1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
Так були створені небо і земля і все воїнство їх.
|
И$ съверши'шася нб~о и^ земля`, и^ вс^е ё^краше'нїе и^хъ.
|
|
2
|
2
|
|
І звершив Бог до сьомого дня діла Свої, які Він робив, і спочив у день сьомий від усіх діл Своїх, які чинив.
|
и съверши` б~ъ въ дн~ь шесты'и дњ'ла своя` ја%же сътвори`” И$ препочи` въ дн~ь седмы'и эT всњхъ дњлъ своиX, и%хже сътвори`
|
|
3
|
3
|
|
І благословив Бог сьомий день, і освятив його, бо спочив від усіх діл Своїх, які Бог чинив і створював.
|
И$ блsви б~ъ, дн~ь седмы'и, и^ ѓ^ст~и его, ја^ко въ то'и почи` эT всњ'х дњлъ свои^хъ, и%хже нача'тъ б~ъ твори'ти”
|
|
4
|
4
|
|
Ось походження неба і землі, при створенні їх, у той час, коли Господь Бог створив землю і небо,
|
Сїя кни'га бы'тїю нб~си же и^ земли`” Є$гда` бы'сть, въ'ньже дн~ь сътвори` г~ь б~ъ нб~о и^ зе'млю,
|
|
5
|
5
|
|
і всякий польовий чагарник, якого ще не було на землі, і всяку польову траву, що ще не росла, тому що Господь Бог не посилав дощу на землю, і не було людини для обробки землі,
|
и^ вся'к% зла'къ се'лныи пре'жDе да'же бы'ти на земли`, и^ вся'кђ травђ` се'льнђ пре'жде да'же прозя'бнђти” Ни б^о ѓ^дожди` б~ъ на' землю, и^ чл~къ не бя'ше дњ'лати ю&”
|
|
6
|
6
|
|
але пара піднімалася з землі й зрошувала усе лице землі.
|
И$сто'чникъ же и^схожDа'ше и^зъ земля`, и^ напая'ше вс^е лице` земли`”
|
|
7
|
7
|
|
І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою.
|
И$ създа` б~ъ чл~ка, пе'рсть възе'м# эT земля`, и^ въдђ'нђ въ лице` е^го дыха'нїе жи'зни, и^ бы'сть чл~къ въ дш~ђ жи'вђ”
|
|
8
|
8
|
|
І насадив Господь Бог рай у Едемі на сході, і примістив там людину, яку створив.
|
И$ насади` б~ъ ра'и на восто'цњхъ въ е^де'мњ, и^ въведе` т^ђ чл~ка е^гоже създа`”
|
|
9
|
9
|
|
І виростив Господь Бог із землі всяке дерево, приємне на вигляд і добре для їжі, і дерево життя посеред раю, і дерево пізнання добра і зла.
|
И$ прозя'бе. б~ъ е^ще` эT земля` вся'ко дре'во, кра'сно въ видњнїе, и^ добро` въ снњ'дь” И$ дре'во жи'зни посредњ` ра'я. и^ дре'во е^же вњдњти разђ'мно добрђ` и^ лђка'вђ
|
|
10
|
10
|
|
З Едему витікала ріка для зрошення раю; і потім розділялася на чотири ріки.
|
Рњка' же и^схо'дитъ и^зъ е^де'ма напая'ти ра'и” Та'мо разлђча'ется въ четы'ри нача'ла”
|
|
11
|
11
|
|
Ім’я однієї Фисон: вона обтікає всю землю Хавила, ту, де золото;
|
И/мя е^ді'нои фисоn сїя ѓ^бхо'дитъ вс^ю зе'млю е^вила'тъскђ, та'мо ё^бо е^сть зла'то, зла'то
|
|
12
|
12
|
|
і золото тієї землі добре; там бдолах і камень онікс.
|
же ѓ^ноя` земля` добро`” Та'мо е^сть а^нџра'ћъ и^ ка'мень зеле'ныи”
|
|
13
|
13
|
|
Ім’я другої ріки Гихон [Геон]: вона обтікає всю землю Куш.
|
И/мя рњцњ вто'рњи геѓ%нъ, сїя ѓ^бходя'щи вс^ю зе'млю е^џїѓ%пьскђ”
|
|
14
|
14
|
|
Ім’я третьої ріки Хиддекель [Тигр]: вона протікає перед Ассирією. Четверта ріка Євфрат.
