1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 34
|
Глvа, л~д”
|
|
1
|
1
|
|
Діна, дочка Лії, яку вона народила Якову, вийшла подивитися на дочок землі тієї.
|
И$зыде же ди'на дщи` ли'ина, ю%же роди і^а'ковђ, познати дщери ѓ^быта'телеи”
|
|
2
|
2
|
|
І побачив її Сихем, син Еммора евеянина, князя землі тієї, і взяв її, і спав з нею, і вчинив над нею насильство.
|
Ви'дњв# же ю сихе'мъ сн~ъ е^м#мо'ровъ. Хоръреѓ'съ, кн~ѕь тоя` земля`, и^ пои'мъ ю& бысть с не'ю и^ смирї
|
|
3
|
3
|
|
І приліпилася душа його до Діни, дочки Якова, і він полюбив дівчину і говорив до серця дівочого.
|
ея`. и^ възлюби` дш~ђ ді'нинђ, дще'ръ і^а'ковлю`, и^ възлюби` дв~цђ и^ гл~и къ не'и по мысли` дв~ца”
|
|
4
|
4
|
|
І сказав Сихем Еммору, батькові своєму, говорячи: візьми мені цю дівчину за дружину.
|
Рече же сихе'мъ сн~ъ е^м#мо'ровъ эTц~ђ свое^мђ гл~я, пои^ми` м^и ѓ^трокови'цђ сїю` въ женђ`”
|
|
5
|
5
|
|
Яків чув, що [син Емморів] збезчестив Діну, дочку його, але оскільки сини його були з худобою його в полі, то Яків мовчав, поки не прийшли вони.
|
І$а'ков же слышав# ја%ко ѓ^сквеrни` ди'нђ дще'ръ е^го сн~ъ е^м#мо'ровъ, сн~ове же е^го бя'хђ съ ско'ты на' поли, премолча'в же і^а'ковъ до'ндеже прїидTђ сі'и”
|
|
6
|
6
|
|
І вийшов Еммор, батько Сихемів, до Якова, поговорити з ним.
|
И$зы'де же самъ е^м#мо'ръ эTц~ъ сихе'мль къ і^а'ковђ гл~ати к немђ`”
|
|
7
|
7
|
|
Сини ж Якова прийшли з поля, і коли почули, то засмутилися мужі ті й запалали гнівом, тому що безчестя зробив він Ізраїлю, переспавши з дочкою Якова, а так не можна робити.
|
Сн~ове же і^а'ковли прїидоша с по'ля, и^ ја%коже слы'шаше смђти'шася мђжи, и^ жа'лостно преD ними бысть ѕњло ја%ко не лњ'по сътвори і^ил~ю бы'вши съ дще'рїю і^а'ковлею`, и^ не бђ'детъ сице”
|
|
8
|
8
|
|
Еммор став говорити їм, і сказав: Сихем, син мій, приліпився душею до дочки вашої; дайте ж її за дружину йому;
|
Рече же и^мъ е^м#мо'ръ гл~я сихеM сн~ъ мои и^збра` дш~и сво'еи дще'ръ вашђ, дади'те ё^бо ю& въ женђ е^мђ,
|
|
9
|
9
|
|
порідніться з нами; віддавайте за нас дочок ваших, а наших дочок беріть собі [за синів ваших];
|
и^ сва'титеся с нами. дще'ри ваша дадите сн~омъ на'шимъ, и^ дще'ри наша пои'мите сн~овомъ свои^мъ.
|
|
10
|
10
|
|
і живіть з нами; земля ця [простора] перед вами, живіть і промишляйте на ній і здобувайте її у володіння.
|
и^ ё^ насъ ё^сели'теся, и^ земля` простра'нна преD вами, ё^селитеся, и^ притяжите на не'и, и^ въздњ'лаите на ней” Сихе'мъ
|
|
11
|
11
|
|
Сихем же сказав батьку її і братам її: тільки б мені знайти благовоління в очах ваших, я дам, що тільки скажете мені;
|
же рече эTц~ђ ея`, и^ братїи ея` гл~я, да ѓ^бря'щђ блгDть преD вами. и^ е^же а^ще речете дадиM.
