Глава 4
1
Сину мій! не відмовляй у їжі убогому і не стомлюй чеканням очей нужденних;
2
не засмути душі голодної і не завдавай жалю людині в її убогості;
3
не бентеж серця уже засмученого і не відкладай подавати нужденному;
4
не відмовляй пригнобленому, що благає про допомогу, і не відвертай лиця твого від убогого;
5
не відвертай очей від того, хто благає, і не давай людині приводу проклинати тебе;
6
бо коли він у тузі душі своєї буде проклинати тебе, Той, Хто створив його, почує моління його.
7
У зібранні намагайся бути приємним і перед вищим нахиляй твою голову;
8
прихиляй вухо твоє до убогого і відповідай йому ласкаво, з лагідністю;
9
рятуй скривдженого від руки того, хто ображає, і не будь легкодухим, коли судиш;
10
сиротам будь як батько і матері їх — замість чоловіка:
11
і будеш як син Вишнього, і Він полюбить тебе більше, ніж мати твоя.
12
Премудрість підносить синів своїх і підтримує тих, хто шукає її:
13
хто любить її, любить життя, і ті, що шукають її з раннього ранку, сповняться радости:
14
хто володіє нею, той успадкує славу, і, куди б не пішов, Господь благословить його;
15
ті, що служать їй, служать Святому, і тих, хто любить її, любить Господь;
16
хто слухняний їй, той буде судити народи, і хто прислуховується до неї, буде жити надійно;
17
хто ввіриться їй, той успадкує її, і нащадки його будуть володіти нею:
18
бо спочатку вона піде з ним путями звивистими, наведе на нього страх і боязнь
19
і буде мучити його своїм водінням, доки не упевниться у душі його і не випробує його своїми уставами;
20
але потім вона вийде до нього на прямій путі й обрадує його
21
і відкриє йому таємниці свої.
22
Якщо він зійде з путі, вона залишає його і віддає його у руки падіння його.
23
Спостерігай час і бережи себе від зла —
24
і не посоромишся за душу твою:
25
є сором, що веде до гріха, і є сором — слава і благодать.
26
Не будь упереджений проти душі твоєї і не соромся на шкоду тобі.
27
Не утримуй слова, коли воно може допомогти:
28
бо у слові пізнається мудрість, і у мові язика — знання.
29
Не супереч істині й соромся твого неуцтва.
30
Не соромся сповідувати гріхи твої і не стримуй плину ріки.
31
Не підкоряйся людині нерозумній, і не дивися на сильного.
32
Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе.
33
Не будь швидким на язик твій, і лінивим та недбалим у ділах твоїх.
34
Не будь, як лев, у домі твоєму і підозрілим до домашніх твоїх.
35
Нехай не буде рука твоя розпростертою до прийняття і стисненою при віддачі.