35
|
|
Господь дуже благословив господаря мого, і він став великим: Він дав йому овець і волів, срібло і золото, рабів і рабинь, верблюдів і ослів;
|
и^ г~ь блsвилъ е^сть гдsна мое^го ѕњло` и^ възвели'чися. и^ далъ е^мђ ѓ^вца` и^ вълы`, зла'то, и^ сре'бро. рабы` и^ рабы'ня, вельблю'ды и^ ѓ^слы`.
|
|
36
|
36
|
|
Сарра, дружина господаря мого, вже будучи старою, народила господарю моєму [одного] сина, якому він віддав усе, що в нього;
|
и^ роди` са'рра жена` гдsна мое^го сн~а е^диноро'дна гдsнђ моемђ, съста'рњвшђся, и^ да'сть е^мђ ели'ко и^мњ`.
|
|
37
|
37
|
|
і взяв з мене клятву господар мій, сказавши: не бери дружини синові моєму з дочок хананеїв, у землі яких я живу,
|
и^ закля' мя гдsнъ мо'и гл~я, не пое'мли жены` сн~ђ моемђ эT дще'рїи ханна'ѓ^нскыX, въ ни'хже аZ ѓ^бита'хъ въ земли` и^хъ,
|
|
38
|
38
|
|
а піди в дім батька мого і до родичів моїх, і візьмеш [звідти] дружину синові моєму.
|
н^о в до'мъ эTц~а мое^го и%деши въ племя` мое`, и^ пои^ми женђ` сн~ђ моемђ эTтђ'дђ.
|
|
39
|
39
|
|
Я сказав господарю моєму: можливо, не піде жінка зі мною.
|
рXњ же а%зъ гдsнђ своемђ, е^д^а не по'хощеT жена` по мн^њ и^ти`
|
|
40
|
40
|
|
Він сказав мені: Господь [Бог], перед лицем Якого я ходжу, пошле з тобою ангела Свого і благовлаштує путь твою, і візьмеш дружину сину моєму з рідних моїх і з дому батька мого;
|
и^ рече ми г~ь б~ъ, е^мђже ё^годиX. прDе лице'м# е^го, ѓ'нже по'слеть а^гг~ла свое^го с тобо'ю, и^ ё^стро'итъ пђ'ть твой, и^ по'имеши женђ` сн~ђ моемђ, эT пле'мени мое^го, и^ эT до'мђ эTц~а моего,
|
|
41
|
41
|
|
тоді будеш ти вільним від клятви моєї, коли сходиш до родичів моїх; і якщо вони не дадуть тобі, то будеш вільним від клятви моєї.
|
тогда` бђдеши про'стъ эT заклина'нїа моего. е^гда' же до'идеши въ племя` мое`, и^ не дадя'т# т^и, бђ'деши про'стъ эT заклина'нїя моего.
|
|
42
|
42
|
|
І прийшов я нині до джерела, і сказав: Господи, Боже господаря мого Авраама! Якщо Ти благовлаштуєш путь, яку я звершую,
|
и^ пришеD днесь наD кла'дязь, рекохъ, г~и бж~е гдsна мое^го а^враа'ма а%ще ё^стро'иши пђть мой, во'ньже нн~њ и^дђ`,
|
|
43
|
43
|
|
то ось, я стою біля джерела води, [і дочки жителів міста виходять черпати воду,] і дівчина, яка вийде черпати, і якій я скажу: дай мені напитися трохи з глечика твого,
|
и^ с^е ста'хъ на кла'дязњ во'днњмъ, дще'ри же гражданъ и^зы'идђть почрпа'ти воды`, и^ да бђдетъ дв~ца е'иже рекђ` напо'и мя воды` ма'ло,
|
|
44
|
44
|
|
і яка скаже мені: і ти пий, і верблюдам твоїм я начерпаю, ось дружина, яку Господь призначив синові господаря мого [рабу Своєму Ісааку; і з цього дізнаюсь я, що Ти чиниш милість господарю моєму Аврааму].
|
и^ да речетъ пїи т^ы и^ вельблю'домъ твои^мъ вълїю`, с^и бђдетъ жена` юy ё^гото'ва б~ъ рабђ` своемђ и^саа'кђ, и^ по се'мъ разђмњю ја^ко сътворилъ е^сть млsть гдsнђ моемђ а^враа'мђ”
|
|
45
|
45
|
|
Ще не перестав я говорити в розумі моєму, і ось, вийшла Ревекка, і глечик її на плечі її, і зійшла до джерела і зачерпнула [води]; і я сказав їй: напої мене.