|
|
12
|
12
|
|
призначте найбільше віно й дарунки; я дам, що не скажете мені, тільки віддайте мені дівчину за дружину.
|
ё^множи'те вњино ѕњло, и^ дади'мъ вам. ја%коже речете, дади'те же ми ѓ^троковицђ сїю` въ женђ`”
|
|
13
|
13
|
|
І відповіли сини Якова Сихему та Еммору, батькові його, з лукавством; а говорили так тому, що він збезчестив Діну, сестру їхню;
|
эTвњщаша сн~ве і^а'ковли сихе'мђ, и^ е^м#мо'рђ эTц~ђ е^го, на лђка'в#ствњ, и^ гл~аша к нимъ ја^ко ѓ^скверъни` ди'нђ сестрђ и^хъ”
|
|
14
|
14
|
|
і сказали їм [Симеон і Левій, брати Діни, сини Ліїні]: не можемо цього зробити, віддати сестру нашу за чоловіка, який необрізаний, тому що це безчесно для нас;
|
Рекоста' же и^мъ симеѓ'нъ и^ левїи брата ди'нина сн~ове лі'и. не възмо'жеM сътвори'ти словеси` сего, дати сестрђ свою чл~кђ и^же и%мать коне'чнђ плоть неѓ^брњза'ннђ, е^сть ё^бо ё^кори'зна намъ”
|
|
15
|
15
|
|
тільки за тієї умови ми погодимося з вами [й оселимося у вас], якщо ви будете як ми, щоб і у вас уся чоловіча стать була обрізана;
|
Си'мъ сподобимся къ вамъ, и^ всели'мся ё^ ваs, а%ще бђ'дете ја%ко и^ м^ы, вънегда` ѓ^брњжете ве'сь мђжескїи полъ,
|
|
16
|
16
|
|
і будемо віддавати за вас дочок наших і брати за себе ваших дочок, і будемо жити з вами, і складемо один народ;
|
и^ да'мы дщери наша вамъ. и^ эT дще'рїи нашихъ по'имемъ себњ жены`, и^ ё^сели'мся ё^ васъ и^ бђ'демъ ја%ко е^ді'нъ роD,
|
|
17
|
17
|
|
а якщо не послухаєтеся нас у тому, щоб обрізатися, то ми візьмемо дочку нашу і відійдемо.
|
а^ще л^и не послђша^ете насъ, и^ не ѓ^брњ'жетеся, пои'мъше дщери своя` эTи^демъ”
|
|
18
|
18
|
|
І сподобалися слова ці Еммору і Сихему, сину Еммора.
|
И$ ё^годи'ша словеса` с^и преD е^м#мо'ромъ, и^ преD сихе'момъ сн~омъ е^го,
|
|
19
|
19
|
|
Юнак не барився зробити це, тому що любив дочку Якова. А його більше за всіх поважали в домі батька його.
|
и^ не премеDли ю%ноша, сътвори'ти словеси` сего, любля'ше б^о дще'ръ і^а'ковлю`. се'й же бяше сла'в#нње всњхъ, и^же в домђ` эTц~а е^го”
|
|
20
|
20
|
|
І прийшли Еммор і Сихем, син його, до воріт міста свого, і стали говорити жителям міста свого і сказали:
|
Прїидоста же е^м#мо'ръ и^ сихе'мъ сн~ъ е^го, преD врата града и^хъ, и^ гл~аста къ мђжеM гра'да свое^го рекђщи`”
|
|
21
|
21
|
|
ці люди мирні з нами; нехай вони селяться на землі і промишляють на ній; земля ж ось простора перед ними. Станемо брати дочок їхніх собі за дружин і наших дочок віддавати за них.
|
Чл~ци с^и ми'рни сђть, съ на'ми да ся ё^селятъ на земли`, и^ да въстяжаT на неи, земля же простра'нна преD ними” И$ дще'рї ихъ да по'ймемъ. дщери же наша дади'мъ и^мъ.
|
|
22
|
22
|
|
Тільки за тієї умови ці люди погоджуються жити з нами і бути одним народом, щоб і в нас обрізана була вся чоловіча стать, як вони обрізані.
