Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 15 з 31
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Глава 15
Глvа, е~і”
1
1
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
гнњв# гђби'тъ и^ мђдрыя, эTвњт же смиренъ эTи'метъ ја%рость” Сло'во же'стоко въꙁдви'жетᲆ гнњвъ.
2
2
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
ја^ꙁы'къ же мђ'дрыX доброё%менъ, ё^ста' же нечести'выхъ повњ'дяT ѕл^о”
3
3
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
На всякоM мњстњ ѓ%чи гн~и блюдета`, ѕлыя' же и^ бл~гыя”
4
4
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.
И$сцᲇленїе ја^зы'ка дре'во животно, съблюда'яи же и^спо'лниTся дх~а”
5
5
Нерозумний нехтує наставляння батька свого; а хто прислуховується до викривань, той розважливий. [У багатстві правди велика сила, а нечестиві викоріняться з землі.]
БезMђныи порђга'ется накаꙁа'нїю эTц~а свое^го, храня'и же ꙁа'повњди хђдо'женъ еs” Въ мно'ѕњи пра'вдњ крњ'посᲄь мно'га, а нечести'вїи же эT земля` поги'бнTђ”
6
6
У домі праведника — достаток скарбів, а у прибутку нечестивого — безладдя.
въ дворXњ пра'веDныX крњпость мно'га, пло'ди же нечесᲄи'выX погибаюT”
7
7
Вуста мудрих поширюють знання, а серце нерозумних не так.
ё^ста премђ'дрыX связђ'ютъ чю'въствїя, срDце же беꙁђмныX не тве'рдо”
8
8
Жертва нечестивих — мерзота перед Господом, а молитва праведних благоугодна Йому.
Жерᲄвы безђмныхъ мръ'зость гв~и, моли'твы же и^справля'ющихᲆ прїяты иM.
9
9
Мерзота перед Господом — путь нечестивого, а того, хто йде шляхом правди, Він любить.
мръз'ость гв~и пђтїе нечести'выX, гоня'щая же правдђ лю'биT”
10
10
Зле покарання — тому, хто ухиляється від путі, і той, хто ненавидить викриття, загине.
Накаꙁанїе неѕлоби'ваго поꙁна'ваеTся эT ми'моходя'щиX, а^ ненавидя'щїи ѓ^бличенїа сконча'ются сра'мно”
11
11
Пекло й Аваддон відкриті перед Господом, тим більше серця синів людських.
А/дъ и^ пагђба ја%вњ эT г~а, ка'ко не срDца л^и чл~ческа”
12
12
Не любить розпусний тих, хто викриває його, і до мудрих не піде.
Не възлю'битъ б^о ненакаꙁа'н#ныи ѓ^блича'ющиX е^го, съ премђ'дрыми же не побе'сњдђетъ”
13
13
Веселе серце робить лице веселим, а при сердечній печалі дух занепадає.
СрDцђ веселя'щђся лице` цвите'тъ, въ скорбиy сђще дря'хло е^сᲄь”
14
14
Серце розумного шукає знання, вуста ж дурних споживають глупство.
СрDце пра'во и%щеT чю'въствїя, ё^ста же ненаказа'ныX разђмњюT въ ѕло”
15
15
Усі дні нещасного сумні; а в кого серце веселе, у того завжди бенкет.
Вс^я лњта ѓ%чи ѕлы'хъ ча'ютъ ѕла`, до'брїи же беꙁᲆмолъствђюT при'сно”
16
16
Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога.
Лђче ма'ла ча'сть съ бо'яꙁнїю гн~ею, не'жели бога'тьствїя ве'лїя беꙁъ бо'яꙁни”
17
17
Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть.
Лђчше ё^чрежDенїе ѕе'лїемъ с любо'вїю и^ блгDтїю, неже преDставле'нїе те'лцA съ вра'ждою”
18
18
Запальна людина збуджує розбрат, а терпляча утишує незгоду.
Мђж'ъ ја%ръ притваряеT сва'ры, терпеливыи же и^ грядђщая ё^кротиT. тръпели'въ мQђ ё^кротиT сђдᲆ, нечести'выи же възъдвиѕаеT па'че”
19
19
Шлях лінивого — як терновий пліт, а путь праведних — гладенька.
Пђтїе лњни'выX постла'ни тер#нїеM, а^ борзыX глаDцы”
20
20
Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
Сн~ъ премђдръ веселиT эTц~а, сн~ъ же безђмеn подража'етъ мт~рь свою`”
21
21
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
Несмы'сленои стеѕи` скђ'дость ё^ма`, мђж'ъ же мђ'дръ и^справля'а хо'диT”
22
22
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
Прилага'етъ б^о помышленїа не чтђщимᲆ соньмищ#, въ срDцихъ же совњтныхъ пребываетъ совњтъ”
23
23
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
Не и'мать послђша'ти ѕлыи е^го, ниже речетъ съвершена ничесоже до'бра и^ ѓ^бъщенїя”
24
24
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
Пђтїе живота` раZмышленїя разђмнаго, да ё^клони'вся эT а'да сп~сется”
25
25
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
до'мы досадиᲄель раꙁоряеT г~ь, ё^твержаеT же предњлы вдовиw”
26
26
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
Мръꙁость гв~и мы'сль непра'веDна, бескверныхᲆ реченїя пречи'ста”
27
27
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
Гђбит же себе м#здои%мецъ, не любяy м#зды` и%мать спsтися”
28
28
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
Млsтыня и^ вњра ѓ^чища'ютъ грњси`, бо'язнїюy гн~ею ё^кланя'ется вся'къ эT ѕла`.
29
29
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
срDца правеDныхъ поё^ча'ются вњрњ, ё^ста' же нечести'въхъ эTвњща'ютᲆ ѕл^о”
30
30
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
Прїя'ти гм~ъ пђтїе правеDныX мђж'ъ, тњмже и^ сихъ ради вра'ѕи дрђѕи быва'ютъ”
31
31
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
далече эTстоиT б~ъ эT нечести'выхъ, моли'твъ же правеDныхъ послђшаеT”
32
32
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
Лђче ма'ло прїятїе съ пра'вдою, нежели мно'га жи'та с непра'вдою”
33
33
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.
СрDце мђж'ђ мы'слитъ праведная, да эT бг~а и^спра'вяTся стопы е^го”

Глава 15 з 31
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.