|
Глава 29
|
Глvа, к~џ”
|
|
1
|
1
|
|
Людина, яка, будучи викритою, озлоблює шию свою, раптово скрушиться, і не буде їй зцілення.
|
Лђче мђжъ ѓ^блича'я мђж'а жестовыина, въ ма'лњ б^о полꙁђ'ющемђ нњсть и^сцњленїя”
|
|
2
|
2
|
|
Коли примножуються праведники, веселиться народ, а коли панує нечестивий, народ стогне.
|
Похваленомъ быва'ющимъ пра'веDнымъ въꙁвеселя'тся лю'дїе, кня'ѕем же нечестивымъ станTђ мђжїе.
|
|
3
|
3
|
|
Чоловік, який любить мудрість, радує батька свого; а хто знається з блудницями, той марнує майно.
|
мђж'ђ любящђ премђдрость веселиTся эTц~ъ е^го, а и'же пасетъ любодњица погђбитъ бога'тесᲄво свое.
|
|
4
|
4
|
|
Цар правосуддям утверджує землю, а хто любить подарунки, розоряє її.
|
цр~ь пра'ведеn ѓ^гои'тъ ꙁе'млю, мђжъ же зако'нопрестђпникъ раскђта'етъ.
|
|
5
|
5
|
|
Чоловік, який лестить другові своєму, розстелює сіті ногам його.
|
и^же содњва'етъ на лицы свое^мђ дрђгђ мре'жю, ѓ^благаеT ѓ^ свое'и но'ѕњ.
|
|
6
|
6
|
|
У гріху злої людини — тенета для неї, а праведник веселиться і радіє.
|
согрњша'ющемђ мђжђ ве'лїя сњть, пра'веDнїи же въ ра'дости и^ въ веселїи бђдђтъ.
|
|
7
|
7
|
|
Праведник ретельно вникає у позов бідних, а нечестивий не розглядає справи.
|
ё^мње^тъ пра'веDныи сђдъ творити ё^боги'мъ, а^ нечестивїи не раꙁђмњютъ ра'ꙁђма, и^ ё^богомђ не быти ё^хо раꙁђмњва'юще”
|
|
8
|
8
|
|
Люди розпусні обурюють місто, а мудрі втихомирюють заколот.
|
Мђжи беꙁаконнїи раждиѕа'ютъ граD, мђжи же мђдрїи въꙁвраща'юT гнvњ”
|
|
9
|
9
|
|
Розумна людина, маючи суд з людиною дурною, чи сердиться, чи сміється, — не має спокою.
|
Мђжъ мђдръ сђдитъ ја^зы'комъ, мђжъ же досади'тель гнњ'ваяся посрамля'ется и^ не ё^бои^тся.
|
|
10
|
10
|
|
Кровожерливі люди ненавидять непорочного, а праведні піклуються про його життя.
|
мђжи кро'ви сђще причастници въꙁненави'дятъ прпDбныя, пра'вїи же възы'щђтъ дш~а и^х#.
|
|
11
|
11
|
|
Нерозумний весь гнів свій виливає, а мудрий стримує його.
|
весь гнњвъ свои и^ꙁно'ситъ беꙁђмныи, премђдрыи же съкрыва'етъ въ ча'сти”
|
|
12
|
12
|
|
Якщо правитель слухає неправдиві слова, то і всі службовці у нього нечестиві.
|
Цр~ю послђша'ющђ словесе непра'веDна, вс^и поD нимъ ꙁако'нопрестђпницы.
|
|
13
|
13
|
|
Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того й іншого дає Господь.
|
ꙁаи^модавцђ и^ длъжникђ е^ді'нъ съ дрђгимъ съшеDшемася, посещенїе ᲄво'ритъ ѓ^бњма г~ь.
|
|
14
|
14
|
|
Якщо цар судить бідних за правдою, то престіл його назавжди утвердиться.
|
цр~ю въи%стиннђ сђдя'щђ ни'щимъ, прsтлъ е^го въ свњдњтельствњ ё^строиTся.
|
|
15
|
15
|
|
Різка і викриття дають мудрість; але отрок, залишений у нехтуванні, чинить сором своїй матері.
