Глава 42
1
Не соромся ось чого, і з лицемірности не гріши:
2
не соромся точного виконання закону Всевишнього і завіту, і суду, щоб учинити правосуддя нечестивому,
3
суперечки між товаришем і сторонніми і надання спадщини друзям,
4
точности у вазі і мірах, — чи багато, чи мало придбаєш, —
5
неупереджености у купівлі і продажу і суворого виховання дітей, і — скривавити ребро злому рабові.
6
При злій дружині добре мати печатку, і, де багато рук, там замикай.
7
Коли щось видаєш, видавай за рахунком і вагою і роби всяку видачу і приймання за записом.
8
Не соромся напоумляти нерозумного і дурного, і старого, який змагається з молодими: і будеш істинно благовихованим і заслужиш схвалення від усякої людини.
9
Дочка для батька — таємна постійна турбота, і піклування про неї відганяє сон: у юності її — як би не відцвіла, а у заміжжі — як би не стала гидкою;
10
у дівоцтві — як би не осквернилася і не зробилася вагітною у батьківському домі, у заміжжі — щоб не порушила подружньої вірности й у співжитті з чоловіком не залишилася неплідною.
11
Над безсоромною дочкою посиль нагляд, щоб вона не зробила тебе посміховиськом для ворогів, притчею у місті і докором у народі й не осоромила тебе перед громадою.
12
Не дивися на красу людини і не сиди серед жінок:
13
бо як з одягу виходить міль, так від жінки — лукавство жіноче.
14
Краще злий чоловік, ніж ласкава жінка, — жінка, яка соромить до ганьблення.
15
Згадаю тепер про діла Господа і розповім про те, що я бачив. За словом Господа явилися діла Його:
16
осяйне сонце дивиться на усе, і всі діла його повні слави Господньої.
17
І святим не надав Господь провіщати про усі чудеса Його, які утвердив Господь Вседержитель, щоб вселенна стояла твердо на славу Його.
18
Він проникає у безодню і серце і бачить усі звивини їх; бо Господь знає усяке відання і прозирає знання віку,
19
звіщаючи минуле і майбутнє і відкриваючи сліди потаємного;
20
не оминає Його ніяка думка і не утаїться від Нього жодне слово.
21
Він улаштував великі діла Своєї премудрости і перебуває раніше віку і повік;
22
Він не збільшився і не зменшився і не потребував ніякого радника.
23
Як жадані усі діла Його, хоча ми можемо бачити їх як тільки іскри!
24
Усі вони живуть і перебувають повік для усяких потреб і всі підкорюються Йому.
25
Усі вони — удвічі, одне навпроти одного, і нічого не створив Він недосконалим:
26
одне підтримує благо іншого, — і хто насититься видінням слави Його?