1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 47
|
Глvа, м~з”
|
|
1
|
1
|
|
І прийшов Йосиф і сповістив фараона і сказав: батько мій і брати мої, із дрібною і великою худобою своєю і з усім, що у них, прийшли з землі Ханаанської; і ось, вони в землі Гесем.
|
Прише'дъ же і^ѓ'сифъ, повњда фараѓ'нђ, и^ рече. эTц~ъ мои и^ братїа моа` и^ ско'ти и^ воло'ве и^ вс^е и^хъ прїидо'ша и^зъ земля` ханаа'ня, и^ с^е сђть в# земли` гесе'мли.
|
|
2
|
2
|
|
І з братів своїх він узяв п’ять чоловік і представив їх фараону.
|
эT братїа же своея` поя`, е~, мђжїи, поста'ви преD фараѓ'ноM”
|
|
3
|
3
|
|
І сказав фараон братам його: яке ваше заняття? Вони сказали фараонові: пастухи овець раби твої, і ми і батьки наші.
|
И$ рече фараѓ'нъ къ бра'тїи і^ѓ'сифли, чт^о дњло ва'ше, сїи& же рњша фараѓ'нђ, пастђси` ѓ^вчїи раби` твои` е^смы, м^ы, и^ эTц~ы на'ши, эT дњтъска и^ досе'лњ”
|
|
4
|
4
|
|
І сказали вони фараонові: ми прийшли пожити в цій землі, тому що немає пасовищ для худоби рабів твоїх, бо в землі Ханаанській сильний голод; отже, дозволь оселитися рабам твоїм у землі Гесем.
|
Реко'ша же фараѓ'нђ, ѓ^бита'ти въ землю прїидохомъ нњсть б^о па'ствы скотђ ра'бъ твои^хъ, съѓ^долњ б^о глаD на земли` ханаа'ни, нн~њ ё^бо да въселяTся раби твои`, в зе'млю гесе'млю.
|
|
5
|
5
|
|
І сказав фараон Йосифові: батько твій і брати твої прийшли до тебе;
|
речеy фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ гл~я эTц~ъ твои и^ братїа твоа` прїидо'ша к тебњ.
|
|
6
|
6
|
|
земля Єгипетська перед тобою; на кращому місці землі осели батька твого і братів твоїх; нехай живуть вони в землі Гесем; і якщо знаєш, що між ними є здібні люди, постав їх доглядачами над моєю худобою.
|
се же земля е^гљ=пет#ская преD тобо'ю е^сть. на до'брњи же земли` эTц~а твое^го и^ бра'тїю ё^сели`, и^ да живђть въ земли гесе'мли” А/ще ли вњ'си ја%ко сђть мђжи в нихъ си'лнїи, т^о постави я& старњишины ското'мъ мои^мъ” И$ прїидо'ша въ е^гљ=петъ къ і^ѓ'сифђ і^а'ковъ и^ сн~ове е^го, и^ слы'ша фараѓ'нъ цр~ь е^гљ=петъскыи”
|
|
7
|
7
|
|
І привів Йосиф Якова, батька свого, і представив його фараону; і благословив Яків фараона.
|
Въведе же і^ѓ'сифъ і^а'кова эTц~а свое^го, и^ поста'ви е^го предъ фараѓ'номъ, и^ блsви і^а'ковъ фараѓ'на
|
|
8
|
8
|
|
Фараон сказав Якову: скільки років життя твого?
|
рече же фараѓ'нъ къ і^а'ковђ, коли'ко лњтъ дн~и житїа твое^го.
|
|
9
|
9
|
|
Яків сказав фараону: днів подорожування мого сто тридцять років; малі і нещасні дні життя мого і не досягли років життя батьків моїх у днях подорожування їх.
|
рече же і^а'ковъ фараѓ'нђ, дн~їи лњтъ житїя` мое^го ја^же ѓ^бита'хъ, р~л, лњтъ, ма'ли и^ зли быша дн~їе лњтъ житїя` мое^го, не постиго'ша б^о дн~їе лњт# житїа эTц~ъ мои^хъ, ја%же дн~їи ѓ^бита'ша”
|
|
10
|
10
|
|
І благословив фараона Яків і вийшов від фараона.
|
И$ блsви і^а'ковъ фараѓ'на, и^ эTи^де эT него вонъ”
|
|
11
|
11
|
|
І оселив Йосиф батька свого і братів своїх, і дав їм володіння в землі Єгипетській, у кращій частині землі, у землі Раамсес, як повелів фараон.
|
И$ ё^сели` і^ѓ'сифъ эTц~а и^ бра'тїю свою`, и^ дасть иM ѓ^бдръшанїе в земли` е^гљ=пеTстњи, на до'брњи земли`, и^ в земли` рамесїи'нњ. ја^коже повелњ` фараѓ'нъ”
|
|
12
|
12
|
|
І забезпечував Йосиф батька свого і братів своїх і весь дім батька свого хлібом, за потребою кожної родини.
