1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 30
|
Глvа, л~”
|
|
1
|
1
|
|
І побачила Рахиль, що вона не народжує дітей Якову, і позаздрила Рахиль сестрі своїй, і сказала Якову: дай мені дітей, а якщо не так, я вмираю.
|
Ви'дњвши же рахи'ль ја%ко не роди'ть і^а'ковђ, и^ възревнова` рахи'ль сестрњ` свое'и и^ рече і^аковђ даж'дь м^и ча'да. а%ще ли н^и т^о ё^мрђ` а%зъ”
|
|
2
|
2
|
|
Яків розгнівався на Рахиль і сказав [їй]: хіба я Бог, Який не дав тобі плоду утроби?
|
Раз#гнњва же ся і^а'ковъ на рахи'ль, и^ рече` е'й, е^да въ б~ъ е^смь а%зъ мњсто. и^л^и лиши'х тя плода` ё^тро'бнаго”
|
|
3
|
3
|
|
Вона сказала: ось служниця моя Валла; увійди до неї; нехай вона народить на коліна мої, щоб і я мала дітей від неї.
|
Рече' же рахиль къ і^а'ковђ, с^е раба` моя ва'лла въни'ди къ не'и и^ да роди'ть на лоно` мое`, сътворю' же и& сн~ъ, а%зъ эT нея`
|
|
4
|
4
|
|
І дала вона Валлу, служницю свою, за дружину йому; і ввійшов до неї Яків.
|
и^ да'сть е^мђ ва'ллђ рабђ` свою` въ женђ`”И$ вни'де к не'й і^а'ковъ,
|
|
5
|
5
|
|
Валла [служниця Рахилина] зачала і народила Якову сина.
|
и^ зача'тъ ва'лла раба` рахи'лина и^ роди` сн~ъ і^а'ковђ
|
|
6
|
6
|
|
І сказала Рахиль: розсудив мене Бог, і почув голос мій, і дав мені сина. Тому нарекла йому ім’я: Дан.
|
и^ рече` рахиl пра'во сђди` м^и б~ъ. и^ послђ'ша гла'са мое^го, и^ да'сть ми сн~ъ, сего` ра'ди прозва` и%мя е^мђ да'нъ”
|
|
7
|
7
|
|
І ще зачала і народила Валла, служниця Рахилина, другого сина Якову.
|
И$ зача'тъ паки ва'лла раба` рахи'лина, и^ роди` сн~ъ вторы'и і^а'ковђ.
|
|
8
|
8
|
|
І сказала Рахиль: боротьбою сильною боролась я із сестрою моєю і перемогла. І нарекла йому ім’я: Неффалим.
|
и^ рече` рахи'ль подъя' мя б~ъ и^ съравниXся съ сестро'ю мое'ю и^ възмого'хъ, и^ прозва` и%мя еh нефтали'мъ”
|
|
9
|
9
|
|
Лія побачила, що перестала народжувати, і взяла служницю свою Зелфу, і дала її Якову за дружину, [і він увійшов до неї].
|
Ви'дњвши же лі'я, ја%ко преста'ла е^сть ражда'ти, поя` зе'лџђ рабђ` свою`, и^ да'сть ю& і^а'ковђ въ женђ`,
|
|
10
|
10
|
|
І Зелфа, служниця Ліїна, [зачала і] народила Якову сина.
|
и^ зачаT зелфа раба` лїи'на, и^ роди і^а'ковђ сн~ь,
|
|
11
|
11
|
|
І сказала Лія: додалося. І нарекла йому ім’я: Гад.
|
и^ реq лі'я бл~го слђчи'ся и^ нарече и%мя е^мђ га'дъ”
|
|
12
|
12
|
|
І [ще зачала] Зелфа, служниця Лії, [і] народила іншого сина Якову.
|
И$ заче'нши паки зе'лџа раба` лі'ина роди` і^а'ковђ сн~ъ вторы'й,
|
|
13
|
13
|
|
І сказала Лія: до блага мого, тому що блаженною будуть називати мене жінки. І нарекла йому ім’я: Асир.
