1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 41
|
Глvа, м~а”
|
|
1
|
1
|
|
Коли минуло два роки, фараону снилося: ось, він стоїть біля ріки;
|
Бысть посеM въ второ'е лњто дн~и. видњ фараѓ'нъ со'нъ. мня'шеся стоя` на' брезњ рњчнњмъ,
|
|
2
|
2
|
|
і ось, вийшли з ріки сім корів, гарних на вигляд і повних тілом, і паслися в очереті;
|
и^ с^е а^ки эT рњки` и^схожда'ше се'дмь кравь до'бра взорђ і^ и^збра'нны телесы`, и^ пася'хђся по' брегђ”
|
|
3
|
3
|
|
але ось, після них вийшли з ріки сім корів інших, худих на вигляд і охлялих тілом, і стали поряд з тими коровами, на березі ріки;
|
И$ дрђгїя же кравы седмь, по си'хъ и^зыдо'ша и^з рњки` зл^ы, ѓ%бразоM и% телесы` хђ'ды и^ пася'хђся съ кравами по' брегђ рњ'чномђ.
|
|
4
|
4
|
|
і з’їли корови худі на вигляд і охлялі тілом сім корів гарних на вигляд і повних. І прокинувся фараон,
|
І и^зыидо'ша сеDмь злыя възо'ромъ, и^ хђдыя телесы` сеDмь кравы до'брыхъ. ѓ%бразоM и^збра'нныX. и^ сїя неви'дими быша, и^же вънидо'ша въ чресла` иX” Въста'в же фараѓ'нъ
|
|
5
|
5
|
|
і заснув знову, і снилося йому іншого разу: ось, на одному стеблі піднялося сім колосків гладеньких і гарних;
|
и^ ви'дњ со'нъ вторы'и, и^ с^е сеDмь клаs и^схожда'хђ и^с# сте'блїя е^ді'наго и^збра'нїи и^ до'бры”
|
|
6
|
6
|
|
але ось, після них виросло сім колосків виснажених і висушених східним вітром;
|
дрђга'я же сеDмь кла'съ то'нцы и^стонче'ни вњтромъ, и^зница'хђ по ни'хъ,
|
|
7
|
7
|
|
і пожерли худі колоски сім колосків гладеньких і повних. І прокинувся фараон і зрозумів, що це сон.
|
и^ пожро'ша сеDмь клаs то'нцы и^стончени. сеDмь кла'съ и^збра'нныхъ и^ пл'ъныX” Въста'въ же фараѓ'нъ эT сна`,
|
|
8
|
8
|
|
Уранці засмутився дух його, і послав він, і покликав усіх волхвів Єгипту і всіх мудреців його, і розповів їм фараон сон свій; але не було нікого, хто витлумачив би його фараону.
|
ја^ко быs заё%тра. и^ възмђти'ся дш~а е^го. посла'вши же съзва` вся сказа'теля е^гљ=петъскы, и^ вс^я мђдрыя и'хъ. і^ и^сповњ'да и^мъ фараѓ'нъ со'нъ. н^о не бя'ше никто'же сказа'ти то фараѓ'нђ”
|
|
9
|
9
|
|
І став говорити головний виночерпій фараонові і сказав: гріхи мої згадую я нині;
|
И$ рече старњ'ишина вина'рьскъ къ фараѓ'нђ гл~я, грњ'хъ мои помнђ'хъ днесь.
|
|
10
|
10
|
|
фараон прогнівався на рабів своїх і віддав мене і головного хлібодара під варту в дім начальника охоронців;
|
фараѓ'нъ е^гда` разгнњвася на рабы` своя`, и^ въвр'ъже н^ы въ темни'цђ, в домђ` вое^во'ды вои мене` и^ старњ'ишинђ жита'рьска”
|
|
11
|
11
|
|
і снився нам сон в одну ніч, мені і йому, кожному снився сон особливого значення;
|
И$ ви'дњховњ со'нъ ѓ%ба е^ді'нои` нощи, а%зъ и^ ѓn ко'ждо сво'й сонъ видњ'ховњ”
|
|
12
|
12
|
|
там саме був з нами молодий єврей, раб начальника охоронців; ми розповіли йому сни наші, і він витлумачив нам кожному відповідно до його сновидіння;
|
И$ бя'ше тамъ с нама ѓ%трокъ, ю'ноша жидови'нъ пентефри'евъ. і^ и^сповњ'даховњ е^мђ и^ сказа` намъ”
|
|
13
|
13
|
|
і як він витлумачив нам, так і збулося: я повернений на місце моє, а той повішений.