|
И$ бысть даже не конча'хъ въ ё^мњ своемъ гл~я вънеза'а^пђ реве'ка и^схожда'ше, дръжа'щи вњдро` на ра'мђ, въстђпи'вши же на кла'дязь, и^ почръпе` вњдро` воды`, и^ реко'хъ е'й напо'и мя,
|
|
46
|
46
|
|
Вона негайно спустила з себе глечик свій [на руку свою] і сказала: пий, і верблюдів твоїх я напою. І я пив, і верблюдів [моїх] вона напоїла.
|
и^ потща'вся сня` вњдро съ себе` и^ рече ми пїи т^ы и^ вельблю'ды твоя` напою`. и^ напиXся и^ вельблю'ды моя` напои`,
|
|
47
|
47
|
|
Я запитав її і сказав: чия ти дочка? [скажи мені]. Вона сказала: дочка Вафуїла, сина Нахорового, якого народила йому Милка. І дав я серги їй і зап’ястя на руки її.
|
и^ въпрашаX ея`, и^ рекохъ, чия` е^си дще'рь. сїяy ми реq дще'рь ваџђ'илева е^смь, сн~а нахо'рова, и^же роди` е^мђ ме'лха” И$ дах# е'й ё^серя'зя и^ запя'стїа на рђцњ еи`,
|
|
48
|
48
|
|
І схилився я і поклонився Господу, і благословив Господа, Бога господаря мого Авраама, Який прямою дорогою привів мене, щоб узяти дочку брата господаря мого за сина його.
|
и^ бл~говъли'въ е^смь полони'хся г~ђ, и^ блsвихъ г~а б~а, гдsна моего а^враа'ма и^же ё^строи` мн^њ на пђти` семъ и%стинны, поя'ти дще'рь бра'та гдsна моеh сн~ђ е^го”
|
|
49
|
49
|
|
І нині скажіть мені: чи маєте ви намір зробити милість і правду господарю моєму чи ні? скажіть мені, і я обернуся праворуч, або ліворуч.
|
А$ще же ё^ботвори'те млsть и^ пра'вдђ гдsнђ моемђ, повњ'дите м^и да ся ѓ^бращђ`, и^л^и на' десно, и^л^и на' лњво.
|
|
50
|
50
|
|
І відповіли Лаван і Вафуїл і сказали: від Господа прийшла ця справа; ми не можемо сказати тобі всупереч ні поганого, ні доброго;
|
эTвњща'в же лава'нъ, и^ ваџђиl реко'ста, эT г~а пришла` за'повњдь сїа` не мо'жеM ти эTвњща'ти зла'а за бл~гаа
|
|
51
|
51
|
|
ось Ревекка перед тобою; візьми [її] і піди; нехай буде вона дружиною синові господаря твого, як сказав Господь.
|
и^ с^е ревека преD тобо'ю пои^ми ю` і^ и^ди`, и^ да бђдетъ жена` сн~ђ гдsна твоего, ја%коже гл~а г~ь”
|
|
52
|
52
|
|
Коли раб Авраамів почув слова їхні, то поклонився Господу до землі.
|
Бы'сть же е^гда` слы'ша раб# а^враа'мль, рњч# сїю`, поклони'ся до земля` г~ђ,
|
|
53
|
53
|
|
І вийняв раб срібні і золоті речі й одяг і дав Ревецці; також і братові її і матері її дав багаті подарунки.
|
и^ възе'мъ рабъ съсђды зла'ты и^ сре'брены и^ ри'зы дасть реве'цњ и^ да'рь братђ ея`, и^ мт~ри ея`
|
|
54
|
54
|
|
І їли і пили він і люди, які були з ним, і переночували. Коли ж встали вранці, то він сказав: відпустіть мене [і я піду] до господаря мого.
|
и^ ја^до'ша и^ пиша ѓ^н^и, и^ мђж'и и^же бяхђ с нимъ” И$ прележа'въ въста'вше заё%тра, рече, эTпђсти'те мя. да и^дђ къ гдsнђ мое^мђ”
|
|
55
|
55
|
|
Але брат її і мати її сказали: нехай побуде з нами дівчина днів хоч десять, потім підеш.
