|
Глава 17
|
Глvа, з~і”
|
|
1
|
1
|
|
Краще шматок сухого хліба, і з ним мир, ніж дім, повний заколотої худоби, з розбратом.
|
Лђ'че хлњбъ съ сла'стїю въ ми'рњ, нежели доM и^спо'лнен# бл~гимъ мно'гимᲆ, и^ непра'ведномъ заколе'нїемъ со сва'ромъ.
|
|
2
|
2
|
|
Розумний раб панує над безпутним сином і між братами розділить спадщину.
|
ра'бъ смы'сленъ ё^дръжи'тъ господина несмы'слена, въ бра'тїю же раꙁдњли'тъ и^мњнїе на ча'сти”
|
|
3
|
3
|
|
Плавильня — для срібла, і горно — для золота, а серця випробовує Господь.
|
ЈА/коже и^скђша'ется въ ѓ^гни` сребро` и^ зла'то, та'ко и^ꙁбра'н#ныхъ срDца эT г~а.
|
|
4
|
4
|
|
Злодій дослухається до вуст беззаконних, неправдомовець слухається язика пагубного.
|
ѕлы'и послђшаеT ја^зыка ꙁаконопрестђпна, пра'ведныи же не внимаетъ ё^сте'нъ л#жи'выхъ.
|
|
5
|
5
|
|
Хто знущається з убогого, той хулить Творця його; хто радіє нещастю, той не залишиться непокараним [а милосердий помилуваний буде].
|
рђга'яся ё^бо'гомђ, раꙁдражаетъ сътво'ршаго и&. и^ ра'дђя же ся ги'бнђщемђ не и^ꙁвине'тся, ми'лђяи же поми'лованъ бђдетъ”
|
|
6
|
6
|
|
Вінець старих — сини синів, і слава дітей — батьки їхні. [У вірного цілий світ багатства, а в невірного — ні гроша.]
|
Вњне'ць ста'рости сн~ы сн~овъ, похвалаy дњтемъ эTц~ы и^хъ” Вњрномђ весь ми'ръ бога'тествъ, невњрномђ же ниже е^ді'нъ пњ'няѕь.
|
|
7
|
7
|
|
Непристойна для нерозумного поважна мова, тим більше знатному — вуста неправдиві.
|
не сподоби'теся беꙁђмномђ ё^стнњ` вᲆ вњ'рђ, ни пра'веднаго ё^стнњ` въ лжђ`.
|
|
8
|
8
|
|
Подарунок — дорогоцінний камінь в очах того, хто володіє ним: куди не звернеться він, матиме успіх.
|
м#зда` блгDть е^сть ё^ча'щимъ, и^дњже а^ще ѓ^братя'тся поспњ'ется и^м#”
|
|
9
|
9
|
|
Хто прикриває провину, той шукає любови; а хто знову нагадує про неї, той віддаляє друга.
|
И$же таи'т# ѓ^би'ды и%щетъ любве`, і^ и^же ненави'диᲄъ съкрыва'ти раꙁъдрђша'етᲆ дрђжбы и^ домы`”
|
|
10
|
10
|
|
На розумного сильніше діє догана, ніж на дурня сто ударів.
|
Съкрђша'етъ преще'нїе срDце мђдраго, беꙁђмныи же и^ бїе'мъ не чю'етъ ра'нъ.
|
|
11
|
11
|
|
Підбурювач шукає тільки зла; тому жорстокий ангел буде посланий проти нього.
|
прекосло'вїя въздви'жетъ вся'къ ѕлы'и, г~ь же а%гг~ла неми'лостивна по'слетъ на'нь”
|
|
12
|
12
|
|
Краще зустріти людині ведмедицю, позбавлену дітей, ніж дурня з його глупотою.
|
Въпада'етъ въ печа'ль мђжђ смы'сленђ, беꙁђмнїи же раꙁмышля'ютъ ѕла'я”
|
|
13
|
13
|
|
Хто за добро відплачує злом, від дому того не відійде зло.
