|
Глава 24
|
Глvа, к~д”
|
|
1
|
1
|
|
Не ревнуй злим людям і не бажай бути з ними,
|
Сн~ђ мои не ревнђи ѕлы'мъ мђжемъ, ни въжделњ'и бы'ти с ни'ми.
|
|
2
|
2
|
|
тому що про насильство помишляє серце їх, і про зле говорять вуста їхні.
|
лжа'мъ б^о поё^ча'ется срDце и^хъ, и^ болњꙁнь ё^стнами и^хъ гл~ютъ.
|
|
3
|
3
|
|
Мудрістю влаштовується дім і розумом утверджується,
|
сᲆ премђдростїю ѕижDется хра'мъ, и^ съ раꙁђмомъ и^справля'е^тся.
|
|
4
|
4
|
|
і з умінням наповнюється він усередині всяким дорогоцінним і прекрасним майном.
|
и^ сᲆ чю'вствїемъ и^сполня'юTся съкровища, эT всего честна богаTства и^ добра”
|
|
5
|
5
|
|
Людина мудра сильна, і людина розумна зміцнює силу свою.
|
Лђчшїи премђдръ крњпкаго, мђжъ мђдросᲄь и^мњяи тяжа'теля вели'ка.
|
|
6
|
6
|
|
Тому обдумано веди війну твою, і успіх буде при багатьох нарадах.
|
съ ё^правле'нїеM быва'етъ бра'нь, по'мощь же срDцемᲆ съвњтнымъ.
|
|
7
|
7
|
|
Для нерозумного занадто високою є мудрість; біля воріт не відкриє він уст своїх.
|
прмђдросᲄь и^ мы'сль бл~га, въ вра'тњхъ премђдрыхъ. смысленыи же не ё^клонится эT ꙁако'на гн~я,
|
|
8
|
8
|
|
Хто замишляє зробити зло, того називають зловмисником.
|
н^о въмњня'ются въ собо'рехъ, ненакаꙁа'нїи ё^стрњта'ю^тся въ смр~ти,
|
|
9
|
9
|
|
Помисел глупоти — гріх, і кощунник — мерзота для людей.
|
ё^мира'ет же беꙁђмныи въ грњсехъ. нечистота` мђжа гђби'теля
|
|
10
|
10
|
|
Якщо ти в день нещастя виявився слабким, то бідна сила твоя.
|
ѓ^скверня'етъ, въ дн~ь ѕолъ и^ въ дн~ь печа'ли дондеже ѓ^скђдњетъ.
|
|
11
|
11
|
|
Рятуй узятих на смерть, і невже відмовишся від приречених на убиття?
|
и^ꙁбавля'яи ведо'мыа на смр~ть, и^скђпђ прострњти не щади.
|
|
12
|
12
|
|
Чи скажеш: «ось, ми не знали цього»? А Той, Хто випробовує серця, хіба не знає? Той, Хто спостерігає за душею твоєю, знає це, і воздасть людині за ділами її.
|
а^ще ли же речеши не съвњдњ сего, раꙁђмњи ја%ко г~ь всњхъ срDца съвњ'сть. и^ съꙁда'выи дыха'нїе всMњ се'и вњсть всяческая, и^же въздасть комђждо противђ дњломъ е^го.
|
|
13
|
13
|
|
Їж, сину мій, мед, тому що він приємний, і стільник, який солодкий для гортані твоєї:
|
ја%ждь медъ сн~ђ бл~гъ б^о е^сть соᲄъ, да наслади'тся горта'нь твои.
|
|
14
|
14
|
|
таке і пізнання мудрости для душі твоєї. Якщо ти знайшов її, тобто майбутнє, і надія твоя не втрачена.
|
сице бо раꙁђмњетъ премђдрость твоя дш~а, а^ще бо ѓ^бря'щеши бђдетъ добро` ё^мрътвїе твое, и^ ё^пова'нїе твое не ѓ^ста'витъ тебе.
|
|
15
|
15
|
|
Не замислюй зла, нечестивий, проти житла праведника, не спустошуй місця спокою його,
|
не приведи нечести'ваго въ жи'ръ пра'веднаго, ни прельща'ися бес#сы'тостїю чрева.
|
|
16
|
16
|
|
бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель.
|
седмицею б^о паD пра'ведныи въста'етъ, нечести'вїи же и^ꙁнемогђтъ въ ѕлы'хъ.
|
|
17
|
17
|
|
Не радій, коли упаде ворог твій, і нехай не веселиться серце твоє, коли він спіткнеться.
|
а^ще падетъ враh твои не ѓ^бра'дђися е^мђ, въ соблажненїи же е^го не възноси'ся.
|
|
18
|
18
|
|
Інакше, побачить Господь, і неугодне буде це в очах Його, і Він відверне від нього гнів Свій.
|
ја%ко ё%зритъ г~ь и^ не годњ е^мђ бђдетъ, и^ эTврати'тъ ја%рость свою эT него.
