Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 17

1
Господь створив людину із землі, і знову повертає її у неї.
2
Визначене число днів і час Він дав їм, і дав їм владу над усім, що на ній.
3
За природою їх, наділив їх силою і створив їх за образом Своїм,
4
і вклав страх до них у всяку плоть, щоб вони володіли звірами і птахами.
5
Він дав їм сенс, мову й очі, і вуха і серце для розмірковування,
6
сповнив їх проникливістю розуму і показав їм добро і зло.
7
Він поклав око Своє на серця їх, щоб показати їм велич діл Своїх,
8
нехай прославляють вони святе ім’я Його і звіщають про велич діл Його.
9
Він приклав їм знання і дав їм у спадщину закон життя;
10
вічний завіт уклав з ними і показав їм суди Свої.
11
Велич слави бачили очі їх, і славу голосу Його чуло вухо їх.
12
І сказав Він їм: «остерігайтеся всякої неправди»; і заповів кожному з них обов’язок до ближнього.
13
Путі їх завжди перед Ним, не сховаються від очей Його.
14
Кожному народу поставив Він вождя,
15
а Ізраїль є наділом Господа.
16
Усі діла їх — як сонце перед Ним, і очі Його завжди на путях їх.
17
Не втаїлися від Нього неправди їх, і всі гріхи їх — перед Господом.
18
Милостиня людини — як печатка у Нього, і благодіяння людини збереже Він, як зіницю ока.
19
Потім Він повстане і воздасть їм, і даток їх на голову їх поверне.
20
Але тим, хто розкаювався, Він давав навернення і підбадьорював тих, хто слабшав у терпінні.
21
Навернися до Господа й облиш гріхи;
22
молися перед Ним і зменши твої спотикання.
23
Повернися до Всевишнього, і відвернися від неправди, і сильно зненавидь мерзоту.
24
Хто буде хвалити Всевишнього у пеклі, замість тих, хто живе і прославляє Його?
25
Від мертвого, як від неіснуючого, немає прославлення:
26
живий і здоровий звеличить Господа.
27
Як велике милосердя Господа і примирення з тими, хто навертається до Нього!
28
Не може бути усього у людині,
29
тому що не безсмертний син людський.
30
Що світліше за сонце? але і воно затьмарюється. І про лихе буде думати плоть і кров.
31
За силами високих небес Він Сам спостерігає, а люди усі — земля і попіл.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.