Глава 30
1
Хто любить свого сина, той нехай частіше карає його, щоб згодом утішатися ним.
2
Хто наставляє свого сина, той буде мати допомогу від нього і серед знайомих буде хвалитися ним.
3
Хто навчає свого сина, той збуджує заздрість у ворога, а перед друзями буде радіти за нього.
4
Помер батько його — і ніби не вмирав, тому що залишив після себе подібного до себе;
5
за життя свого він дивився на нього й утішався, і при смерті своїй не засмутився;
6
для ворогів він залишив у ньому месника, а для друзів — того, хто воздає подяку.
7
Поблажливий до сина буде перев’язувати рани його, і при всякому крику його буде тривожитися серце його.
8
Необ’їжджений кінь буває впертим, а син, залишений на свою волю, стає зухвалим.
9
Плекай дитя, і воно злякає тебе; грай з ним, і воно засмутить тебе.
10
Не смійся з ним, щоб не горювати з ним і потім не скреготати зубами своїми.
11
Не давай йому волі в юності і не потурай нерозуму його.
12
Нагинай шию його в юності і скрушай ребра його, доки воно молоде, щоб, зробившись упертим, воно не вийшло з покори тобі.
13
Учи сина твого і трудися над ним, щоб не мати тобі засмучення від непристойних вчинків його.
14
Краще бідняк здоровий і міцний силами, ніж багатій з виснаженим тілом;
15
здоров’я і добрий стан тіла дорожче за всяке золото, і міцне тіло краще за незліченне багатство;
16
немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну;
17
краще смерть, ніж гірке життя, або хвороба, що постійно триває.
18
Солодощі, піднесені до зімкнутих уст, те саме, що їжа, поставлена на могилі.
19
Яка користь ідолу від жертви? він ні їсти, ні нюхати не може:
20
так переслідуваний від Господа,
21
дивлячись очима і стогнучи, подібний до євнуха, який обіймає дівчину і зітхає.
22
Не віддавайся суму душею твоєю і не муч себе своєю підозріливістю;
23
веселощі серця — життя людини, і радість чоловіка — довголіття;
24
люби душу твою й утішай серце твоє і віддаляй від себе сум,
25
бо сум багатьох убив, а користи у ньому немає.
26
Ревнощі і гнів скорочують дні, а турбота — раніше часу приводить старість.
27
Відкрите і добре серце піклується і про поживу свою.