|
|
19
|
19
|
|
Не обурюйся на злодіїв і не заздри нечестивим,
|
не ра'дђися ѓ^ ѕлодњющиX, и^ не ревнђи пђтемъ грњ шныхъ,
|
|
20
|
20
|
|
тому що злий не має майбуття, — світильник нечестивих погасне.
|
не пребђдTђ б^о внђци лђка'вныхъ, свњтило же нечести'выX ё^га'снетъ.
|
|
21
|
21
|
|
Бійся, сину мій, Господа і царя; із заколотниками не спілкуйся,
|
бо'ися б~а сн~ђ и^ цр~я, и^ ни еді'номђ же и^хъ противися.
|
|
22
|
22
|
|
тому що несподівано прийде погибель від них, і біду від них обох хто передбачить?
|
внеꙁапђ б^о стяжетъ нечести'выи, мђче'нїя бо ѓ^бою кт^о и^ꙁвњсть. слова храня'ися сн~ъ погибельства кромњ бђдетъ, прие^мляи же прїятъ себе. ничтоже ложно цр~еви да гл~ется, и^ ни е^ді'на же ложъ эT яꙁы'ка е^го да и^ꙁы'идетъ. мечъ е^сть ја^зы'къ цр~евъ а^ неплотянъ, и^же а^ще преда'нъ бђдетъ съкрђши'тся, а^ще б^о раздражиTся ја%рость е^го съ жи'лами, чл~ки гђбиT и^ ко'сти чл~чески пояда'етᲆ. и^ съжиꙁа'етъ ја^ко пла'мень, ја^ко неядо'моM бы'ти пте'нцаM ѓ%рлимъ. моиX словесъ сн~ђ бо'ися, и^ прїиM я& пока'ися”
|
|
23
|
23
|
|
Сказано також мудрими: мати упередженість на суді — недобре.
|
И$ сеy ва'мъ смы'сленныM прираꙁђмњти. срамля'тися лица на сђдњ не добро.
|
|
24
|
24
|
|
Хто говорить винному: «ти правий», того будуть проклинати народи, того будуть ненавидіти племена;
|
рекђщи нечести'вђ пра'ведеn е^сть, прокля'тъ б^о эT людїи бђ'детъ и^ въꙁненавидњнъ въ ја^ꙁы'цехъ.
|
|
25
|
25
|
|
а викривачів будуть любити, і на них прийде благословення.
|
и^ ѓ^блича'ющїи же добрњ'ишиX ја^вя'тся, на ня'же прїидетъ блsвенїе бл~го”
|
|
26
|
26
|
|
В уста цілує той, хто відповідає словами вірними.
|
И$ ё^стнњ же въꙁлю'бятъ эTвњща'ющаго словеса бл~га”
|
|
27
|
27
|
|
Зверши справи твої поза домом, закінчи їх на полі твоєму, і потім облаштовуй і дім твій.
|
Готоваи въ и^схоD дњя'нїа своя, и^ ё^готовися на село. и^ ходи въ слDњ мене и^ съꙁи'ждеши храM мои”
|
|
28
|
28
|
|
Не будь лжесвідком на ближнього твого: для чого тобі обманювати вустами твоїми?
|
Не бђ'ди свњдњтель л#живъ на свое^го граждани'на, ни пространя'ися свои^ма ё^стна'ма.
|
|
29
|
29
|
|
Не говори: «як він вчинив зі мною, так і я зроблю з ним, воздам людині за ділами її».
|
не рци и^мже ѓ^бразоM сътвори м^и эTда'мъ е^мђ и^ эTмщђ и^мже м^я преѓ^би'дњ.
|
|
30
|
30
|
|
Проходив я мимо поля чоловіка лінивого і мимо виноградника чоловіка бідного на розум:
|
ја%ко тяжа'нїе мђж'ъ беꙁђ'мныX и^ ја%ко винограD, сице и^ чл~къ хђдоё%мныи.
|
|
31
|
31
|
|
і ось, усе це заросло терням, поверхня його вкрилася кропивою, і кам’яна огорожа його зруйнувалася.
|
а^ще ѓста'виши и^хъ ѓ^лядњетъ, и^ траво'ю порастетъ ве'сь. и^ бђ'детᲆ ѓ^ста'вленъ, и^ ѓ^гра'ди же ка'менїи е^го раскопа'ются.
|
|
32
|
32
|
|
І подивився я, і взяв до серця свого, і подивився й отримав урок:
|
послњ'ди аZ покаяvся, ё^ꙁрњвъ и^збрати накаꙁа'нїе”
|
|
33
|
33
|
|
«трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш, —
|
Мало дрњмлю ма'ло же сплю, ма'ло же ѓ^бїемлю рђка'ма пе'рьси.
|
|
34
|
34
|
|
і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій — як людина озброєна».
|
а^ще же с^и твори'ши, прїидетъ преди грядђщи нищета твоя, и^ скђдота твоя ја%ко бл~гъ теча”
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.