|
то'чїю сиM да сподобятся чл~ци с^и. жи'ти с нами е^же быти людемъ е^ді'нњм# ѓ^брњзанїемъ наs, всего` мђж'еска полђ, ја%коже с^и сђть ѓ%брњ'зани,
|
|
23
|
23
|
|
Чи не для нас отари їх, і маєтки їх, і вся худоба їх? Тільки [у тому] погодимося з ними, і будуть жити з нами.
|
и^ скоти и^хъ, і^ и^мњ'нїе и^хъ, не на'ше ли бђдетъ” Точїю симъ сподо'бимся иM и^ вселя'тся с нами”
|
|
24
|
24
|
|
І послухалися Еммора і Сихема, сина його, всі, хто виходив з воріт міста його: і була обрізана вся чоловіча стать, — усі, що виходили з воріт міста його.
|
Послђ'шаше же е^м#мо'ра и^ сихе'ма сн~а е^го, и^ вс^и и^сходя'щїи и^з вра'тъ града иX” И$ ѓ^брњзаша плоть коне'чнђю и^хъ, всего` мђжеска полђ”
|
|
25
|
25
|
|
На третій день, коли вони хворіли, два сини Якова, Симеон і Левій, брати Діни, взяли кожен свій меч, і сміливо напали на місто, й умертвили всю чоловічу стать;
|
Бысть же въ тре'тїи дн~ь, е^гда` бњхђ в боле'зни, и^ взя'ста сн~а дв^а і^аковля` симеѓ%нъ, и^ левїи, бра'тїа ди'ны. ко'ждо сво'и меq. и^ въшеDша въ' градъ безъ събла'зна, и съсњко'ста весь мђжескъ полъ,
|
|
26
|
26
|
|
і самого Еммора і Сихема, сина його, убили мечем; і взяли Діну з дому Сихемового і вийшли.
|
е^м#мо'ра же и^ сихе'ма сн~а е^го ё^сњ'кнђста ѓ^стрїемъ ѓ^рђжїя`, и^ поя'ста ди'нђ эT до'мђ сихе'мля і^ и^зыидо'ста”
|
|
27
|
27
|
|
Сини Якова прийшли до убитих і розграбували місто за те, що збезчестили [Діну] сестру їхню.
|
Сн~ове же і^а'ковли въшеDше въ мр~твеца разгра'биша граD въ немже ѓ^сквръни'ша ди'нђ сестрђ и^хъ
|
|
28
|
28
|
|
Вони взяли дрібну і велику худобу їх, і ослів їх, і все, що було в місті, і що було в полі;
|
ѓ%вца и^ гов'яда и^хъ, и^ ѓ^слы`. и^ вс^е и^же въ градњ и^ вс^е е^же на поли взяша. и^ вс^е съпря'танїе и^хъ,
|
|
29
|
29
|
|
і все багатство їх, і всіх дітей їх, і дружин їх взяли в полон, і розграбували усе, що було в [місті, й усе, що було в] домах.
|
и^ вс^я сосђ'ды и^хъ, и^ же'ны и^хъ плњни'ша, и^ разгра'биша, вс^е е^же б^њ въ градњ, и^ е^же б^њ в домњхъ”
|
|
30
|
30
|
|
І сказав Яків Симеону і Левію: ви обурили мене, зробивши мене ненависним для [усіх] жителів цієї землі, для хананеїв і ферезеїв. У мене людей мало; зберуться проти мене, подолають мене, і знищений буду я і дім мій.
|
Рече же і^а'ковъ къ симеѓ'нђ и^ левїи`, не'навистна м^я сътвори'сте, ја%ко злђ` мн^њ. быти всњмъ живђ'щимъ на земли` въ хананеи` и^ въ фе'резе'и” Мене же е^сть мало число'мъ. и^ събра'вшеся погђбяT м^я. и^ поги'бнђ а%зъ и^ до'мъ мои`.
|
|
31
|
31
|
|
Вони ж сказали: а хіба можна чинити з сестрою нашою, як з блудницею!
|
ѓ^ни' же рекоша, то л^и ја^ко блђ'дницђ и%мђт# сестрђ на'шђ”
|
