1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 8
|
Глава`, и~”
|
|
1
|
1
|
|
І згадав Бог про Ноя, і про всіх звірів, і про всю худобу, [і про всіх птахів, і про всіх плазунів, що плазують,] що були з ним у ковчезі; і навів Бог вітер на землю, і води зупинилися.
|
И$ помянђ` б~ъ но'я, и^ вся'къ звњ'рь, и^ вся'къ ско'тъ, и^ вся` пти'ца, и^ вся` га'ды, и^же бя'хђ с ниM въ ковче'зњ. И наведе б~ъ вњтръ на' землю и ё^ста вода`.
|
|
2
|
2
|
|
І закрилися джерела безодні і вікна небесні, і припинився дощ з неба.
|
и^ заключи'шася и^сто'чницы бе'знDыя, и^ хля'би нбsныя и^ ё^ста` до'жDь эT нб~си,
|
|
3
|
3
|
|
Вода ж поступово поверталася з землі, і стала спадати вода після закінчення ста п’ятдесяти днів.
|
и^ въспя'ть по'иде вода` съ зеMля” Нача'тъ ся'кнђти и^ ё^быва'ти воды` по рн~ дн~їи”
|
|
4
|
4
|
|
І зупинився ковчег у сьомому місяці, у сімнадцятий день місяця, на горах Араратських.
|
И$ сњ'де ковче'гъ въ мsцъ з~, въ кз~ дн~ь, на гора'хъ а^рара'тъскихъ”
|
|
5
|
5
|
|
Вода постійно спадала до десятого місяця; у перший день десятого місяця показалися верхівки гір.
|
Вода' же ё^ходящи ма'ляшеся до деся'таго мsца” въ а~і мsцъ, въ а~ дн~ь мsца, я^ви'шася ве'рси гора'мъ”
|
|
6
|
6
|
|
Після сорока днів Ной відчинив зроблене ним вікно ковчега
|
И$ бы'сть по м~ дн~їи эTве'рзе но'е ковче'гђ ѓкnоце ја%же сотвори`,
|
|
7
|
7
|
|
і випустив ворона, [щоб бачити, чи спала вода з землі,] який, вилетівши, відлітав і прилітав, доки не осушилася земля від води.
|
и^ посла` вра'нъ ви'дњти а%ще е^сть ё^стђпи'ло воды` эT лица` земли`, и^ ше'дъ не ѓ^брати'ся до'ндеже и^зъся'че вода` эT земля`”
|
|
8
|
8
|
|
Потім випустив від себе голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з лиця землі,
|
И$ посла` голђби'цђ по не'мъ, ви'дњти а%ще е^сть ё^стђпи'ло воды` эT лица` зе'мнаго,
|
|
9
|
9
|
|
але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, тому що вода була ще на поверхні всієї землі; і він простягнув руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег.
|
и^ не ѓ^брњте` голђби'ца поко'я нога'ма свои'ма, и^ въз#врати'ся къ немђ` въ ковче'гъ, вода` бо^ бя'ше на лицы` всея` земля`, и^ просте'ръ рђкђ свою` ја^тъ ю&, и^ вънесе' ю& къ себњ` въ ковче'гъ”
|
|
10
|
10
|
|
І почекав ще сім днів інших і знову випустив голуба з ковчега.
|
И$ премеDли'въ е^ще, з~ дн~їи, па'ки и^спђсти'въ голђби'цђ и^с ковче'га,
|
|
11
|
11
|
|
Голуб повернувся до нього у вечірній час, і ось, свіжий оливковий листок у дзьобі в нього, і Ной дізнався, що вода зійшла з землі.
|
и^ ѓ^брати'ся къ немђ` къ ве'черђ, и^мња'ше сђче'цъ масли'ченъ съ ли'ствїемъ въ ё^стњх'ъ свои^хъ. И$ разђмњ` но'е ја^ко эTстђпи` вода эT лица` земли`,
|
|
12
|
12
|
|
Він почекав ще сім днів інших і [знову] випустив голуба; і він уже не повернувся до нього.