|
Рњша же бра'тїа ея` и^ мт~и, да пребђдеть дв~ца с нами де'сять дн~їи, и^ по семъ да и'дете.
|
|
56
|
56
|
|
Він сказав їм: не затримуйте мене, тому що Господь благовлаштував путь мою; відпустіть мене, і я піду до господаря мого.
|
И$ рече к нимъ не дръжите мя, б~ъ б^о ёстрои` пђть мнњ эTпђстите м^я, да и^дђ къ гдsнђ мое^мђ”
|
|
57
|
57
|
|
Вони сказали: покличемо дівчину і запитаємо, що вона скаже.
|
Си'и же рњша да възове'мъ дв~цђ, и^ въпрошаеM ея` и^з ђстъ
|
|
58
|
58
|
|
І покликали Ревекку і сказали їй: чи підеш з цим чоловіком? Вона сказала: піду.
|
и^ възва'вше ре'векђ рњша е'й, и^деши л^и съ мђж'емъ сиM, ѓ^на же рече и^дђ,
|
|
59
|
59
|
|
І відпустили Ревекку, сестру свою, і годівницю її, і раба Авраамового, і людей його.
|
и^ эTпђсти'ша реве'кђ сестрђ` свою, і^ и^мњнїе ея` с рабоM а^враа'млимъ, і^ и^же с ниM быша”
|
|
60
|
60
|
|
І благословили Ревекку і сказали їй: сестро наша! нехай народяться від тебе тисячі тисяч, і нехай володіють нащадки твої оселями ворогів твоїх!
|
И$ блsви'ша ревекђ, и^ рњша ей сестра` на'ша е^си бђди въ ты'сђщи темъ, и^ да прїиметъ сњмя твое грады съпостаT”
|
|
61
|
61
|
|
І встала Ревекка і служниці її, і сіли на верблюдів, і поїхали за тим чоловіком. І раб узяв Ревекку і пішов.
|
И$ въставши реве'ка и^ рабы'ня ея`, и^ въсњдоша на веlблю'ды, і^ и^до'ша с мђжемъ, и^ пои'мъ раb реве'кђ ѓ^ты'де”
|
|
62
|
62
|
|
А Ісаак прийшов з Беер-лахай-рої, бо жив він у землі полуденній.
|
І$саа'къ же хожда'ше сквоѕњ пђсты'ню, ё кла'дязя видњ'ннаго, се'й же живя'ше на земли` на полђ'дне.
|
|
63
|
63
|
|
Коли настав вечір, Ісаак вийшов у поле пороздумувати, і звів очі свої, і побачив: ось, йдуть верблюди.
|
і^ и^зы'иде і^саа^къ поглђмитися на' поле кђ ве'черђ. възрњв# же ѓ^чима` вњдњ веlблюды и^дђща.
|
|
64
|
64
|
|
Ревекка глянула, і побачила Ісаака, і спустилася з верблюда.
|
и^ възрњвше же реве'ка ѓ^чи'ма ви'дњ і^саа'ка, и^ скочи` со вельблю'да”
|
|
65
|
65
|
|
І сказала рабові: хто ця людина, яка йде по полю назустріч нам? Раб сказав: це господар мій. І вона взяла покривало і покрилася.
|
И$ реq к рабђ` кт^о еs мђжъ ѓ%нъ, и^же и'деT по' полю противђ наM” Речеy ра'бъ, т^о господи'чичъ мои сїя же взеMши. ризы ё^творе'ныя и^ ѓ^блечеся”
|
|
66
|
66
|
|
Раб же розповів Ісааку усе, що зробив.
|
И$сповњ'да раb і^са'акђ словеса', ја%же сътвори
|
|
67
|
67
|
|
І ввів її Ісаак у шатро Сарри, матері своєї, і взяв Ревекку, і вона стала йому дружиною, і він полюбив її; й утішився Ісаак у печалі за [Саррою,] матір’ю своєю.
|
прїиде же і^саа'къ в домъ мт~ри своея`, и^ поя` реве'кђ, и^ быs е^мђ жена`, и^ възлюби ю`, и^ ё^тњшися, і^саа'къ ѓ^ саrрњ, матери свое'и^”
|
