1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 22
1
До брудного каменя подібний лінивий: усякий освистить безславність його.
2
До волового посліду подібний лінивий: усякий, хто підняв його, обтрусить руку.
3
Сором батькові народження невихованого сина, дочка ж невихована народжується на приниження.
4
Розумна дочка знаходить собі чоловіка, а безсоромна — печаль тому, хто її породив.
5
Нахабна ганьбить батька і чоловіка, і в обох буде у презирстві.
6
Невчасна розповідь — те саме, що музика під час суму; покарання ж і навчання мудрости годиться всякому часу.
7
Хто повчає нерозумного — те саме, що той, хто склеює черепки, або пробуджує сплячого від глибокого сну.
8
Хто розповідає що-небудь нерозумному — те саме, що той, хто розповідає дрімотному, який після закінчення запитує: «що?»
9
Плач над померлим, тому що світло зникло для нього; плач і над нерозумним, бо розум зник для нього.
10
Менше плач над померлим, тому що він упокоївся, а зле життя нерозумного — гірше за смерть.
11
Плач за померлим — сім днів, а за нерозумним і нечестивим — усі дні життя його.
12
З безрозсудним багато не говори, і до нерозумного не ходи;
13
бережися від нього, щоб не мати неприємности і не забруднити себе зіткненням з ним;
14
ухилися від нього і знайдеш спокій і не будеш засмучений безумством його.
15
Що важче за свинець? і яке ім’я йому, як не дурний?
16
Легше понести пісок і сіль, і брилу заліза, ніж людину безглузду.
17
Як дерев’яна зв’язка у домі, міцно влаштована, не дає йому розпадатися при струсі, так серце, утверджене на обдуманій раді, не завагається у час страху.
18
Серце, утверджене на розумному міркуванні, — як ліпна прикраса на витесаній стіні.
19
Підпорка, поставлена на висоті, не встоїть проти вітру:
20
так боязке серце, при дурному міркуванні, не устоїть проти страху.
21
Хто наносить удар оку, викликає сльози, а хто наносить удар серцю, збуджує почуття болісне.
22
Хто кидає камінь у птахів, віджене їх; а хто паплюжить друга, розірве дружбу.
23
Якщо ти на друга витяг меч, не впадай у відчай, бо можливе повернення дружби.
24
Якщо ти відкрив уста проти друга, не бійся, бо можливе примирення.
25
Тільки ганьблення, гордість, відкриття таємниці і підступне лиходійство можуть відігнати усякого друга.
26
Здобувай довіру ближнього в убогості його, щоб радіти разом з ним у багатстві його;
27
залишайся з ним під час скорботи, щоб мати участь у його спадщині.
28
Раніше полум’я буває у печі пара і дим: так раніше кровопролиття — сварки.
29
Захищати друга я не посоромлюсь і не сховаюся від лиця його;
30
а якщо скоїться зі мною через нього зло, то усякий, хто почує, буде остерігатися його.
31
Хто дасть мені варту до вуст моїх і печатку розсудливости на вуста мої, щоб мені не впасти через них, і щоб язик мій не погубив мене!
