1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 33
|
|
|
1
|
|
| Горе тобі, спустошувач, який не був спустошуваним, і грабіжник, якого не грабували! Коли закінчиш спустошування, будеш спустошений і ти; коли припиниш грабунки, розграбують і тебе. | |
|
2
|
|
| Господи! помилуй нас; на Тебе уповаємо ми; будь нашою силою з раннього ранку і спасінням нашим у час тисняви. | |
|
3
|
|
| Від грізного гласу Твого побіжать народи; коли повстанеш, розсіються племена, | |
|
4
|
|
| і будуть збирати здобич вашу, як збирає гусінь; кинуться на неї, як кидається сарана. | |
|
5
|
|
| Високий Господь, Який живе у вишніх; Він наповнить Сион судом і правдою. | |
|
6
|
|
| І настануть безпечні часи твої, повнота спасіння, мудрости і відання; страх Господній буде скарбом твоїм. | |
|
7
|
|
| Ось, сильні їхні кричать на вулицях; посли для миру гірко плачуть. | |
|
8
|
|
| Спорожніли дороги; не стало подорожніх; він порушив договір, зруйнував міста, — ні у що ставить людей. | |
|
9
|
|
| Земля нарікає, сохне; Ливан посоромлений, зів’янув; Сарон схожий став на пустелю, й оголені від листя свого Васан і Кармил. | |
|
10
|
|
| Нині Я повстану, — говорить Господь, — нині піднімуся, нині піднесуся. | |
|
11
|
|
| Ви вагітні сіном, розродіться соломою; дихання ваше — вогонь, який пожере вас. | |
|
12
|
|
| І будуть народи, як розпалене вапно, як зрубане терня, будуть спалені у вогні. | |
|
13
|
|
| Слухайте, далекі, що зроблю Я; і ви, ближні, пізнайте могутність Мою. | |
|
14
|
|
| Злякалися грішники на Сионі; тремтіння оволоділо нечестивими: «хто з нас може жити при вогні, що пожирає? хто з нас може жити при вічному полум’ї?» | |
|
15
|
|
| Той, хто ходить у правді і говорить істину; хто нехтує користь від утиску, утримує руки свої від хабарів, затикає вуха свої, щоб не чути про кровопролиття, і закриває очі свої, щоб не бачити зла; | |
|
16
|
|
| той буде жити на висотах; притулок його — неприступні скелі; хліб буде даний йому; вода у нього не висохне. | |
|
17
|
|
| Очі твої побачать Царя у красі Його, побачать землю віддалену; | |
|
18
|
|
| серце твоє буде тільки згадувати про жахи: «де той, хто робив перепис? де той, хто зважував данину? де той, хто оглядав вежі?» | |
|
19
|
|
| Не побачиш більше народу лютого, народу з глухою, нерозбірливою мовою, з мовою дивною, незрозумілою. | |
|
20
|
|
| Поглянь на Сион, місто святкових зібрань наших; очі твої побачать Єрусалим, житло мирне, непохитну скинію; стовпи її ніколи не викоріняться, і жоден шнур її не порветься. | |
|
21
|
|
| Там у нас великий Господь буде замість рік, замість широких каналів; туди не ввійде жодне веслове судно, і не пройде великий корабель. | |
|
22
|
|
| Бо Господь — суддя наш, Господь — законодавець наш, Господь — цар наш; Він спасе нас. | |
|
23
|
|
| Ослабли мотузки твої, не можуть утримати щогли і натягнути вітрила. Тоді буде великий розподіл здобичі, так що і кульгаві підуть на грабунок. | |
|
24
|
|
| І жоден з жителів не скаже: «я хворий»; народу, який живе там, будуть відпущені гріхи. |