|
И$ бысть же ја%ко сказа` на'мъ, та'ко и^ слђчи'ся мн^њ быти въ свое'мъ старњ'ишинъствњ а^ ѓ'ного повњ'сити”
|
|
14
|
14
|
|
І послав фараон і покликав Йосифа. І поспішно вивели його з в’язниці. Він постригся і перемінив одяг свій і прийшов до фараона.
|
Посла'вши же фараѓ'нъ възва` і^ѓ'сифа і^ и^зведо'ша и& с тверди'ла и^ ѓ^стриго'ша и&. і^ и^змњни'ша ризы е^мђ`, и^ прїиде къ фараѓ'нђ”
|
|
15
|
15
|
|
Фараон сказав Йосифові: мені снився сон, і нема нікого, хто витлумачив би його, а про тебе я чув, що ти вмієш тлумачити сни.
|
Рече же фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ. соn видњхъ и^же бы ми кт^о сказалъ е^го, нњ'сть сего`, а%зъ же слы'шахъ ѓ^ тебњ гл~юща, слы'шавшая тя сны проповњ'дающа”
|
|
16
|
16
|
|
І відповів Йосиф фараону, говорячи: це не моє; Бог дасть відповідь на благо фараонові.
|
эTвњща'в# же і^ѓ'сифъ рече фараѓ'нђ, безъ бг~а не эTвњща'ются фараѓ'нови сп~се'ныя вещи
|
|
17
|
17
|
|
І сказав фараон Йосифові: мені снилося: ось, стою я на березі ріки;
|
реq же фараѓ'нъ, і^ѓ'сифђ гл~я, въ снњ` мое^мъ мняся стоя` на брезњ рњчнњм#
|
|
18
|
18
|
|
і ось, вийшли з ріки сім корів повних тілом і гарних на вигляд і паслися в очереті;
|
и^ а'ки эT рњки` и^схожDа'ше сеDмь кра'въ. и^збра'нныхъ телесы` и^ добры` ѓ%бразоM и^ пася'хђся по' брегђ.
|
|
19
|
19
|
|
але ось, після них ішли сім корів інших, худих, дуже поганих на вигляд і охлялих тілом: я не бачив по всій землі Єгипетській таких худих, як вони;
|
и^ с^е дрђгїя седмь кравъ и^ны'хъ и^схожда'хђ въ слDњ и^хъ, и^з рњки`, и^ злы` не добры` ѓ%бразомъ и^ хђды телесы`, ја%цњ'хъ же нњсмъ ви'дњлъ. тацњ'хъ в земли` е^гљ=петъстњи”
|
|
20
|
20
|
|
бо з’їли охлялі й худі корови попередніх сім корів повних;
|
І$ и^зја%до'ша сеDмь краv злы'я и^ не до'брыя ѓ%бразомъ хђды'я сеDмь пр'ъвыхъ до'брыхъ і^ и^збранныX”
|
|
21
|
21
|
|
і ввійшли повні в утробу їх, але не помітно було, що вони ввійшли в утробу їх: вони були так само худими на вигляд, як і спочатку. І я прокинувся.
|
И$ вънидо'ша въ ё^тро'бђ и^хъ и^ не ја%ви'шася. ја%ко вънидо'ша въ ё^тро'бђ и^хъ, и^ ѓ^бли'чїя же иX зл^а быша ја^ко и^ спр'ъва” Въста'въ же паки легоX,
|
|
22
|
22
|
|
Потім снилося мені: ось, на одному стеблі піднялися сім колосків повних і гарних;
|
и^ ви'дњхъ паки въ снњ`, а^ки сеDмь клsа и^схожда'ше и^зъ е^ді'наго сте'блїя по'л#ны и^ добры.
|
|
23
|
23
|
|
але ось, після них виросло сім колосків тонких, виснажених і висушених східним вітром;
|
дрђга'я же седмь кла'съ то'нци и^ тщи` вњ'тромъ и^стонче'ни, и^зница'хђ въ слњ'дъ и^хъ”
|
|
24
|
24
|
|
і пожерли худі колоски сім колосків гарних. Я розповів це волхвам, але ніхто не пояснив мені.