|
и^ ё^держа'въ е^ще з~ дн~їи дрђги'хъ, па'ки и^спђсти` голђби'цђ, и^ не приложи` къ немђ` ѓ^брати'тися пото'мъ”
|
|
13
|
13
|
|
Шістсот першого року [життя Ноя] до першого [дня] першого місяця припинилася вода на землі; і відкрив Ной покрівлю ковчега і подивився, і ось, обсохла поверхня землі.
|
І$ бы'сть въ е^ді'но и^ въ шестьсо'тное лњто жи'тїя но'ева въ а~ дн~ь, а~ го мsца, и^съся'че вода` эT лица` земли`” И$ эTкры` но'е покро'въ ковче'гђ и^же сътвори`, и^ видњ ја%ко и^съся'че вода` эT лица земли`”
|
|
14
|
14
|
|
Й у другому місяці, до двадцять сьомого дня місяця, земля висохла.
|
Въ мsцъ же вторы'и, въ кз~ дн~ь мsца исъше земля`”
|
|
15
|
15
|
|
І сказав [Господь] Бог Ною:
|
Ре'че г~ь б~ъ но'еви гл~я,
|
|
16
|
16
|
|
вийди з ковчега ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою;
|
и^зы'иди и^с ковче'га ты`, и^ сн~ве твои`, жена твоя`, и^ же'ны сн~въ твои%хъ с тобо'ю”
|
|
17
|
17
|
|
виведи із собою всіх тварин, що з тобою, від усякої плоті, з птахів, і худоби, і всіх плазунів, що плазують по землі: нехай розійдуться вони по землі, й нехай плодяться і розмножуються на землі.
|
И$ вся'ка пло'ть эT птицъ и^ до ско'та, и^ вся'къ га'дъ дви'жђщїися по земли` и^зведи` съ собо'ю, растњтеся и^ множи'теся на земли`”
|
|
18
|
18
|
|
І вийшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним;
|
І$ и^зы'иде но'е и^ сн~ве е^го жена` е^го, и^ жен'ы сн~въ е^го съ ни'мъ.
|
|
19
|
19
|
|
усі звірі, й [уся худоба, й] усі плазуни, й усі птахи, все, що рухається по землі, за родами своїми, вийшли з ковчега.
|
И$ вси` звњрїе и^ вси ско'ти, и^ вся пти'ца, и^ вся дви'жђщаа^ся по ро'дђ свое^мђ на земли`, и^зы'идоша и^с ковче'га
|
|
20
|
20
|
|
І влаштував Ной жертовник Господу; і взяв із усякої худоби чистої і з усіх птахів чистих і приніс у всепалення на жертовнику.
|
И$ съзDа но'е тре'бникъ гв~и, и^ възе'м# эT всњхъ ско'тъ чи'стыX, и^ эT пти'цъ чи'стыX и^ възнесе` всесъж#жига'емое на тре'бникъ,
|
|
21
|
21
|
|
І відчув Господь приємні пахощі, і сказав Господь [Бог] у серці Своєму: не буду більше проклинати землю за людину, тому що помисли серця людського — зло від юности його; і не буду більше знищувати усе живе, як Я зробив:
|
и` ѓ^боня` г~ь воню` бл~гоё^ханїя” И$ ре'че г~ь б~ъ, не приложђ ктомђ` прокля'ти зе'млю за дњ'ла члчsка. зане` прилежиT помышле'нїе чл~кђ прилњжно на зла'я эT ю%ности е^го и^ того ради не приложђ ктомђ` ё^би'ти вся'кїя пло'ти живы'я, ја%же сътвори'хъ
|
|
22
|
22
|
|
надалі в усі дні землі сівба і жнива, холод і спека, літо і зима, день і ніч не припиняться.
|
вся` дн~и на земли`” Сњя'тва и^ жа'тва, зима`, и^ зно'и, лњт'о, и^ ѓ%сень, дн~ь и^ но'щь не преста'нђт#”
|
