|
Глава 7
|
Глvа, з~”
|
|
1
|
1
|
|
Сину мій! зберігай слова мої і заповіді мої приховай у себе. [Сину мій! шануй Господа, — і зміцнишся, і, крім Нього, не бійся нікого.]
|
Сн~е храни моя` словеса`, мояy за'повњди съкры'и въ себњ” Сн~е чти г~а и^ ё^крᲇпи'шися ра'ꙁвњ же е^го не бо'ися и%ного.
|
|
2
|
2
|
|
Зберігай заповіді мої і живи, і вчення моє, як зіниця очей твоїх.
|
храни` моя` ꙁа'повњди и^ поживе'ши, и^ словеса` же моя ја%ко ѕњни'цы ѓ%чїю.
|
|
3
|
3
|
|
Нав’яжи їх на персти твої, напиши їх на скрижалі серця твого.
|
ѓ^бложи' е^ю своя` персты, напиши' же я& на скрижа'ли срDца свое^го.
|
|
4
|
4
|
|
Скажи мудрості: «ти сестра моя!» і розум назви рідним твоїм,
|
нарци же прмDрость сестрђ себњ, а^ мђдрость зна'емђ соᲄвори себњ`.
|
|
5
|
5
|
|
щоб вони охороняли тебе від дружини іншого, від чужої, яка пом’якшує слова свої.
|
да т^я соблюдеT эT жены` тђждея и^ лђка'вы, а^ще т^я словесы` бл~ги ѓ^гл~ати начнеT
|
|
6
|
6
|
|
Ось, одного разу дивився я у вікна дому мого, крізь ґрати мої,
|
ѓ^ко'нцемᲆ б^о и^ꙁ до'мђ е^я на пђти` прини'чђщи,
|
|
7
|
7
|
|
і побачив серед недосвідчених, помітив між молодими людьми нерозумного юнака,
|
е^гоже а^ще ё%зритъ беꙁђмныхъ ча'дїи, ю%нотђ скђдоё%мна
|
|
8
|
8
|
|
який переходив площу біля рогу її і йшов по дорозі до дому її,
|
проходя'щаго ми'мо ё%глъ распђтїя до'мђ е^я`”
|
|
9
|
9
|
|
у сутінках під вечір дня, у нічній темряві і в мороці.
|
и^ гл~ющи в те'мныи ве'черъ, внегда` ё^покое'нїе бђдетъ но'щное и^ мра'чное”
|
|
10
|
10
|
|
І ось — назустріч йому жінка, в убранні блудниці, з підступним серцем,
|
Жена же сря'щеT е^го ꙁра'къ и^мђщи прелюбодњ'иничь, ја%же творитъ ю%ныхъ парити срDца. въскры'лена же е^сть и^ несы'тна,
|
|
11
|
11
|
|
галаслива і невгамовна; ноги її не живуть у домі її:
|
в домђ же безъ ё^молче'нїя но'ѕњ е^я`.
|
|
12
|
12
|
|
то на вулиці, то на площах, і біля кожного рогу чинить вона кови.
|
вре'мя нњ'кое вн^њ глђ'мится, вре'мя же на раꙁ#пђтїи^хъ на вся'комъ ё%глњ ло'витъ”
|
|
13
|
13
|
|
Вона схопила його, цілувала його, і з безсоромним обличчям говорила йому:
|
Пото'мъ прїиMши ло'бжетъ е^го, бестђдным# же лицеM прорече'тъ к немђ.
|
|
14
|
14
|
|
«мирна жертва у мене: сьогодні я звершила обітниці мої;
|
жрътва ми'рна ми` е^сть, днsе въздаю мл~твы моя`”
|
|
15
|
15
|
|
тому і вийшла назустріч тобі, щоб відшукати тебе, і — знайшла тебе;
|
Сего ра'ди и^ꙁыидо'хъ въ стрњте'нїе тебњ, любя'щи лице` твое ѓ^брᲇто'хъ т^я”
|
|
16
|
16
|
|
килимами я вбрала постіль мою, різнобарвними тканинами єгипетськими;
|
Претыка'нїемъ е^смь попя'ла ѓ%дръ мои, ковра'ми же сђгђ'быми постлаX ја%же эT е^гљ=пта”
|
|
17
|
17
|
|
спальню мою напахтила смирною, алое і корицею;
|
Желтяни'цею посы'пала е^смᲆ клњть свою`, и^ до'мъ мои кори'цею”
|
|
18
|
18
|
|
зайди, будемо упиватися ніжностями до ранку, насолодимося любов’ю,
|
Прїиди да наслади'веся любви` до ё%тра, гряди да насладиMся любо'вїю по'хоᲄи.
|
|
19
|
19
|
|
тому що чоловіка немає вдома: він вирушив у далеку дорогу;
|
нњ'сть б^о мђжа мое^го в домђ`, и^ꙁы'иде на пђть да'лече”
|
|
20
|
20
|
|
гаманець срібла взяв із собою; прийде додому до дня повномісяччя».
|
дово'лно сребра` вꙁя` съ собою, и^ ꙁа мно'ги дн~и въꙁврати'тся въ до'мъ свои”
|
|
21
|
21
|
|
Численними ласкавими словами вона звабила його, м’якістю вуст своїх оволоділа ним.
|
И$ прельсти же и& мно'гою бесњдою, тенета'ми ё^стнђ е^я` въ блђдъ въведе и&”
|
|
22
|
22
|
|
Негайно він пішов за нею, як віл йде на забій, [і як пес — на ланцюг,] і як олень — на постріл,
|
ѓ%н же а%бїе послњдђя е'и ја%коже во'лъ на заколе'нїе веде'тся, и^ ја%ко пе'съ на ё%ꙁы”
|
|
23
|
23
|
|
доки стріла не простромить печінки його; як пташка кидається в тенета, і не знає, що вони — на погибель її.
|
и^л^и ја^ко е^лень вреждеn стрњлою въ ја%тра. и^ поспњша'ет# же ся ја%ко пти'ца въ сњть, не вњдыи ја%ко ѓ^ дш~и течеT”
|
|
24
|
24
|
|
Отже, діти, слухайте мене і дослухайтеся до слів моїх.
|
Нн~њ же сн~е послђш'аи мене`, и^ внимаи гл~ы ё%стъ мои^хъ,
|
|
25
|
25
|
|
Нехай не ухиляється серце твоє на путі її, не блукай по стежках її,
|
да не ё^кло'нится в пђти` е^я` срDце твое.
|
|
26
|
26
|
|
тому що багатьох повалила вона пораненими, і багато сильних убиті нею:
|
и^ да не прелсти'шися въ ѓ^мњнахъ е^я`” Мно'ги б^о ё^ја^ꙁви'вши ниꙁведе`, и^ бесчисле'ни сђть и%х#же ё^би'ла е^сть”
|
|
27
|
27
|
|
дім її — дорога у пекло, яка сходить у внутрішні оселі смерти.
|
Пђтїе а%дови домъ е^я`, ниꙁводя'щи въ скро'вища смрътная”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.