|
И$ пожро'ша седмь кла'съ тщи, и^ вњтромъ и^стонче'ни. седмь кла'съ до'брыхъ и^ по'лныхъ, и^ повњ'дахъ с^е сказа'телемъ, и^ не бысть кт^о повњ'дыи”
|
|
25
|
25
|
|
І сказав Йосиф фараонові: сон фараонів один: що́ Бог зробить, те́ Він звістив фараонові.
|
Рече же і^ѓ'сифъ фараѓ'нђ, со'нъ фараѓ'не е^ди'но е^сть, е^ли'ко б~ъ твориT. ё^каза` фараѓ'нђ
|
|
26
|
26
|
|
Сім корів гарних, це сім років; і сім колосків добрих, це сім років: сон один;
|
седмь сїю кра'въ до'брыхъ, сеDмь лњтъ е^сть” И$ сеDмь кла'съ до'брыхъ се'дмь лњтъ е^сть, со'нъ фараѓ'не е^ди'но е^сть”
|
|
27
|
27
|
|
і сім корів охлялих і худих, що вийшли після тих, це сім років, також і сім колосків виснажених і висушених східним вітром, це сім років голоду.
|
СеDмь кра'в# хђды'хъ ја^же и^зыдо'ша по сихъ, се'дмь лњтъ е^сть, и^ седмь кла'съ тщиX, и^стонче'ныхъ вњтромъ. се'дмь лњтъ е^сть, и^ бђдеT се'дмь лTњ гла'дъ”
|
|
28
|
28
|
|
Ось чому сказав я фараонові: що́ Бог зробить, те́ Він показав фараонові.
|
Се^ же слово е^же реко'хъ фараѓ'нђ е^ли'ко б~ъ твори'тъ ё^каза` фараѓ'нђ”
|
|
29
|
29
|
|
Ось, настає сім років великого достатку в усій землі Єгипетській;
|
И$ с^е, сеDмь лњтъ прїидетъ ѓ^би'лность, въ всю зе'млю е^гљ=петъскђю”
|
|
30
|
30
|
|
після них настануть сім років голоду, і забудеться весь той достаток у землі Єгипетській, і виснажить голод землю,
|
Прїидетъ же по си'хъ сеDми, се'дмь лњтъ гла'дђ, и^ забђ'детъ по все'и земли` е^гљ=пет#стњи сы'тость. и^ погђби'тъ гла'дъ зе'млю
|
|
31
|
31
|
|
і непримітним буде колишній достаток на землі, через голод, що прийде, тому що він буде дуже тяжким.
|
и^ не бђ'дет# зна'ти, ѓ^би'лїя земна'го, эT гла'да бђ'дђщаго по семъ, и^ вели'къ бђ'дет# ѕњло” Э/
|
|
32
|
32
|
|
А що сон повторився фараону двічі, це значить, що це істинне слово Боже, і що незабаром Бог виконає це.
|
втори'ци же сна` фараѓ'не е^же дв^ои'чно видњ` ја%ко пра'во е^сть сло'во с^е эT б~а, ё^скори'тъ б~ъ сло'во с^е сътвори'ти”
|
|
33
|
33
|
|
І нині нехай знайде фараон чоловіка розумного і мудрого і нехай поставить його над землею Єгипетською.
|
Нн~њ ё^бо и^щи` чл~ка мђ'дра и^ смы'слена, и^ приста'ви е^го все'и земли` е^гљ=петъстњ'и”
|
|
34
|
34
|
|
Нехай накаже фараон поставити над землею наглядачів збирати за сім років достатку п’яту частину [усього врожаю] землі Єгипетської;
|
И$ да сътвори'тъ фараѓ'нъ старњ'ишины по все'и земли` и^ да събира'ютъ всякъ пло'дъ житенъ тыхъ се'дмь лњтъ ѓ^би'лныX е^же
|
|
35
|
35
|
|
нехай вони беруть усякий хліб цих гарних років, що настають, і зберуть у містах хліб під відання фараона для їжі, і нехай бережуть;
|
и%мђтъ бы'ти. И$ да събереT пи'щђ и^ пшени'цђ въ рђцњ` фараѓ'ни, и^ пи'ща въ градњхъ да ся съблюдеT,
|
|
36
|
36
|
|
і буде ця їжа в запас для землі на сім років голоду, які будуть у землі Єгипетській, щоб земля не загинула від голоду.