|
и^ рече лі'я блаже'на аZ, ја%ко ѓ^блажа'ть м^я вс^я жены`, и^ прозва` и%мя е^мђ а^си'ръ”
|
|
14
|
14
|
|
Рувим пішов під час жнив пшениці, і знайшов мандрагорові яблука в полі, і приніс їх Лії, матері своїй. І Рахиль сказала Лії [сестрі своїй]: дай мені мандрагорів сина твого.
|
И$де же рђви'м# въ дн~ь жа'твы пшени'ца, и^ ѓ^брњте ја%блоко мандраго'рова на' поли, и^ принесе` къ лі'и ма'тери свое'и” Рече' же рахи'ль къ сестрњ` свое'и лі'и, да'ждь ми эT мандраго'ръ сн~а свое^го.
|
|
15
|
15
|
|
Але [Лія] сказала їй: невже мало тобі заволодіти чоловіком моїм, що ти домагаєшся і мандрагорів сина мого? Рахиль сказала: так нехай він ляже з тобою в цю ніч, за мандрагори сина твого.
|
рече же лі'а не довлњ' ли т^и ја%ко эTпри'сни мђ'жа мое^го, н^о и^ мандраго'ры сн~а мое^го во'змеши” Реq же рахи'ль не та'ко н^о да бђдеть сея но'щи с тобо'ю, за маnдраго'ры сн~а твое^го,
|
|
16
|
16
|
|
Яків прийшов з поля ввечері, і Лія вийшла йому назустріч і сказала: увійди до мене [сьогодні], тому що я купила тебе за мандрагори сина мого. І ліг він з нею в ту ніч.
|
І$ и'де і^а'ковъ с по'ля въ ве'черъ, і^ и^зы'де лі'а проти'вђ е^мђ. и^ рече къ мнњ` въни'ди дн~есь ная'ла бот^я е^смь, за мандраго'ры сн~а мое^го” Бысть же с не'ю тои` но'щи
|
|
17
|
17
|
|
І почув Бог Лію, і вона зачала і народила Якову п’ятого сина.
|
и^ послђ'ша б~ъ лі'и, заче'нши роди` і^а'ковђ сн~ъ пя'тый.
|
|
18
|
18
|
|
І сказала Лія: Бог дав відплату мені за те, що я віддала служницю мою чоловікові моєму. І нарекла йому ім’я: Іссахар [що значить відплата].
|
и^ рече` лі'я даs м^и б~ъ м#здђ мою`, зане'же даX рабђ` мою` мђжђ мое^мђ, и^ прозва` и%мя е^мђ и^саха'ръ, се'же е^сть м#зда`,
|
|
19
|
19
|
|
І ще зачала Лія і народила Якову шостого сина.
|
и^ заче'нши лі'я роди` сн~ъ ше'стый, і^а'ковђ.
|
|
20
|
20
|
|
І сказала Лія: Бог дав мені прекрасний дарунок; тепер буде жити в мене чоловік мій, тому що я народила йому шість синів. І нарекла йому ім’я: Завулон.
|
и^ рече лі'а дасть м^и б~ъ мо'й да'рь до'бръ въ нн~њшнее` врњмя`. възлюби' мя мђж'ь мой. роди'хъ б^о е^мђ ше'сть сн~овъ, и^ прозва` и%мя е^мђ завђло'нъ.
|
|
21
|
21
|
|
Потім народила дочку і нарекла їй ім’я: Діна.
|
и^ посе'мъ роди` е^мђ дще'рь, и^ прозва` и%мя е'й ди'на”
|
|
22
|
22
|
|
І згадав Бог про Рахиль, і почув її Бог, і відкрив утробу її.
|
Помянђ' же б~ъ рахи'ль, и^ ё^слы'ша ея` б~ъ и^ эTвр'ьзе ётро'бђ ея`
|
|
23
|
23
|
|
Вона зачала і народила [Якову] сина, і сказала [Рахиль]: зняв Бог ганьбу мою.
|
и^ заче'нши роди` і^а'ковђ сн~ъ. и^ реq рахи'ль эTвр'ьзе г~ь ё^тро'бђ мою`, ё^кори'знђ мою эTја%ть,
|
|
24
|
24
|
|
І нарекла йому ім’я: Йосиф, сказавши: Господь дасть мені і другого сина.
