1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 31
1
Пильнування над багатством виснажує тіло, і турбота про нього відганяє сон.
2
Пильна турбота не дає дрімати, і тяжка хвороба відбирає сон.
3
Потрудився багатий для примноження майна — й у спокої насичується своїми благами.
4
Потрудився бідний при нестатках у житті — і у спокої залишається убогим.
5
Хто любить золото, не буде правий, і хто ганяється за тлінням, наповниться ним.
6
Багато хто заради золота зазнав падіння, і загибель його була перед лицем його;
7
воно — дерево спотикання для тих, що приносять йому жертви, і всякий нерозумний буде вловлений ним.
8
Щасливий багатій, який виявився бездоганним і який не ганявся за золотом.
9
Хто він? і ми прославимо його; бо він зробив чудо у народі своєму.
10
Хто був спокушуваний золотом — і залишився непорочним? Нехай буде це у похвалу йому.
11
Хто міг згрішити — і не згрішав, зробити зло — і не зробив?
12
Міцним буде багатство його, і про милостині його буде звіщати зібрання.
13
Коли ти сядеш за багатий стіл, не розкривай на нього гортань твою
14
і не говори: «багато ж на ньому!» Пам’ятай, що заздре око — зла річ.
15
Що зі створеного заздрісніше за око? Тому воно плаче за всим, що бачить.
16
Куди воно подивиться, не простягай руки, і не зіштовхуйся з ним у блюді.
17
Суди про ближнього по собі і про всяку дію розмірковуй.
18
Їж, як людина, що тобі запропоновано, і не пересичуйся, щоб не зненавиділи тебе;
19
припиняй їсти першим із ввічливости і не будь жадібним, щоб не стати спокусою;
20
і якщо ти сядеш посеред багатьох, то не простягай руки твоєї раніше них.
21
Малим задовольняється людина вихована, і тому вона не страждає задишкою на своїй постелі.
22
Здоровий сон буває при помірності шлунка: устав рано, і душа його з ним;
23
страждання на безсоння і холера і різь у животі бувають у людини ненаситної.
24
Якщо ти обтяжив себе стравами, то встань з-за столу і відпочинь.
25
Послухай мене, сину мій, і не знехтуй мною, і згодом ти зрозумієш слова мої.
26
В усіх справах твоїх будь обачний, і ніяка хвороба не трапиться з тобою.
27
Щедрого на хліби будуть благословляти вуста, і свідчення про доброту його — вірне;
28
проти скупого на хліб буде нарікати місто, і свідчення про скупість його — справедливе.
29
Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино.
30
Піч випробовує міцність леза загартуванням; так вино випробовує серця гордих — пияцтвом.
31
Вино корисне для життя людини, якщо будеш пити його помірно.
32
Що за життя без вина? воно створене на радість людям.
33
Відрада серцю й утіха душі — вино, помірно вживане вчасно;
34
прикрість для душі — вино, коли п’ють його багато, при роздратуванні і сварці.
35
Надмірне вживання вина збільшує лють нерозумного до спотикання, зменшуючи міцність його і заподіюючи рани.
36
На бенкеті за вином не дорікай ближньому і не принижуй його під час його веселощів;
37
не говори йому образливих слів і не обтяжуй його вимогами.
