1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 35
|
Глvа, л~е”
|
|
1
|
1
|
|
Бог сказав Якову: встань, піди у Вефиль і живи там, і зроби там жертовник Богу, Який явився тобі, коли ти тікав від лиця Ісава, брата твого.
|
Рече і^а'ковђ б~ъ, въста'въ и^зыиди в мњсто веџїи'лево живи т^ђ, сътвори же ѓ^лъта'рь бг~ђ. ја^влъшемђся тебњ, е^гда` бњжа` эT лица бра'та свое^го і^са'ва”
|
|
2
|
2
|
|
І сказав Яків дому своєму і всім, хто був з ним: киньте богів чужих, що знаходяться у вас, і очистіться, і перемініть одяг ваш;
|
Рече же і^а'коv до'мђ свое^мђ, и^ всњмъ и^же с ни'мъ, повр'ъзњте в^ы богы чюжда'я, и^же с ва'ми, и^ эT срњды` иX ѓ^чисти'теся, І$ и^змњни'те ризы своя`.
|
|
3
|
3
|
|
встанемо і підемо у Вефиль; там влаштую я жертовник Богу, Який почув мене в день біди моєї і був зі мною [й оберігав мене] в путі, якою я ходив.
|
и^ въста'въше и^дњте въ веџе'иль, да сотвориM т^ђ ѓ^лта'рь бг~ђ, и^же послђш'а мене` въ дн~ь скръбњ'нїа мое^го, и^же б^њ со мно'ю, и^ снабдњ м^я на пђти` воньже ходих#”
|
|
4
|
4
|
|
І віддали Якову всіх богів чужих, що були в руках їх, і серги, що були у вухах їхніх, і закопав їх Яків під дубом, який поблизу Сихема. [І залишив їх невідомими навіть до нинішнього дня.]
|
И$ въда'ша і^а'ковђ богы чюждая, и^же бя'хђ въ рђкђ и^хъ, и^ ё^серя'зи ё^ше'съ и^хъ” и^ съкры я&, і^а'ковъ поD дђбомъ, и^же въ сике'мъ, и^ погђбї я& до дн~ешняго дн~е”
|
|
5
|
5
|
|
І вирушили вони [від Сихема]. І був жах Божий на навколишніх містах, і не переслідували синів Яковових.
|
И$ въздви'жеся і^и~ль эT сике'ма, и^ бысть страхъ бж~їи на гра'дњхъ, и^же ѓ^кресть ихъ, и^ не гна'шася въ слDњ сн~овъ і^и~левъ”
|
|
6
|
6
|
|
І прийшов Яків у Луз, що в землі Ханаанській, тобто у Вефиль, сам і всі люди, що були з ним,
|
Прїиде же і^а'ковъ в лю'зђ ја%же е^сть в земли` ханаа'ньстњи`, ја%же е^сть самъ веџе'иль, и^ вс^я че'лядь ја%же бяхђ с нимъ”
|
|
7
|
7
|
|
і влаштував там жертовник, і назвав це місце: Ел-Вефиль, бо тут явився йому Бог, коли він тікав від лиця [Ісава] брата свого.
|
И$ създа` т^ђ ѓ^лта'рь, и^ прозва` и%мя мњстђ томђ виџе'ль, тђ б^о ся е^мђ ја%ви` б~ъ, е^гда` бњжа` эT лица бра'та свое^го і^са'ва”
|
|
8
|
8
|
|
І померла Девора, годувальниця Ревеккина, і поховали її нижче Вефиля під дубом, який і назвав Яків дубом плачу.
|
Оу^мре же дево'ра дои'лица реве'чина, и^ погребо'ша ю&, ниже веџеиля, поD дђбомъ и^ прозва` и%мя е^мђ дђбъ пла'ченъ”
|
|
9
|
9
|
|
І явився Бог Якову [в Лузі] після повернення його з Месопотамії, і благословив його,
|
ЈА/ви' же ся г~ь і^а'ковђ, и^ е^ще сђщђ в лю'зњ, е^гда` прїиде эT междорњчїа сљ=рска, и^ блsви е^мђ б~ъ”
|
|
10
|
10
|
|
і сказав йому Бог: ім’я твоє Яків; відтепер ти не будеш називатися Яковом, але буде ім’я твоє: Ізраїль. І нарік йому ім’я: Ізраїль.
|
Рече же е^мђ б~ъ и%мя тебњ не прозовется і^а'ковъ, н^о і^и~ль бђдет# и%мя тебњ, и^ възва` и%мя е^мђ і^ил~ь
|
|
11
|
11
|
|
І сказав йому Бог: Я Бог Всемогутній; плодись й розмножуйся; народ і безліч народів буде від тебе, і царі народяться із лона твого;
|
И$ рече е^мђ б~ъ, а^зъ е^смь б~ъ твой расти` и^ мно'жися, ја%зы'цы б^о мно'ѕи бђдђтъ эT тебе`, и^ цр~и эT чре'слъ твои^хъ и^зы'дђтъ.
|
|
12
|
12
|
|
землю, яку Я дав Аврааму й Ісааку, Я дам тобі, і нащадкам твоїм після тебе дам землю цю.
|
и^ землю` ю^же дахъ а^враа'мђ, і^ и^саа'кђ, тебњ даю', и^ сњмени твое^мђ, потебњ` дамъ землю сїю` въ роd ихъ”
|
|
13
|
13
|
|
І відійшов від нього Бог з місця, на якому говорив йому.
