Глава 24
1
Премудрість прославить себе і серед народу свого буде звеличена.
2
У церкві Всевишнього вона відкриє вуста свої, і перед воїнством Його буде прославляти себе:
3
«я вийшла з уст Всевишнього і, подібно до хмари, покрила землю;
4
я поставила скинію на висоті, і престіл мій — у стовпі хмарному;
5
я одна обійшла коло небесне і ходила у глибині безодні;
6
у хвилях моря і по всій землі й у всякому народі та племені мала я володіння:
7
між усіма ними я шукала заспокоєння, і у чиїй спадщині оселитися мені.
8
Тоді Творець усіх повелів мені, і Той, Хто породив мене, указав мені спокійне житло і сказав:
9
оселися в Якові і прийми спадщину в Ізраїлі.
10
Раніше віку від початку Він породив мене, і я не помру повіки.
11
Я служила перед Ним у святій скинії і так утвердилася у Сионі.
12
Він дав мені також спокій в улюбленому місті, і у Єрусалимі — влада моя.
13
І вкорінилася я у прославленому народі, у спадкоємному наділі Господа.
14
Я піднеслася, як кедр на Ливані і як кипарис на горах ермонських;
15
я піднеслася, як пальма в Енгадді і як рожеві кущі у Єрихоні;
16
я, як красива олива у долині і як платан, піднеслася.
17
Як кориця й аспалаф, я виточила ароматний запах і, як відмінна смирна, поширила пахощі,
18
як халвані, онікс і стакті і як пахощі ладану у скинії.
19
Я розпростерла свої віти, як теревинф, і віти мої — віти слави і благодаті.
20
Я — як виноградна лоза, що виточує благодать, і квіти мої — плід слави і багатства.
21
Приступіть до мене, хто бажає мене, і насичуйтеся плодами моїми;
22
бо спогад про мене солодший за мед, і володіння мною приємніше за медовий стільник.
23
Ті, що споживають мене, ще будуть жадати, і ті, що п’ють мене, ще будуть відчувати жагу.
24
Хто слухає мене, не посоромиться, і хто трудиться зі мною, не згрішить.
25
Усе це — книга завіту Бога Всевишнього,
26
закон, який заповів Мойсей як спадщину сонмам Якова.
27
Він насичує мудрістю, як Фисон і як Тигр у дні новин;
28
він наповнює розумом, як Євфрат і як Йордан у дні жнив;
29
він розливає вчення, як світло і як Гион у час збирання винограду.
30
Перша людина не досягла повного пізнання її; не дослідить її також і остання;
31
бо думки її повніші за море, і наміри її глибші за велику безодню.
32
І я, як канал з ріки і як водопровід, вийшла у рай.
33
Я сказала: поллю мій сад і напою мої грядки.
34
І ось, канал мій зробився рікою, і ріка моя зробилася морем.
35
І буду я сяяти вченням, як ранкове світло, і далеко виявлю його;
36
і буду я виливати вчення, як пророцтво, і залишу його у роди вічні».
37
Бачите, що я трудився не для себе одного, але для усіх, хто шукає премудрости.