|
и^ нарече и%мя е^мђ і^ѓ'сифъ, гл~ющи прида'сть м^и б~ъ сн~ъ дрђгїи”
|
|
25
|
25
|
|
Після того, як Рахиль народила Йосифа, Яків сказав Лавану: відпусти мене, і піду я у своє місце, й у свою землю;
|
Бысть же ја%ко роди` рахи'ль і^ѓ'сифа, рече і^а'ковъ къ ла'ва'нђ, пђсти` м^я, да и^дђ` на мњсто мое`, и^ в зе'млю мою`
|
|
26
|
26
|
|
віддай [мені] дружин моїх і дітей моїх, за яких я служив тобі, і я піду, бо ти знаєш службу мою, яку я служив тобі.
|
да'ждь ми жены` моя` и^ дњти моя`, и%хже ра'ди. рабо'тахъ тебњ`, да эти^дђ`, ты б^о вњси рабо'тђ ю%же рабо'тахъ т^и”
|
|
27
|
27
|
|
І сказав йому Лаван: о, якби я знайшов благовоління перед очима твоїми! я помічаю, що за тебе Господь благословив мене.
|
Рече же лава'нъ, а%ще е^смь ѓ^брњлъ блгDть прњд тобо'ю. да смотрю` поне'же вMњ ја%ко блsви' м^я б~ъ прише'ствїемъ твои^мъ,
|
|
28
|
28
|
|
І сказав: признач собі нагороду від мене, і я дам [тобі].
|
эTлђчи` м#здђ свою` эT мене` и^ да'м ти”
|
|
29
|
29
|
|
І сказав йому [Яків]: ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя при мені;
|
Рече же і^а'ковъ т^ы вњси е^же рабо'таX тебњ` и^ коли'ко б^њ скота` твое^го ё^ мене`,
|
|
30
|
30
|
|
бо мало було у тебе до мене, а стало багато; Господь благословив тебе з приходом моїм; коли ж я буду працювати для свого дому?
|
ма'ло б^њ твое^го ё^ мене`, и^ възрасте` въ мно'жество” И$ блsви тебњ` г~ь б~ъ прише'ствїемъ мои^мъ, нн~њ ё^бо да і^ а%зъ сътворю` себњ домъ”
|
|
31
|
31
|
|
І сказав [йому Лаван]: що дати тобі? Яків сказав [йому]: не давай мені нічого. Якщо тільки зробиш мені, що я скажу, то я знову буду пасти і стерегти овець твоїх.
|
И$ рече къ немђ` лава'нъ что` ти даM. рече же і^а'ковъ не да'ждь ми ничто'же, а%ще сътвори'ши с^е сло'во и^ па'ки да пасђ` ѓвца` твоя`, и^ съхраню`.
|
|
32
|
32
|
|
Я пройду сьогодні через усю отару овець твоїх; відокрем з нього всяку худобу з цятками і з плямами, усяку тварину чорну із овець, також із плямами і з цятками з кіз. Така худоба буде нагородою мені [і буде моєю].
|
ѓ^быди` вс^я ѓ^вца` твоя` нн~њ, и^ разлђчи` эTтђ'дђ вся'кђ ѓ%вцђ пелњ'сђю въ ѓ^вцаX и^ всю` бњ'лђ, и^ пе'строе ё^ ѓ^вна'хъ и^ в козаX да бђ'деть ми м#зда` и^ бђдеть мое`
|
|
33
|
33
|
|
І буде говорити за мене перед тобою справедливість моя в наступний час, коли прийдеш подивитися нагороду мою. Усяка коза не з цятками і не з плямами, і з овець не чорна, крадене це в мене.
|
и^ послђ'шае^тъ мене` пра'вда моя` въ ё%трешнїи дн~ь, ја%ко е^сть м#зда` моя` предъ тобо'ю” И$ все` е^же не пе'стро ни бњ'ло в коза'хъ, и^ не пеле'со въ ѓ^вца'хъ эTлђче'ное, ё^кра'дено да бђдеT мною”
|
|
34
|
34
|
|
Лаван сказав [йому]: добре, нехай буде за твоїм словом.