|
И$ дњля'ше і^ѓ'сифъ пшени'цђ эTц~ђ свое^мђ и^ бра'тїи свое'й и^ всемђ` до'мђ эTц~а свое^го кое^мђждо по числђ ли'цъ”
|
|
13
|
13
|
|
І не було хліба по всій землі, тому що голод дуже посилився, і були виснажені від голоду земля Єгипетська і земля Ханаанська.
|
Пшени'ца же не бяше въ все'и земли`, съѓ^долњва'ше б^о глаD на земли`, скончева'ше бо ся земля` е^гљ=петъская, и^ земля` ханаа'ня эT гла'да”
|
|
14
|
14
|
|
Йосиф зібрав усе срібло, яке було в землі Єгипетській і в землі Ханаанській, за хліб, який купували, і вніс Йосиф срібло в дім фараонів.
|
Събра же і^ѓ'сифъ вс^е сребро`, е^же ѓ^брњте в земли` е^гљ=петъстњ, и^ в земли` ханаа'ни, за пшени'цђ е^же кђпова'хђ и^ цњня'ше и^мъ” И$ внесе` і^ѓ'сифъ вс^е сребро` въ до'мъ фараѓ'новъ,
|
|
15
|
15
|
|
І срібло вичерпалося в землі Єгипетській і у землі Ханаанській. Усі єгиптяни прийшли до Йосифа і говорили: дай нам хліба; навіщо нам помирати перед тобою, тому що срібло закінчилося у нас?
|
и^ сконча'ся вс^е сребро` эT земля` е^гљ=пеTскїа и^ ханаа'ньскїа” Прїидо'ша же вс^и е^гљ=птяне, къ і^ѓ'сифђ гл~юще, да'ждъ намъ хлњбъ, въскђю м^ы ё^мираемъ преD тобою, сконча' бо ся сребро` на'ше”
|
|
16
|
16
|
|
Йосиф сказав: приганяйте худобу вашу, і я буду давати вам [хліб] за худобу вашу, якщо срібло закінчилося у вас.
|
Рече же иM і^ѓ'сифъ, приженњте ско'тъ свои, да даM вамъ за ско'тъ вашъ хлњбъ, а%ще ся сконча'ло сребро`.
|
|
17
|
17
|
|
І приганяли вони до Йосифа худобу свою; і давав їм Йосиф хліб за коней, і за отари дрібної худоби, і за стада великої худоби, і за ослів; і постачав їм хліб у той рік за всю худобу їхню.
|
пригна'шаy скотъ къ і^ѓ'сифђ, и^ дасть иM і^ѓ'сиf хлњбы за кони' и^ за ѓ^вца`, и^ за говя'да, и^ за ѓ^слы. и^ прекорми я& хлњбы за скотъ и^хъ в томъ лњтњ”
|
|
18
|
18
|
|
І минув цей рік; і прийшли до нього на другий рік і сказали йому: не приховаємо від господаря нашого, що срібло вичерпалося і стада худоби нашої у господаря нашого; нічого не залишилося у нас перед господарем нашим, крім тіл наших і земель наших;
|
И$зы'де же т^о лњто, пришеDши же въ второ'е лњто реко'ша е^мђ, е^да` поги'бнеM эT гдsна нашего, е^гда` б^о скончи'шася сребро` і^ и^мњнїе и^ скотъ к тебњ гдsне. и^ нњсть ѓ^стало намъ предъ тобо'ю гдsне нашъ, н^ото'чїю тњло и^ земля` наша,
|
|
19
|
19
|
|
для чого нам гинути на очах твоїх, і нам і землям нашим? купи нас і землі наші за хліб, і ми з землями нашими будемо рабами фараону, а ти дай нам насіння, щоб нам бути живими і не вмерти, і щоб не спустошилася земля.
|
да ё%мремъ предъ тобо'ю, и^ земля` ѓ^пђстњ'етъ, кђпи` наs, и^ зе'млю нашђ хлњбы, и^ да бђ'демъ м^ы и^ земля` наша рабоTна фараѓ'нђ, даждь намъ сњмя, да въсњ'емъ и^ жи'ви бђдемъ, да не ё^мремъ и^ земля` не ѓ^пђстњ'етъ”
|
|
20
|
20
|
|
І купив Йосиф усю землю Єгипетську для фараона, тому що продали єгиптяни кожен своє поле, бо голод долав їх. І дісталася земля фараону.
|
И$ кђпи` вс^ю зе'млю е^гљ=пеTскђю і^ѓ'сифъ фараѓ'нђ, и^ поэTдава'ше е^гљ=птяне вс^ю зе'млю фараѓ'нђ, съѓ^долњ бо и^мъ гла'дъ, и^ бысть земля` фараѓ^нђ”
|
|
21
|
21
|
|
І зробив він народ рабами від одного кінця Єгипту до іншого.
