1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 4
|
Глvа, д~”
|
|
1
|
1
|
|
Адам пізнав Єву, дружину свою; і вона зачала, і народила Каїна, і сказала: придбала я людину від Господа.
|
А$да'м же позна` е^в#вђ женђ` свою`, и^ заче'нши роd ка'ина. И$ ре'че, приѓ^брњто'хъ чл~ка бг~а раd”
|
|
2
|
2
|
|
І ще народила брата його, Авеля. І був Авель пастирем овець, а Каїн був хліборобом.
|
И$ приложи роди'ти брата е^мђ` а%веля, І$ бы'сть а%вель пастыръ ѓ^вца'м#” Ка'и^н же б^њ дњ'лая зе'млю”
|
|
3
|
3
|
|
Через деякий час Каїн приніс від плодів землі дар Господу,
|
И$ бысть по' дн~ехъ, принесе` ка'инъ эT плодовъ земля` же'ртвђ бг~ђ”
|
|
4
|
4
|
|
і Авель також приніс від первістків отари своєї і від лона їх. І зглянувся Господь на Авеля і на жертву його,
|
І$ а%вель принесе` и^ то'и, эT перворо'дныхъ ѓ^ве'цъ е^го, и^ эT тђковъ и^хъ” И$ призрњ г~ь на а%веля, и^ на да'ры е^го.
|
|
5
|
5
|
|
а на Каїна і на жертву його не зглянувся. Каїн дуже засмутився, і поникло обличчя його.
|
на каи^на же и^ на же'ртвы е^го не вняT. и^ ѓ^скорбњ` ка'ин# ѕњло`, и^ и^спаде` лице е^го”
|
|
6
|
6
|
|
І сказав Господь [Бог] Каїнові: чому ти засмутився? і від чого поникло обличчя твоє?
|
И$ ре'че г~ь б~ъ ка'ин^ђ, что ѓ^скорбл'енъ бы'сть, и^ въскђ'ю и^спаде` лице` твое.
|
|
7
|
7
|
|
якщо ти робиш добре, то чи не піднімаєш обличчя? а якщо не робиш доброго, то біля дверей гріх лежить; він тягне тебе до себе, але ти пануй над ним.
|
не ё^бо а^ще пра'ведно принесе ми, пра'вњ же не приноси'ши” Съгрњши'лъ е^си` ё^молкни, к тебњ` ѓ^браще'нїе е^го и^ ты` тњмъ ѓ^блада'еши
|
|
8
|
8
|
|
І сказав Каїн Авелю, брату своєму: [підемо в поле]. І коли вони були в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, й убив його.
|
и^ рече` ка'и^нъ къ а%велю бра'тђ свое^мђ, по'идевњ ё%бо на' поле, і^ бы'сть в#негда` бы'ти и^мъ на' поли, и^ въста` ка'и^нъ на а%веля бра'та свое^го и ё^би` е^го”
|
|
9
|
9
|
|
І сказав Господь [Бог] Каїнові: де Авель, брат твій? Він сказав: не знаю; хіба я сторож братові моєму?
|
И$ ре'че г~ь б~ъ къ ка'инђ, гдњ е^сть а%вель браT тво'и. ѓ^н# же рече`, не вњ'дњ, е^да стра'жъ бра'тђ моемђ` е%смь а%зъ”
|
|
10
|
10
|
|
І сказав [Господь]: що ти зробив? Голос крови брата твого волає до Мене від землі;
|
И$ рече` г~ь, чт^о сътвори'лъ е^си с^е, глsа кро'ве бра'та твое^го въпїе'тъ къ мнњ` эT земля`,
|
|
11
|
11
|
|
і нині проклятий ти від землі, що розкрила вуста свої прийняти кров брата твого від руки твоєї;
|
и^ нн~њ прокля'тъ ты` на земли`, ја%же разве'рзе ё^ста` своя` прия%ти кро'вь бра'та твое%го эT рђ'кђ твое%ю”
|
|
12
|
12
|
|
коли ти будеш обробляти землю, вона не стане більш давати сили своєї для тебе; ти будеш вигнанцем і мандрівцем на землі.
|
І$ е^гда` дњ'лае^ши зе'млю не приложиT си'лы свое%я да'ти тебњ`, стеня` и^ трясы'ися бђ'деши на земли`”
|
|
13
|
13
|
|
І сказав Каїн Господу [Богу]: покарання моє більше, ніж можна знести;
|
И$ реq ка'инъ къ г~ђ б~ђ, вя'щшая вина` моя` е^же ѓ^ста'вити ми ся”
|
|
14
|
14
|
|
ось, Ти тепер зганяєш мене з лиця землі, і від лиця Твого я сховаюсь, і буду вигнанцем і мандрівцем на землі; і всякий, хто зустрінеться зі мною, уб’є мене.
