1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 38
1
Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його,
2
і від Вишнього — зцілення, і від царя одержує він дар.
3
Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані.
4
Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх.
5
Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його?
6
Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його:
7
ними він зціляє людину і знищує хворобу її.
8
Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі.
9
Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе.
10
Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце.
11
Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш;
12
і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен.
13
У якийсь час і в їхніх руках буває успіх;
14
бо і вони моляться Господу, щоб Він допоміг їм подати хворому полегшення і зцілення для продовження життя.
15
Але хто грішить перед Творцем його, нехай упаде у руки лікаря!
16
Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого нещастя, почни плач; пристойно одягни тіло його і не зневаж поховання його;
17
гіркий нехай буде плач і ридання тепле, і продовж сумування за ним, за достоїнством його, день або два, щоб запобігти осуду, і тоді втішся від суму;
18
бо від суму буває смерть, і сум сердечний виснажить силу.
19
З нещастям перебуває і сум, і життя убогого важке для серця.
20
Не віддавай серця твого суму; віддаляй його від себе, згадуючи про кінець.
21
Не забувай про це, бо немає повернення; і йому ти не принесеш користи, а собі зашкодиш.
22
«Згадуй про вирок наді мною, тому що він також і над тобою: мені учора, а тобі сьогодні».
23
З упокоєнням померлого заспокой і пам’ять про нього, й утішся про нього після відходу душі його.
24
Мудрість книжна здобувається у сприятливий час дозвілля, і хто мало має своїх занять, може придбати мудрість.
25
Як може зробитися мудрим той, хто править плугом і хвалиться бичем, ганяє волів і зайнятий роботами їх, і у якого розмова тільки про молодих волів?
26
Серце його зайняте тим, щоб проводити борозни, і турбота його — про корм для телиць.
27
Так і усякий тесля і зодчий, що проводить ніч, як день: хто займається різьбленням, того старанність у тім, щоб урізноманітнити форму;
28
серце своє він спрямовує на те, щоб зображення було схоже, і турбота його — про те, щоб закінчити діло у досконалості.
29
Так і ковач, який сидить біля ковадла і думає про виріб із заліза: дим від вогню виснажує його тіло, і з жаром від печі бореться він;
30
звук молота оглушає його слух, і очі його спрямовані на модель посудини;
31
серце його спрямоване на закінчення діла, і турбота його — про те, щоб обробити його у досконалості.
32
Так і гончар, який сидить над своєю справою і ногами своїми крутить колесо,
33
який постійно в турботі про справу свою, і у якого обчислена вся робота його:
34
рукою своєю він надає форму глині, а ногами пом’якшує її жорсткість;
35
він спрямовує серце до того, щоб добре закінчити посудину, і турбота його — про те, щоб очистити піч.
36
Усі вони покладаються на свої руки, і кожен умудрюється у своїй справі;
37
без них ні місто не побудується, ні жителі не населяться і не будуть жити в ньому;
38
і однак же вони у зібрання не запрошуються, на судійському сідалищі не сидять і не розмірковують про судові постанови, не вимовляють виправдання й засудження і не займаються притчами;
39
але підтримують побут житейський, і молитва їх — про успіх мистецтва їх.
