Глава 49
1
Пам’ять Іосії — як сполука фіміаму, приготована майстерністю мироварника:
2
в усяких устах вона буде солодка, як мед, і як музика при частуванні вином.
3
Він успішно діяв у наверненні народу і знищив мерзоти беззаконня;
4
він спрямував до Господа серце своє і у дні беззаконних утвердив благочестя.
5
Крім Давида, Єзекії та Іосії, усі тяжко згрішили,
6
бо залишили закон Всевишнього; царі юдейські припинилися,
7
бо передали ріг свій іншим і славу свою — чужому народові.
8
Обране місто святині спалене, і вулиці його спустошені, як пророкував Єремія,
9
якого вони ображали, хоча він ще в утробі був освячений на пророка, щоб викорінювати, вражати і погубляти, так само як будувати і насаджувати.
10
Єзекиїль бачив явлення слави, яку Бог показав йому на херувимській колісниці;
11
він нагадував про ворогів під образом дощу і сповіщав добре тим, хто виправляв путі свої.
12
І дванадцять пророків — нехай процвітуть кості їхні на місці своїм! — утішали Якова і спасали їх вірною надією.
13
Як звеличимо Зоровавеля? І він — як перстень на правій руці;
14
також Ісус, син Іоседека: вони у дні свої побудували дім і відновили святий храм Господу, призначений на вічну славу.
15
Велика пам’ять і Неємії, який відбудував нам зруйновані стіни, поставив ворота і запори і відновив зруйновані доми наші.
16
Не було на землі нікого зі створених, подібного до Еноха, — бо він був узятий від землі,
17
і не народився такий муж, як Йосиф, глава братів, опора народу, — і кості його були вшановані.
18
Прославилися між людьми Сим і Сиф, але вище за все живе у творінні — Адам.