|
И$ рњка` тре'тїя тљ'гръ, сїа и^дђщи пря'мо а^сљ=рњ'ѓмъ” Рњка' же четве'ртая е^фра'тъ”
|
|
15
|
15
|
|
І взяв Господь Бог людину, [яку створив,] і оселив її в саду Едемському, щоб обробляти його й оберігати його.
|
И$ поя%тъ г~ь б~ъ чл~ка е^гоже създа`, и^ въведе` е^го въ ра'и пи'ща, дњ'лати е^го и^ храни'ти”
|
|
16
|
16
|
|
І заповів Господь Бог людині, сказавши: від усякого дерева в саду ти будеш їсти,
|
И$ заповњда` г~ь б~ъ а^да'мђ гл~я, эT вся'каго дре'ва и^же въ раи` снњ'дїю снњси.
|
|
17
|
17
|
|
а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього, смертю помреш.
|
эT дре'ва же е^же разђмњти добро` и^ лђка'во, не снњ'сте эT него`” Во'нже ё^бо дн~ь а%ще снњ'сте эT него`, см~рътїю ё%мрете”
|
|
18
|
18
|
|
І сказав Господь Бог: не добре бути чоловікові одному; створімо йому помічника, за його подобою.
|
И$ рече г~ь б~ъ, не добро` быти чл~кђ е^ді'номђ, сътвори'м# е^мђ помо'щника по немђ`”
|
|
19
|
19
|
|
Господь Бог створив із землі всіх тварин польових і всіх птахів небесних, і привів [їх] до людини, щоб бачити, як вона назве їх, і щоб, як назве людина всяку душу живу, так і було ім’я їй.
|
И$ създа` б~ъ е^ще` эT земля`, вс^њ ѕвњри се'лныя, и^ вс^њ пти'цы нбsныя, и^ приведе` т^а къ а^да'мђ ви'дњти чт^о нарече'т# т^а и^ вся'ко е^же а^ще нарече` а^да'мъ дш~ђ жи'вђ, с^е и%мя е^мђ”
|
|
20
|
20
|
|
І нарекла людина імена всій худобі і птахам небесним і всім звірам польовим; але для чоловіка не знайшлося помічника, подібного до нього.
|
И$ нарече` а^даM и^мена` всњмъ ско'томъ, и^ всњмъ пти'цамъ нбsнымъ, и^ всњмъ ѕвњремъ зе'мнымъ” А$да'мђ же не ѓ^брњте'ся помо'щникъ подо'бенъ е^мђ`”
|
|
21
|
21
|
|
І навів Господь Бог на чоловіка міцний сон; і, коли він заснув, узяв одне з ребер його, і закрив те місце плоттю.
|
Иe` вложи` б~ъ со'нъ въ а^да'ма, і^ ё%спе. И$ възя'тъ е^ді'но эT ре'бръ е^го, і^ и^споlни пло'тїю в него` мњсто”
|
|
22
|
22
|
|
І створив Господь Бог з ребра, яке взяв у чоловіка, жінку, і привів її до чоловіка.
|
И$ създа` г~ь, ребро` е%же възя'тъ эT а^да'ма, женђ`, и^ приведе` ю% къ а^да'мђ”
|
|
23
|
23
|
|
І сказав чоловік: ось, це кістка від кісток моїх і плоть від плоті моєї; вона буде зватися жінкою, бо взята від чоловіка [свого].
|
И$ реq а^да'мъ, с^е нн~њ ко'сть эT косте'и моиX и^ пло'ть эT пло'ти мое'я, сїя наречеTся жена`, ја%ко эT мђж'а свое^го възята` бы'сть с^и”
|
|
24
|
24
|
|
Тому залишить чоловік батька свого і матір свою і пристане до жінки своєї; і стануть [два] однією плоттю.
|
Сего` ра'ди ѓ^ставиT чл~къ эTц~а свое^го и^ мт~рь, и^ прилњпиTся къ женњ` свое'и, и^ бђ'дета ѓ%ба въ пло'ть е^ді'нђ”
|
|
25
|
25
|
|
І були вони обоє нагі, Адам і дружина його, і не соромилися.
|
И$ бњ'ста ѓ%ба на'га а^да'мъ же и^ жена` е^го и^ не стыдњстася.
|