|
И$же въꙁдае'тъ ѕло'е въꙁ до'брое, не подви'жется ѕло` и^ꙁ до'мђ е^го.
|
|
14
|
14
|
|
Початок сварки — як прорив води; залиш сварку раніше, ніж розгориться вона.
|
вла'сть даю'тъ сло'вомъ нача'ло пра'вды, преди же повњда'етъ ё^бо'жество и^ тя'жесть и^ сва'ръ.
|
|
15
|
15
|
|
Хто виправдовує нечестивого і хто звинувачує праведного — обоє мерзота перед Господом.
|
и^же сђдитъ непра'ведне пра'веднаго, непра'веднаго же пра'ведне, нечи'стъ и^ мръꙁокᲆ эT г~а.
|
|
16
|
16
|
|
До чого скарб у руках нерозумного? Для придбання мудрости у нього немає розуму. [Хто високим робить свій дім, той шукає, як розбитися; а хто ухиляється від навчання, впаде в біди.]
|
въскђ'ю бя'ше и^мњнїе беꙁђмномђ, стяжа'ти премђдрости беꙁъсръдыи не мо'жетᲆ. и^же възно'ситъ до'мъ свои, и%щетъ съкрђше'нїа, а^ ѓ^стропᲄева'яися въ наё^че'нїе в#пада'етъ въ ѕла'я”
|
|
17
|
17
|
|
Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
|
Въ вся'ко время да и%маши дрђги, бра'тїя же въ бњдаX пособи'ви быва'ите” сего б^о ра'ди блгDти быва'ютъ.
|
|
18
|
18
|
|
Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
|
мQђ же беꙁђменъ въспле'щетъ ра'дђяся себњ, ја%коже порђча'яися и^ꙁрђчитъ дрђга свое^го, се'и же въ е^го ё^стнђ` ѓ%гнь събира'етъ.
|
|
19
|
19
|
|
Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
|
грњхолю'бецᲆ ра'дђеᲄся сва'ром#, а^ жестосръдыи не ё^срњщеT бл~гих#.
|
|
20
|
20
|
|
Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
|
мђж# же премњн#ныи ја^зы'коM в#падаетъ въ ѕло`, срDце же беꙁђмнаh бо'лњзнь стяжа'вшомђ е&.
|
|
21
|
21
|
|
Породив хто дурня, — собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
|
не веселиTся эTц~ъ ѓ^ сн~њ ненакаꙁаnнњ, сн~ъ же мђдръ веселиT мт~рь свою.
|
|
22
|
22
|
|
Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
|
срDце же весе'ло бл~гъ нра'въ тво'риT, мђжђ же скърбли'вђ засы'шђтъ ко'сти.
|
|
23
|
23
|
|
Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
|
прие%млющђ м#ꙁдђ` бес пра'вды в ня'дра, не поспњю'тся пђтїе въ пра'вдђ. нечести'вїи же ё^клоня'ютъ пђти` пра'выя,
|
|
24
|
24
|
|
Мудрість — перед лицем розумного, а очі дурня — на краю землі.
|
лице` разђмно мђжа премђдра, ѓ%чи же бизђмныхъ на коnциX земли`.
|
|
25
|
25
|
|
Нерозумний син — досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
|
гнњвъ эTц~ђ сн~ъ безђменъ, и^ бо'лњꙁнь ро'ж#шеи е^го.
|
|
26
|
26
|
|
Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
|
т#щеты` твори'ти мђжђ пра'веднђ не добро`, ниже прпDбно кова'ти ко'ва могђтеM ѓ^ пра'ведныхъ.
|
|
27
|
27
|
|
Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
|
и^же щади'тъ гл~ъ и^спђститъ же'стокъ ра'ꙁђмъ, тръпели'въ же мђжъ мђдрᲆ лђчши и%щђщаго наё'ки.
|
|
28
|
28
|
|
І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої — розсудливим.
|
несмы'сленнђ въпро'шьшђ ѓ^ премђдрости, премђдрость въмњни'т ли ся е^мђ. ди'вна б^о кто` себе сътво'рь непщева'нїемъ мђдръ бы'ти”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.