|
Рече же е^мђ лава'нъ бђ'ди ја%коy гл~еши,
|
|
35
|
35
|
|
І відокремив у той день козлів строкатих і з плямами, і всіх кіз із цятками і з плямами, усіх, на яких було трохи білого, і всіх чорних овець, і віддав у руки синам своїм;
|
и^ разлђчи` въ то'и дн~ь ко'зы бњ'лыя` и^ пе'стрыя`, и^ вся` ко'зы е^же б^њ бњ'ло и^ пе'стро в нихъ, и^ все` е^же пеле'со въ ѓ^вца'хъ, и^ въдасть въ рђцњ сн~омъ свои^мъ,
|
|
36
|
36
|
|
і призначив відстань між собою і між Яковом на три дні путі. Яків же пас іншу дрібну худобу Лаванову.
|
и^ распђсти` я& три' дн~и пђти` междђ и^ми и^ междђ і^а'ковомъ” И$а'ков же пася'ше ѓ^вца` лавановы ѓ^ставшаа`.
|
|
37
|
37
|
|
І взяв Яків свіже пруття із тополі, мигдалю та явора, і повирізував на ньому [Яків] білі смуги, знявши до білизни кору, що на прутті,
|
взя' же і^а'ков# себњ` же'злъ стђраки'нинъ и^ ѓ^рњхов# и^ репи'ненъ, и^ ѓ^бњли` я& і^а'ковъ пестре'нїемъ бњ'лымъ състрђгая` корђ ја%вля'ше же ся на жезлахъ бњло е^же ѓ^бњли` пе'стрымъ”
|
|
38
|
38
|
|
і поклав пруття з нарізкою перед худобою у водопійних коритах, куди худоба приходила пити, і де, приходячи пити, зачинала перед пруттям.
|
И$ положи` жезлы` ја%же ѓ^бњли` в коры'техъ по'лныX воды` да гдњ` прїидђтъ ѓ^вца` пи'ти, въ жезлы` зря'ть. и^ пришедши ѓ^вца` пи'ти зря'ще
|
|
39
|
39
|
|
І зачинала худоба перед пруттям, і народжувалася худоба строката, і з цятками, і з плямами.
|
въ жезлы`, и^ ражDахђ ѓ^вца` бњ'ло и^ пе'стро”
|
|
40
|
40
|
|
І відокремлював Яків ягнят і ставив худобу лицем до строкатої і всієї чорної худоби Лаванової; і тримав свої отари окремо і не ставив їх разом з худобою Лавана.
|
Э/вны же разлђчи` і^а'ковъ, и^ поста'ви прямо ѓ^вцамъ, ѓ^ве'нъ бњлъ, и^ ве'сь пе'стръ въ ѓ^вца'х, и^ разлђчи` стадо к себњ`, и^ не смњси си'хъ съ ѓ^вцами лава'новыми”
|
|
41
|
41
|
|
Кожного разу, коли зачинала худоба міцна, Яків клав пруття в коритах перед очима худоби, щоб вона зачинала перед пруттям.
|
Бысть же въ вре'мя въ не'же ѓ^вца зачина'ющи въ' чревњ, положи` і^а'ковъ жезлы` предъ ѓ^вцами в коры'техъ, да зачинаю'тъ зря'ще въ жезлы`,
|
|
42
|
42
|
|
А коли зачинала худоба слабка, тоді він не клав. І діставалася слабка худоба Лавану, а міцна Якову.
|
е^гда` роди'ша ѓ^вца` не положи`” И$ быша незна'меныа` лаваня а^ зна'меныя і^а'ковля.
|
|
43
|
43
|
|
І стала ця людина дуже, дуже багатою, і було в нього безліч дрібної худоби [і великої худоби], і рабинь, і рабів, і верблюдів, і ослів.
|
и^ разбогатњ` мђ'жъ ѕело ѕело, и^ бысть е^мђ скоT мно'гъ въло'ве рабы` и^ рабыня, и веlблю'ды и^ ѓ^слы`”
|