|
Възы'де же б~ъ эT мњ'ста и^дњже гл~а съ нимъ,
|
|
14
|
14
|
|
І поставив Яків пам’ятник на місці, на якому говорив йому [Бог], пам’ятник кам’яний, і злив на нього узливання, і злив на нього єлей;
|
и^ поста'ви і^а'ковъ стол'пъ на мњстњ и^дњже с ниM гл~а стол'пъ ка'менный, и^ жря'хђ на немъ же'ртвы, ѓ^блїя вино'мъ и^ е^леѓ'мъ,
|
|
15
|
15
|
|
і нарік Яків ім’я місцю, на якому Бог говорив йому: Вефиль.
|
и^ прозва` і^а'ков# и%мя мњ'стђ то'мђ, и^дњже гл~а б~ъ с нимъ виџе'ль”
|
|
16
|
16
|
|
І вирушили з Вефиля. [І розкинув він намет свій за вежею Гадер.] І коли ще залишалася деяка відстань землі до Ефрафи, Рахиль народила, і пологи її були тяжкими.
|
Въста'в же і^а'ковъ эT виџе'иля, и^ постави кђщђ свою` недале'че сто'лпа гаде'ръ” И$ бысть е^гда приближи'ся хара'џњи преити` до земли` е^фра'џа. роди' же рахи'ль, и^ възбњднова` роDствомъ”
|
|
17
|
17
|
|
Коли ж вона страждала в пологах, повитуха сказала їй: не бійся, бо і це тобі син.
|
И$ бысть е^гда болњзнено е'й роди'ти, рече е'й ба'ба не боися се б^отебњ е^сть сн~ъ”
|
|
18
|
18
|
|
І коли виходила з неї душа, бо вона вмирала, то нарекла йому ім’я: Беноні. Але батько його назвав його Веніаміном.
|
Быстьy е^гда` ѓ^ставляше свою` дш~ђ, ё^мираше б^о, и^ прозва и%мя е^мђ сн~ъ болњзни мо ея. эTц~ъ же прозва и& венья^ми'нъ”
|
|
19
|
19
|
|
І вмерла Рахиль, і похована була по дорозі у Ефрафу, тобто Вифлеєм.
|
Оу^мре' же рахи'ль. и^ погребо'ша ю` на пђти` е^фраты. сїи еs вифлеѓ'мъ,
|
|
20
|
20
|
|
Яків поставив над гробом її пам’ятник. Це надгробний пам’ятник Рахилі до цього дня.
|
и^ постави і^а'коv стоlпъ на' гробњ е'й си'и е^сть столпъ гро'ба рахи'лина и^ до сего` дн~е.
|
|
21
|
21
|
|
І вирушив [звідти] Ізраїль і розкинув намет свій за вежею Гадер.
|
и^зы'де же эTтђдђ і^ил~ь. постави кђщ'и за столпо'мъ гаде'ръ”
|
|
22
|
22
|
|
Під час перебування Ізраїля в тій країні, Рувим пішов і переспав з Валлою, наложницею батька свого [Якова]. І почув Ізраїль [і прийняв це зі смутком]. Синів же в Якова було дванадцять.
|
И$ бысть е^гда ё^сели'ся і^ил~ь в земли` то'и, шеD рђвимъ и^ спа` съ ва'ллою`, зало'жницею эTц~а свое^го, слы'ша же і^ил~ь зл^њ ја^ви'ся преD ниM” Бњша же
|
|
23
|
23
|
|
Сини Лії: первісток Якова Рувим, після нього Симеон, Левій, Іуда, Іссахар і Завулон.
|
сн~ове і^а'ковли, в~і, сн~ове ли'и рђви'мъ пръвене'цъ і^а'ковль, симеѓ'нъ, левїи. і^ё^да, и^сиха'ръ заё^лонъ.
|
|
24
|
24
|
|
Сини Рахилі: Йосиф і Веніамін.
|
Сн~ове же рахи'ли, и^ѓ'сифъ, и^ венїами'нъ.
|
|
25
|
25
|
|
Сини Валли, служниці Рахилиної: Дан і Неффалим.
|
сн~ове вал#лии^ны рабы` рахи'ля да'нъ и^ неџали'м
|
|
26
|
26
|
|
Сини Зелфи, служниці Ліїної: Гад і Асир. Ці сини Якова, які народилися йому в Месопотамії.
|
сн~ове же зе'лџы рабы` ли'ины га'дъ, и^ а^си'ръ” Си^ сђть сн~ове і^а'ковли е^же быша е^мђ в междорњ'чїи сљ=рьстњи”
|
|
27
|
27
|
|
І прийшов Яків до Ісаака, батька свого, [бо він був ще живий,] у Мамре, у Кириаф-Арбу, тобто Хеврон [у землі Ханаанській,] де подорожували Авраам та Ісаак.
|
Прїиде же і^а'ковъ къ і^саа'кђ эTц~ђ свое^мђ, и^ е^ще жи'вђ сђщђ е^мђ въ мамврїи, въ градњ по'льноM, и^ с^и е^сть хе'вро'нъ, въ земли`, ханаа'нъстњи. и^дњже ѓ^бита а^враамъ і^ и^саа'къ”
|
|
28
|
28
|
|
І було днів [життя] Ісаакового сто вісімдесят років.
|
Быша же дн~їе і^сааковы, ја%же житъ, р~п, лњтъ,
|
|
29
|
29
|
|
І спустив Ісаак дух і помер, і приєднався до народу свого, будучи старим і насиченим життям; і поховали його Ісав і Яків, сини його.
|
и^ сконча'въ ё^мре`. и^ приложи'ся къ рожде'нїю свое^мђ, старецъ испоlнъ дн~їи. и^ погребо'ста и& ісавъ і^ и^а'ковъ дв^а сн~ове е^го”
|
