Глава 11
1
Мудрість смиренного піднесе голову його і посадить його серед вельмож.
2
Не хвали людину за красу її, і не май відрази до людини за зовнішність її.
3
Мала бджола між тими, що літають, але плід її — найкращий із солодощів.
4
Не хвалися пишністю одягу і не величайся у день слави: бо дивні діла Господа, і таємні діла Його між людьми.
5
Багато хто з володарів сидів на землі, той же, про кого не думали, носив вінець.
6
Багато хто із сильних піддався крайньому нечестю, і славні віддані були у руки інших.
7
Перше, ніж дослідиш, не осуджуй; довідайся раніше, і тоді дорікай.
8
Перше, ніж вислухаєш, не відповідай, і серед розмови не перебивай.
9
Не сперечайся про справу, для тебе непотрібну, і не сиди на суді грішників.
10
Сину мій! не берися за безліч справ: при безлічі справ не залишишся без провини. І якщо будеш гнатися за ними, не досягнеш, і, тікаючи, не втечеш.
11
Хтось трудиться, напружує сили, поспішає, і тим більше відстає.
12
Інший млявий, потребує допомоги, слабкосилий і багатіє убогістю;
13
але очі Господа звернені на нього на благо йому, і Він підняв його від приниження його і підніс голову його, і багато хто дивувався, дивлячись на нього.
14
Добре і зле, життя і смерть, бідність і багатство — від Господа.
15
Даяння Господа надано благочестивим, і благовоління Його буде благоуспішним для них повік.
16
Хтось робиться багатим від обачливости й ощадливости своєї, і це частина нагороди його,
17
коли він скаже: «я знайшов спокій і тепер насолоджуюся моїми благами».
18
І не знає він, скільки мине часу до того, коли він залишить їх іншим і помре.
19
Твердо стій у завіті твоєму і перебувай у ньому і постарій у справі твоїй.
20
Не дивуйся ділам грішника, віруй Господу, і перебувай у труді твоєму:
21
бо легко в очах Господа — швидко і раптово збагатити бідного.
22
Благословення Господа — нагорода благочестивого, і невдовзі процвітає він благословенням Його.
23
Не говори: «що мені ще потрібно? і які віднині можу мати ще блага?»
24
Не говори: «достатньо у мене, і яке віднині можу я потерпіти зло?»
25
У дні щастя буває забуття про нещастя, й у дні нещастя не згадається про щастя.
26
Легко для Господа — у день смерти воздати людині за ділами її.
27
Хвилинне страждання спричиняє забуття утіх, і під час кончини людини відкриваються діла її.
28
Раніше смерти не називай нікого блаженним; людина пізнається у дітях своїх.
29
Не всяку людину вводь у дім твій, бо багато замірів у підступного.
30
Як мисливський птах у пастці, таке серце гордовитого: він, як вивідувач, підглядає падіння;
31
перетворюючи добро на зло, він будує підступи і на людей обраних кладе пляму.
32
Від іскри вогню примножуються вуглини, і людина грішна будує підступи на кров.
33
Остерігайся лиходія, — бо він будує зло, — щоб він коли-небудь не поклав на тобі плями повік.
34
Осели у домі твоєму чужого, і він розладнає тебе смутами і зробить тебе чужим для твоїх.