|
И$ люди поработи е^мђ в рабы, эT кра'я предњлъ е^гљ=петъскъ до кра'я е^я,
|
|
22
|
22
|
|
Тільки землі жерців не купив [Йосиф], тому що жерцям від фараона виділена була ділянка, і вони годувалися зі своєї ділянки, яку дав їм фараон; тому і не продали землі своєї.
|
развњ земля` жре'чески, тоя` б^о не кђпи` і^ѓ'сиf да'нь бо дасть жръцемъ фараѓ'нъ. и^ ја%дяхђ дань ю^же дасть и^мъ фараѓn сего` ради не эTдаша земля` своея”
|
|
23
|
23
|
|
І сказав Йосиф народу: ось, я купив тепер для фараона вас і землю вашу; ось вам насіння, і засівайте землю;
|
Рече же і^ѓ'сифъ всњмъ е^гљ=птњном# се кђпи'хъ васъ и^ вс^ю зе'млю вашђ фараѓ'нђ днsь. възмњте сњмена и^ сњ'ите на ни'вахъ, а^ и^же
|
|
24
|
24
|
|
коли будуть жнива, віддавайте п’яту частину фараону, а чотири частини залишаться вам на засівання поля, на прогодування вам і тим, хто в домах ваших, і на їжу дітям вашим.
|
бђдђтъ жи'та по нихъ, да да'сте пя'тђю часть фараѓ'нђ, четыре части бђдђтъ вамъ, сњмена ни'вамъ, и^ на препита'нїе вамъ, и^ всњмъ домо'мъ вашимъ,
|
|
25
|
25
|
|
Вони сказали: ти врятував нам життя; нехай знайдемо милість в очах господаря нашого і нехай будемо рабами фараона.
|
и^ реко'ша ѓ^живи'лъ ны е^си ѓ^брњто'хоM бл~года'ть преD тобо'ю, господиномъ нашимъ, да бђ'демъ раби` фараѓ'ни”
|
|
26
|
26
|
|
І поставив Йосиф за закон землі Єгипетській, навіть до цього дня: п’яту частину давати фараонові, за винятком тільки землі жерців, яка не належала фараонові.
|
И$ ё^ста'вї имъ за'повњдь і^ѓ'сифъ, до днешняго дн~е на земли` е^гљ=пеTстњи, пятђю ча'сть давати фараѓ'нђ, кромњ земля` жре'ческы, та` б^ото'чїю не бя'ше фараѓ'ня”
|
|
27
|
27
|
|
І жив Ізраїль у землі Єгипетській, у землі Гесем, і володіли вони нею, і плодилися, і дуже розмножились.
|
Всели' же ся і^и~ль в земли` е^гљ=пеTстњи, на земли` гесе'мли, и^ прїа'ша ю& и^ расплоди'шася и^ ё^множишася на не'и ѕњло`,
|
|
28
|
28
|
|
І жив Яків у землі Єгипетській сімнадцять років; і було днів Якова, років життя його, сто сорок сім років.
|
живе' же і^а'ковъ в земли` е^гљ=петъстњи, з~і, лњтъ” Бысть же дн~їи і^а'ковлиX лњтъ жи'зни е^го. р~м~ и^
|
|
29
|
29
|
|
І прийшов час Ізраїлю померти, і покликав він сина свого Йосифа і сказав йому: якщо я знайшов благовоління в очах твоїх, поклади руку твою під стегно моє і клянись, що ти зробиш мені милість і правду, не поховаєш мене в Єгипті,
|
з~” И$ приспњша же дн~їе і^ил~я ё^мрњти. и^ призва` і^ѓ'сифа сн~а свое^го, и^ рече е^мђ. а%ще е^смь ѓ^брњлъ блгDть преD тобо'ю положи рђкђ твою поD стегно мое`, да сътвори'ши со мно'ю млsть, і^ и'стиннђ, да не погребе'ши мене` въ е^гљ=птњ.
|
|
30
|
30
|
|
щоб мені лягти з батьками моїми; винесеш мене з Єгипту і поховаєш мене в їхній гробниці. Йосиф сказав: зроблю за словом твоїм.
|
но^ положи'ши м^я съ эTц~ы мои'ми, і^ и^знесе'ши м^я и^з# е^гљ=пта и^ погребе'ши м^я въ гро'бXњ и^хъ. Се'й же рече` сътворю` по словеси` твое^мђ.
|
|
31
|
31
|
|
І сказав: клянися мені. І клявся йому. І поклонився Ізраїль до узголів’я постелі*.
|
рече же е^мђ, клени' ми ся, и^ кля'тся е^мђ, и^ поклони'ся і^и~ль коне'цъ жезла е^го”
|