|
и^ бђ'детъ пи'ща съблюде'на на земли`. на с'едмь лњтъ гла'дныхъ. е^же и%мђт# быти в земли` е^гљ=петъстњ да не поги'бнетъ земля` въ гла'дъ”
|
|
37
|
37
|
|
Це сподобалося фараонові й усім слугам його.
|
Оу^диви'ша же ся словеса` преD фараѓ'номъ. и^ преD всњ'ми рабы` е^го”
|
|
38
|
38
|
|
І сказав фараон слугам своїм: чи знайдемо ми таку, як він, людину, у якій був би Дух Божий?
|
И$ рече фараѓ'н# всњмъ рабо'мъ свои^мъ, не ѓ^бря'щеM чл~ка сицева'го, и%же и%мать дх~ъ бж~їи в себњ”
|
|
39
|
39
|
|
І сказав фараон Йосифу: оскільки Бог відкрив тобі все це, то немає настільки розумного і мудрого, як ти;
|
Рече же фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ, е^лма'же т^и показа б~ъ вс^е, и^ нњсть чл~ка мђдрњ'иша, ни смысленњ'иша тебе`”
|
|
40
|
40
|
|
ти будеш над домом моїм, і твого слова буде дотримуватися весь народ мій; тільки престолом я буду більшим за тебе.
|
Ты бђ'ди въ домђ` мое'мъ. и^ ё%стъ твои^хъ да послђш'аютъ вс^и лю'дїе мои`, ра'звњ прsто'ломъ а%зъ бо'лее тебе` бђ'дђ”
|
|
41
|
41
|
|
І сказав фараон Йосифові: ось, я поставляю тебе над усією землею Єгипетською.
|
Реq же фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ. с^е поставля'ю тя днsь въ все'и земли` е^гљ=пеTстњи”
|
|
42
|
42
|
|
І зняв фараон перстень свій з руки своєї і надів його на руку Йосифа; вдяг його у висонний одяг, поклав золотий ланцюг на шию його;
|
И$ съне'мъ фараѓ'нъ пр'ьстень с рђки` свое^я, и^ възложи е^го і^ѓ'сифђ на' рђкђ. и^ ѓ^блече` и& въ ри'зђ чръвле'нђ, и^ възложи` гри'внђ зла'тђ на вы'ю е^го.
|
|
43
|
43
|
|
повелів везти його на другій із своїх колісниць і проголошувати перед ним: схиляйтеся! І поставив його над усією землею Єгипетською.
|
и^ всади е^го на колесни'цђ свою` вторђ'ю, и^ проповњ'дая преD ни'м# проповњ'дателникъ, и^ поста'ви е^го все'и земли` е^гљ=петъстњи”
|
|
44
|
44
|
|
І сказав фараон Йосифу: я фараон; без тебе ніхто не ворухне ні рукою своєю, ні ногою своєю по всій землі Єгипетській.
|
Реq же фараѓ'нъ і^ѓ'сифђ, а%зъ фараѓ'нъ беZ тебе` не въздви'гнетъ рђки свое^я. н^иктоже въ все'и земли` е^гљ=пеTстњи”
|
|
45
|
45
|
|
І нарік фараон Йосифові ім’я: Цафнаф-панеах, і дав йому за дружину Асенефу, дочку Потифера, жерця Іліопольського. І пішов Йосиф по землі Єгипетській.
|
И$прозва` фараѓ'нъ и^м^я і^ѓ'сифђ ўонъџомъфанихъ. и^ да'сть е^мђ а^се'нџђ дще'рь пентефрїинђ, жерца` града со'лнечна въ женђ`”
|
|
46
|
46
|
|
Йосифові було тридцять років від народження, коли він став перед лице фараона, царя Єгипетського. І вийшов Йосиф від лиця фараонового і пройшов по всій землі Єгипетській.
|
І$ѓ'сифъ же и^мњ'яше л~, лњтъ. е^гда`прїиде преDфараѓ'на цр~я е^гљ=петъска, эTы'иде же і^ѓ'сифъ эT лица` фараѓ'ня, и^про'иде весь е^гљ=петъ”
|
|
47
|
47
|
|
Земля ж у сім років достатку принесла з одного зерна по жмені.
