1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Глава 14
1
Блаженна людина, яка не згрішила вустами своїми і не вражена була сумом гріха.
2
Блаженний, кого не соромить душа його і хто не втратив надії своєї.
3
Багатство не є добром для людини скупої. І нащо маєток людині недоброзичливій?
4
Хто збирає, віднімаючи у душі своєї, той збирає для інших, і благами його будуть пересичуватися інші.
5
Хто злий для себе, для кого буде добрим? І не буде він мати радости від маєтку свого.
6
Немає гірше за людину, яка недоброзичлива до самої себе, і це — винагорода за злість її.
7
Якщо вона і робить добро, то робить у безпам’ятстві, й опісля виявляє зло своє.
8
Злий, хто має заздрі очі, відвертає лице і нехтує душами.
9
Очі користолюбця не насичуються якою-небудь частиною, і неправда злого висушує душу.
10
Зле око заздре навіть на хліб і на столі своєму терпить убогість.
11
Сину мій! за статком твоїм роби добро собі і приношення Господу достойно принось.
12
Пам’ятай, що смерть не бариться, і завіт пекла не відкритий тобі:
13
перше, ніж помреш, роби добро другові, і за силою твоєю простягай твою руку і давай йому.
14
Не позбавляй себе доброго дня, і частина доброго бажання нехай не пройде повз тебе.
15
Чи не іншим залишиш ти надбання твої і плоди зусиль твоїх для розподілу за жеребом?
16
Давай і приймай, і утішай душу твою,
17
бо у пеклі не можна знайти утіх.
18
Усяка плоть, як одяг, старіє; бо від віку — визначення: «смертю помреш».
19
Як зелені листки на густому дереві — одні спадають, а інші виростають: так і рід від плоті і крови — один помирає, а інший народжується.
20
Усяка річ, піддана тлінню, зникає, і той, хто зробив її, помирає з нею.
21
Блаженна людина, яка вправляється у мудрості й у розумі своєму повчається святому.
22
Хто розмірковує у серці своєму про путі її, той отримає розуміння і у таємницях її.
23
Виходь за нею, як ловець, і роби засідку на путях її.
24
Хто прихиляється до вікон її, той послухає і біля дверей її.
25
Хто знаходиться поблизу дому її, той увіб’є цвях і в стінах її, поставить намет свій поряд з нею й оселиться в оселі благ.
26
Він покладе дітей своїх під покрівлею і буде мати нічліг під сінню її.
27
Він прикриється нею від спеки і буде жити у славі її.
