1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 6
|
Глава`, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли люди почали примножуватися на землі і народилися у них дочки,
|
И$ бы'сть е^гда` нача'ша чл~вцы мно'зи бывати на земли`, и^ дще'ря роди'шася и^мъ”
|
|
2
|
2
|
|
тоді сини Божі побачили дочок людських, що вони красиві, і брали їх собі за дружин, яку хто обрав.
|
Ви'дњвше же сн~ве дще'ря роди'шася и^мъ” Ви'дњвше же сн~ве бж~їи дще'ря чл~чя ја%ко добры сђть, и^ поя%ша себњ же'ны эT всњхъ ја%же и^збра'ша”
|
|
3
|
3
|
|
І сказав Господь [Бог]: не вічно Духу Моєму бути зневаженим людьми [цими], тому що вони плоть; нехай будуть дні їх сто двадцять років.
|
И$ рече г~ь б~ъ, не и%мать дх~ъ мо'и пребыва'ти въ чл~вцњхъ си'хъ, зане` сђть плъть” Бђдђтъ же дн~їе и^хъ, лњтъ, рк~”
|
|
4
|
4
|
|
У той час були на землі велетні, особливо ж з тих часів, коли сини Божі стали входити до дочок людських, і вони стали народжувати їм: це сильні, спрадавна славні люди.
|
и^споли'ни же бяхђ на земли` въ дн~и ѓ%ни” И$ потMо ја%коже въхожDахђ сн~ве бж~їи къ дще'реM члчsким#, и рожDахђ себњ сїи, и^ тїи бя'хђ и^споли'ни, и^же эT вњка чл~вцы и^мени'ти”
|
|
5
|
5
|
|
І побачив Господь [Бог], що велике розбещення людей на землі, і що всі їх думки і помисли серця їх були злом повсякденно;
|
Ви'дњвъ же г~ь б~ъ, ја%ко ё^мно'жишася зло'бы чл~вкомъ на земли`, и вся'къ кто` помышля'етъ въ срDцы своеM прилњжно вся'къ кто` помышля'етъ въ срDцы своеM прилњжно на зла'я вся` дн~и”
|
|
6
|
6
|
|
і розкаявся Господь, що створив людину на землі, і засмутився у серці Своєму.
|
І$ помысли б~ъ ја%ко сътвори` чл~вка на зеMли, и^ размы'сли”
|
|
7
|
7
|
|
І сказав Господь: знищу з лиця землі людей, яких Я створив, від людини до худоби, і плазунів і птахів небесних знищу, бо Я розкаявся, що створив їх.
|
И$ рече да потреблю` члв~ка е^гоже сътворих# эT земля`, эT члв~ка да'же и^ до ско'та, и^ эT га'дъ да`же и^ до пти'цъ нбsныхъ, ја%ко размы'слихъ и^же сотвори'хъ
|
|
8
|
8
|
|
Ной же придбав благодать перед очима Господа [Бога].
|
Но'е же ѓ^брњте блгDть прDе гм~ъ бг~м#.
|
|
9
|
9
|
|
Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом.
|
Сїя^ же бытїя` но'ева. но'е б^њ чл~къ пра'веденъ, и^ съвръшенъ въ всеM ро'дњ свое^м#, и^ ё^годи` но'е бг~ђ”
|
|
10
|
10
|
|
Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета.
|
Роди' же но'е три сн~ы, си'ма, ха'ма, и^а^фе'та
|
|
11
|
11
|
|
Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями.
|
ѓ^скверни' же ся земля предъ бм~ъ, и^ напо'лнися непра'вды”
|
|
12
|
12
|
|
І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі.
|
І$ видњ г~ь б~ъ зе'млю и%же бњ ѓ^скверне'на, ја^ко ѓ^скверни` вся'ка плъть пђть сво'и на зе'мли”
|
|
13
|
13
|
|
І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі.
|
І$ ре'че г~ь б~ъ но'ю, вре'мя вся'кого чл~вка прїиде прDе мя, ја%ко напо'лънися земля` непра'вды эT ниX, и^ се а%зъ рас#сы'плю Ты' же ё^бо
|
|
14
|
14
|
|
Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні.
|
сътвори` себњ ковче'гъ эT дре'въ негнїю%щиX на четы'ри ё^глы`, предњлы сътвори'ши въ ковче'зњ, и^ посмо'лиши вънђтръё%дђ и^ внњё%дђ смоло'ю,
|
|
15
|
15
|
|
І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів.
|
и^ та'ко съверши` ковче'гъ, т~, лако'тъ въ долготђ` ковче'гђ, н~, въ широтђ`, л~, въ высотђ` е^мђ.
|
|
16
|
16
|
|
І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло].
|
и^ ё^зя`, сътвори'ши ковчеH въ е^ді'нъ ла'коть сконча'еши съве'рхђ. две'рy ковче'гђ сътвори'ши въ странђ`, пола'ти и^ предњлы съ стропы` сђгђ'бы и^ трегђ'бы сътвори'ши въ неM”
|
|
17
|
17
|
|
І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя.
|
І$ се а%зъ пото'пъ наведђ` на' землю погђби'ти вся'кђ плъть въ не'иже е^сть дђ'хъ живо'тенъ поD нб~се'мъ, и^ е^ли'ко е%сть на земли` и^зъмреT”
|
|
18
|
18
|
|
Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою.
|
І$ поста'влю завњ T мо'и к тебњ`” Въни'дешиy въ ковче'гъ ты`, и^ сн~ве твои`, жена` твоя`, и^ жены` сн~въ твои'хъ с тобо'ю. и^ эT вся'кого ско'та,
|
|
19
|
19
|
|
Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть.
|
и^ эT всњхъ гаD, и^ эT всякого звњ'ри, и^ эT вся'кїя плъти дво'е дво'е, эT всњ'хъ въведе'ши въ ковче'гъ, и^ да пита'еши съ собо'ю, мђ'жескїи по'лъ и^ же'ньскїи, да бђ'деT
|
|
20
|
20
|
|
З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої].
|
эT всњхъ пти'цъ по' родђ. и^ эT всего` скота по' родђ” І$ эT всњ'хъ га'дъ по'л#заю^щиX по земли` по' родђ, дво'е дво'е эT всњхъ сиX, въни'дђтъ к тебњ` пита'тися с тобо'ю мђж'ескїи по'лъ и^ ж'еньскїи”
|
|
21
|
21
|
|
Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою.
|
Ты' же възми` себњ` эT всњх# бра'шенъ ја^же и%мате ја^сти, и^ събереши къ себњ` и бђ'деT тебњ` и^ ѓ%нњмъ бра'шно.
|
|
22
|
22
|
|
І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив.
|
І$ сътвори` но'е все` е^ли'ко заповњда` е^мђ г~ь б~ъ, та'ко сътвори`”
|