|
ја%ꙁвыy и^ ѓ^блеченїя да'ютъ мђдрость, ѓ%трокъ же блђдя'и срамляетᲆ роди'теля своя”
|
|
16
|
16
|
|
При примноженні нечестивих збільшується беззаконня; але праведники побачать падіння їх.
|
Мно'гомъ грњшникоM сђщимъ мно'ѕи грњси бываюT, пра'веDнїи же ѓ^ немъ пада'ющемъ ё^страбля'ютъ себе”
|
|
17
|
17
|
|
Карай сина твого, і він дасть тобі спокій, і принесе радість душі твоїй.
|
Накаꙁа'и сн~а и^ покои'тъ т^я, и^ дасть лњпотђ твое'и дш~и”
|
|
18
|
18
|
|
Без одкровення з висоти народ неприборканий, а хто дотримується закону — блаженний.
|
Не бђдетъ въ па'мять въ ја^ꙁы'цњ ꙁаконопрестђпнњ, а^ храняи ꙁаконъ блаженъ бђдетъ”
|
|
19
|
19
|
|
Словами не навчиться раб, тому що, хоча він розуміє їх, але не слухається.
|
Не накажется словесы рабъ жестокъ, а^ще б^о и^ раꙁђмњеT н^о не послђшаеT”
|
|
20
|
20
|
|
Чи бачив ти чоловіка необачного у словах своїх? на нерозумного більше надії, ніж на нього.
|
А$ще л^и ви'диши мђжа напра'сна въ словесњхъ, и^ раꙁђмњи ја%ко ё^пова'нїе и%маᲄь паче е^го беꙁђмныи”
|
|
21
|
21
|
|
Якщо з дитинства виховувати раба у розкоші, то згодом він захоче бути сином.
|
И$же ласкосердъ бђдетъ, эT ѓ^трочины поработится, послњди же ѓ^страстится ѓ^ сеM.
|
|
22
|
22
|
|
Чоловік гнівливий заводить сварку, і запальний багато грішить.
|
мђжъ прогнњвав#ся побњжденїе въздвиѕа'ет#, и^ мђжъ жестосердъ эTкрыва'етъ грњхи.
|
|
23
|
23
|
|
Гордість людини принижує її, а смиренний духом здобуває шану.
|
досажденїе мђжа смиря'етъ, а^ смиренныя ё^твержа'етъ г~ь вᲆ сла'вњ”
|
|
24
|
24
|
|
Хто ділиться зі злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не оголошує про те.
|
И$же раздњля'ет# коры'сти сᲆ та'теM, ненави'дит# свое'я дш~а. а^ще же присяѕе прилегши, слы'шавше не повњдятъ
|
|
25
|
25
|
|
Острах перед людьми ставить тенета; а хто уповає на Господа, буде у безпеці.
|
ё^боа'вшеся” и^ постыдњвшеся чл~къ претъкнђтся, надњя'вся на г~а възвеселиTся. нечестїе мђжђ даеT соблажненїе, ё^пова'аи же на владђщаго сп~сется.
|
|
26
|
26
|
|
Багато хто шукає прихильного лиця правителя, але доля людини — від Господа.
|
мно'ѕи ё^гажда'ютъ преD лицемъ во'ждеи, эT г~а же събыва'ется пра'вда мђж'ђ”
|
|
27
|
27
|
|
Мерзота для праведників — людина неправедна, і мерзота для нечестивого — хто йде прямим шляхом.
|
Мерꙁость пра'веDникђ мђжъ неправеденъ, мерꙁость же ꙁаконопресᲄђпномђ и^справля'ющїися пђть. и^справля'я пђти своа и^же съ татеM причаща'ется, дш~ђ свою ꙁаклина'ю^щаго слђша'етъ и^ не ска'жетъ” И$же боиTся чл~ка скоро раꙁдрђшиTся, иже ё^пова'етᲆ на г~а въꙁдви'гнеTся. мно'ѕи въꙁы'щђтᲆ лица нача'лника и^ сђ'ди эT г~а и^схо'дитъ е^ді'нымᲆ. меrзятся пра'веDнїи мђжа нечестива, и^ мерꙁятся нечестивїи и%хже пра'ва сђть пђти. сн~ъ сохраняя слово эTц~а свое^го внњ` погђбленїа бђдеT.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.