|
І$ а%ще и^зго'ниши мя` дн'есь эT лица` земли, и^ эT лица` твое^го съкры'юся, и^ бђ'дђ стеня и^ трясы'ися на земли`, и^ бђдетъ вся'къ ѓ^брњта'яи мя ё^бїе'т# мя`”
|
|
15
|
15
|
|
І сказав йому Господь [Бог]: за те всякому, хто уб’є Каїна, відомститься всемеро. І зробив Господь [Бог] Каїнові знамення, щоб ніхто, зустрівшись з ним, не убив його.
|
И$ ре'че е^мђ г~ь б~ъ, не та'ко, вся'къ ё^би'выи ка'ина се'дмь эTмще'нїи прїиметъ” И$ положи` г~ь б~ъ, зна'менїе на ка'инњ, е^же не ё^би'ти е^го, вся'комђ ѓ^брњта'ющемђ е^го.
|
|
16
|
16
|
|
І пішов Каїн від лиця Господнього й оселився в землі Нод, на схід від Едема.
|
І$ и^зы'иде ка'инъ эT лица` бж~їя, и^ всели'ся въ землю наи%дъ, пря'мо е^де'мђ”
|
|
17
|
17
|
|
І пізнав Каїн дружину свою; і вона зачала і народила Єноха. І побудував він місто; і назвав місто за ім’ям сина свого: Єнох.
|
И$ позна` ка'инъ женђ свою`, и^ заче'нши роди` е^но'ха” І$ бњ` ѕижда` гра'дъ, І$ и^мено'ва и^мя гра'дђ, въ и^мя` сн~а свое^го е^но'хъ”
|
|
18
|
18
|
|
В Єноха народився Ірад [Гаїдад]; Ірад народив Мехіаеля [Малелеїла]; Мехіаель народив Мафусала; Мафусал народив Ламеха.
|
Роди' же ся е^но'хђ гаи^да'дъ, И$ гаи^да'дъ роди` малеле'ила” И$ малеле' илъ роди` маџђс'ала. маџђса'лъ же роди` ламе'ха”
|
|
19
|
19
|
|
І взяв собі Ламех дві дружини: ім’я однієї: Ада, й ім’я другої: Цилла [Селла].
|
И$ в#зя'тъ себњ` ламе'хъ двњ` женњ`, и^мя е^ди'нои а%д#да, І$ и^мя вто'рњи се'л#ла.
|
|
20
|
20
|
|
Ада народила Іавала: він був батьком тих, хто живе в наметах з отарами.
|
роди же а%д#да и^ѓ^ви'ля, се'и бя'ше эTц~ъ живђщиM въ селенихъ скотопита'телныхъ.
|
|
21
|
21
|
|
Ім’я брата його Іувал: він був батьком всіх, хто грає на гуслях і сопілках.
|
І$ и%мя бра'тђ е^го и^ѓ^ва'лъ се'и бя'ше показа'выи пњвни'цђ и^ гђ'сли”
|
|
22
|
22
|
|
Цилла також народила Тувалкаїна [Фовела], що був ковачем усякого знаряддя з міді і заліза. І сестра Тувалкаїна Ноема.
|
Се'лла же роди` џове'ла, се'и бя'ше млатобїецъ кова'чъ мњди и^ желњ'зђ” Сестра' же џове'лова, ное^ма”
|
|
23
|
23
|
|
І сказав Ламех дружинам своїм: Ада і Цилла! послухайте голосу мого, дружини Ламехові! слухайте слова мої: я убив чоловіка на виразку собі й отрока на рану собі;
|
И$ ре'че ламеX свои%ма жена'ма а%д#да и^ се'лла, ё^слы'шите гла'съ мо'и жены` ламе'ховы вънђши'те моя` словеса`” ЈА/ко мђжа ё^биX въ я%звђ себњ` и^ ю%ношђ въ стрђпъ мнњ`”
|
|
24
|
24
|
|
якщо за Каїна відомститься всемеро, то за Ламеха в сімдесят разів усемеро.
|
ЈА/ко сеDми'цею м#сти'тся эT ка'ина, эT ламе'хаy сед#мьдеся'тъ сеDми'цею”
|
|
25
|
25
|
|
І пізнав Адам ще [Єву,] дружину свою, і вона народила сина, і нарекла йому ім’я: Сиф, тому що, [говорила вона,] Бог поклав мені інше сім’я, замість Авеля, якого убив Каїн.
|
Позна' же а^да'мъ женђ` свою е%ввђ, и^ заче'нши роди` сн~а і^ и^менова` и%мя е^мђ си'фъ, гл~ющи, въскsри' бо ми б~ъ сњмя дрђго'е въ мњсто а%веля, е^гоже ё^би` ка'инъ”
|
|
26
|
26
|
|
У Сифа також народився син, і він нарік йому ім’я: Єнос; тоді почали призивати ім’я Господа [Бога].
|
Си'фђ же быs сн~ъ, и^ и^менова` и%мя е^мђ е^но'съ” Се'и ёпова` призва'ти и%мя г~а б~а”
|
