1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 47
1
Після цього з’явився Нафан, щоб пророкувати у дні Давида.
2
Як жир, відокремлений від мирної жертви, так Давид від синів Ізраїлевих.
3
Він грав з левами, як з козенятами, і з ведмедями, як з ягнятами.
4
В юності своїй чи не убив він велетня, чи не зняв ганьбу з народу,
5
коли підняв руку з пращним каменем і подолав гординю Голіафа?
6
Бо він воззвав до Господа Всевишнього, і Він дав силу правиці його — уразити людину, сильну на війні, і піднести ріг народу свого.
7
Так прославив народ його десятками тисяч і звеличив його у благословеннях Господа, як достойний вінець слави,
8
бо він знищив навколишніх ворогів і смирив ворожих филистимлян, — навіть донині скрушив ріг їх.
9
Після кожного діла свого він приносив подяку Святому Всевишньому словом хвали;
10
від усього серця він оспівував і любив Творця свого.
11
І поставив перед жертовником піснеспівців, щоб голосом їх усолоджувати піснеспіви.
12
Він надав святам велич і з точністю визначив часи, щоб вони хвалили святе ім’я Його і з раннього ранку оглашали святилище.
13
І Господь відпустив йому гріхи і навіки підніс ріг його і дарував йому завіт царствений і престіл слави в Ізраїлі.
14
Після нього постав мудрий син його і заради батька жив щасливо.
15
Соломон царював у мирні дні, тому що Бог заспокоїв його з усіх боків, щоб він побудував дім в ім’я Його і приготував святилище навіки.
16
Який мудрий був ти в юності твоїй і, подібно до ріки, повний розуму!
17
Душа твоя покрила землю, і ти наповнив її загадковими притчами;
18
ім’я твоє пронеслося до віддалених островів, і тебе любили за мир твій;
19
за пісні і вислови, за притчі і пояснення тобі дивувалися країни.
20
В ім’я Господа Бога, найменованого Богом Ізраїля,
21
ти зібрав золото, як мідь, і примножив срібло, як свинець.
22
Але ти схилив стегна твої до жінок і поневолився ними тілом твоїм;
23
ти поклав пляму на славу твою й осквернив сім’я твоє так, що навів гнів на дітей твоїх, — і вони гірко оплакували твоє безумство, — що влада розділилася надвоє, і від Єфрема пішло непокірливе царство.
24
Але Господь не залишить Своєї милости і не зруйнує жодного із діл Своїх, не знищить нащадків обраного Свого і не викорінить сім’я того, хто полюбив Його.
25
І Він дав Якову залишок, і Давиду — корінь від нього.
26
І спочив Соломон з батьками своїми
27
і залишив після себе від сімені свого безумство народу,
28
убогого розумом Ровоама, який відвернув від себе народ через свої наради,
29
й Ієровоама, сина Наватового, який увів у гріх Ізраїля і Єфрему указав шлях гріха.
30
І дуже примножилися гріхи їхні, так що вони вигнані були із землі своєї;
31
і замірялися вони на всяке зло, доки не прийшла на них помста.