|
И$ сътвори` земля` в се'дмь лњтъ ѓ^би'лнђ жатвђ,
|
|
48
|
48
|
|
І зібрав він усякий хліб семи років, які були [родючі] в землі Єгипетській, і поклав хліб у містах; у кожному місті поклав хліб полів, що оточують його.
|
и^събра` пищђ в се'дмь лњтъ. въ ни'хъже бя'ше ѓ^би'лность, въ земли` е^гљ=петъстњи, и^ положи` пища въ градњхъ се'лъ тњхъ и^з гра'дъ ѓ%крsтныхъ положи я&”
|
|
49
|
49
|
|
І зібрав Йосиф хліба дуже багато, як піску морського, так що перестав і рахувати, тому що не стало рахунку.
|
И$ събра і^ѓ'сифъ пшени'цђ мно'гђ, ја%ко пњсо'къ морьскы'и мно'го ѕњло, до'ндеже не можа'хђ и^з#чести` без# числа` б^о бњя'ше”
|
|
50
|
50
|
|
До настання років голоду, у Йосифа народилися два сини, яких народила йому Асенефа, дочка Потифера, жерця Іліопольського.
|
І$ѓ'сифђ же бњста дв^а сн~а, прњ'жде сеDми` лњтъ, гла'дныхъ. ја%же роди е^мђ асе'нъџа, дще'рь пентефрїина, жръца` града со'лнечна”
|
|
51
|
51
|
|
І нарік Йосиф ім’я первісткові: Манассія, тому що [говорив він] Бог дав мені забути усі нещастя мої і весь дім батька мого.
|
И$ нарече і^ѓ'сифъ и%мя прьвенцђ` манасїя гл~юще, ја^ко мн^њ сътвори` б~ъ вс^я болњ'зни моя и^ вс^е эTц~а мое^го”
|
|
52
|
52
|
|
А другому нарік ім’я: Єфрем, тому що [говорив він] Бог зробив мене плідним у землі страждання мого.
|
І$ и'мя нарече второ'мђ е^фрMњгл~юще, ја%ко възрасти м^я б~ъ въ земли`, смире'нїя мое^го”
|
|
53
|
53
|
|
І минули сім років достатку, що був у землі Єгипетській,
|
Минђ' же се'дмь лњтъ ѓ^би'лныхъ, ја^коже бы'ша въ земли` е^гљ=петъстњи”
|
|
54
|
54
|
|
і настали сім років голоду, як сказав Йосиф. І був голод по всіх землях, а в усій землі Єгипетській був хліб.
|
И$ нача'ша сеDмь лњтъ гла'дныхъ приходи'ти, ја%коже рече и^ѓ'сифъ” И$ бысть гла'дъ по все'и земли`, и^ въ все'и же земли` е^гљ=петъстњи не бя'ше хлњба,
|
|
55
|
55
|
|
Але коли і вся земля Єгипетська почала терпіти голод, то народ почав волати до фараона про хліб. І сказав фараон усім єгиптянам: підіть до Йосифа і робіть, що він вам скаже.
|
и^ въза'лче вс^я земля` е^гљ=пеTская, възопи же наро'дъ къ фараѓ'нђ ѓ^ хлњбехъ” Рече же фараѓ'нъ всњмъ е^гљ=птяномъ, и^дњте къ і^ѓ'сифђ е^же бо речетъ вамъ сътвори'те,
|
|
56
|
56
|
|
І був голод по всій землі; і відчинив Йосиф усі житниці, і став продавати хліб єгиптянам. Голод же посилювався в землі Єгипетській.
|
и^ с^е гла'дъ бяше на лицы` всея` земля`” эTвр'ъзе же і^ѓ'сифъ вс^я жи'тница, и^ продая'ше всMњ е^гљ=птяноM,
|
|
57
|
57
|
|
І з усіх країн приходили в Єгипет купувати хліб у Йосифа, тому що голод посилився по всій землі.
|
и^ вс^я страны` прїидо'ша въ е^гљ=пеT, кђпова'ти къ і^ѓ'сифђ. ѓбъдръжа'ше бо глDа вс^ю зе'млю”
|
