Глава 1
|
Глава 1
|
0
|
|
Передмова*Багато що і велике дане нам через закон, пророків та інших письменників, які йшли за ними, за що слід прославляти народ ізраїльський за освіченість і мудрість; і не тільки ті, що самі вивчають, повинні ставати розумними, але і ті, що знаходяться поза [Палестиною] і старанно займаються [писанням], можуть приносити користь словом і писанням. Тому дід мій Ісус, більше за інших займаючись вивченням закону, пророків та інших отцівських книг і набувши достатніх у них навичок, зважився і сам написати дещо, що відноситься до освіти і мудрости, щоб любителі навчання, вникаючи і у цю [книгу], ще більше досягали успіхів у житті за законом. Отже, прошу вас, читайте [цю книгу] прихильно й уважно і майте поблажливість до того, що в деяких місцях ми, можливо, погрішили, трудячись над перекладом: бо неоднаковий зміст має те, що читається по-єврейськи, коли перекладене буде на іншу мову, — і не тільки ця [книга], але навіть закон, пророцтва та інші книги мають чималу різницю у змісті, якщо читати їх у оригіналі. Прибувши у Єгипет у тридцять восьмому році при царі Евергеті [Птоломеї] і пробувши там, я знайшов чималу різницю в освіті [між палестинськими і єгипетськими євреями], і визнав за вкрай необхідне і самому прикласти старанність до того, щоб перекласти цю книгу. Багато безсонної праці і знань поклав я у цей час, щоб довести книгу до кінця і зробити її доступною і тим, які, знаходячись на чужині, бажають учитися і пристосовують свої звичаї до того, щоб жити за законом. |
|
1
|
|
Усяка премудрість — від Господа і з Ним перебуває повік. | |
2
|
|
Пісок морів і краплі дощу і дні вічности хто обчислить? | |
3
|
|
Висоту неба і широту землі, і безодню і премудрість хто дослідить? | |
4
|
|
Перш за все з’явилася Премудрість, і розуміння мудрости — від віку. | |
5
|
|
Джерело премудрости — слово Бога Всевишнього, і хід її — вічні заповіді. | |
6
|
|
Кому відкритий корінь премудрости? і хто пізнав мистецтво її? | |
7
|
|
Один є премудрий, дуже страшний, Який сидить на престолі Своєму, Господь. | |
8
|
|
Він породив її і бачив і виміряв її | |
9
|
|
і вилив її на всі діла Свої | |
10
|
|
і на всяку плоть за даром Своїм, і особливо наділив нею тих, хто любить Його. | |
11
|
|
Страх Господній — слава і честь, і веселість і вінець радости. | |
12
|
|
Страх Господній насолодить серце і дасть веселість і радість і довголіття. | |
13
|
|
Тому, хто боїться Господа, благо буде наостанок, і в день смерти своєї він одержить благословення. Страх Господній — дар від Господа і поставляє на стежках любови. | |
14
|
|
Любов до Господа — славна премудрість, і до кого благоволить Він, розділяє її за Своїм розсудом. | |
15
|
|
Початок премудрости — боятися Бога, і з вірними вона утвориться разом в утробі. Серед людей вона утвердила собі вічну основу і сімені їхньому ввіриться. | |
16
|
|
Повнота премудрости — боятися Господа; вона напуває їх від плодів своїх: | |
17
|
|
весь дім їх вона наповнить усім, чого бажають, і комори їх — плодами своїми. | |
18
|
|
Вінець премудрости — страх Господній, який вирощує мир і неушкоджене здоров’я; але те й інше — дари Бога, Який поширює славу тих, хто любить Його. | |
19
|
|
Він бачив її і виміряв, пролив, як дощ, відання і розумне знання і підніс славу тих, що володіють нею. | |
20
|
|
Корінь премудрости — боятися Господа, а гілки її — довголіття. | |
21
|
|
Страх Господній відганяє гріхи; хто ж не має страху, той не може виправдатися. | |
22
|
|
Не може бути виправданий несправедливий гнів, бо сам рух гніву є падіння для людини. | |
23
|
|
Терплячий до часу утримається і потім винагороджується веселістю. | |
24
|
|
До часу він приховає слова свої, і вуста вірних розкажуть про розсудливість його. | |
25
|
|
У скарбницях премудрости — притчі розуму, грішникові ж страх Господній ненависний. | |
26
|
|
Якщо бажаєш премудрости, дотримуйся заповіді, і Господь подасть її тобі, | |
27
|
|
бо премудрість і знання є страх перед Господом, і благоугодження Йому — віра і лагідність. | |
28
|
|
Не будь недовірливим до страху перед Господом і не приступай до Нього з роздвоєним серцем. | |
29
|
|
Не лицемір перед вустами інших і будь уважний до вуст твоїх. | |
30
|
|
Не піднось себе, щоб не впасти і не накликати нечестя на душу твою, бо Господь відкриє таємниці твої й принизить тебе серед зібрання за те, що ти не приступив щиро до страху Господнього, і серце твоє повне лукавства. |