1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 8
|
|
|
1
|
|
| І сказав мені Господь: візьми собі великий сувій і накресли на ньому людськими письменами: Магер-шелал-хаш-баз*. | |
|
2
|
|
| І я узяв собі вірних свідків: Урію священика і Захарію, сина Варахіїного, — | |
|
3
|
|
| і приступив я до пророчиці, і вона зачала і народила сина. І сказав мені Господь: наречи йому ім’я: Магер-шелал-хаш-баз, | |
|
4
|
|
| бо раніше ніж дитя буде вміти вимовити: батько мій, мати моя, — багатства Дамаска і здобич самарійську понесуть перед царем Ассирійським. | |
|
5
|
|
| І продовжував Господь говорити до мене і сказав ще: | |
|
6
|
|
| за те, що цей народ зневажає води Силоама, які течуть тихо, і захоплюється Рецином і сином Ремаліїним, | |
|
7
|
|
| наведе на нього Господь води ріки бурхливі і великі — царя Ассирійського з усією славою його; і підніметься вона в усіх протоках своїх і виступить із усіх берегів своїх; | |
|
8
|
|
| і піде по Юдеї, наводнить її і високо підніметься — дійде до шиї; і розпростерті крила її будуть по усій широті землі Твоєї, Еммануїле! | |
|
9
|
|
| Ворогуйте, народи, але тремтіть, і слухайте, усі віддалені землі! Озброюйтесь, але тремтіть; озброюйтесь, але тремтіть! | |
|
10
|
|
| Задумуйте задуми, але вони руйнуються; говоріть слово, але воно не збудеться: бо з нами Бог! | |
|
11
|
|
| Бо так говорив мені Господь, тримаючи на мені міцну руку і напоумлюючи мене не ходити шляхом цього народу, і сказав: | |
|
12
|
|
| «Не називайте змовою усього того, що народ цей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страшіться. | |
|
13
|
|
| Господа Саваофа — Його шануйте свято, і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше! | |
|
14
|
|
| І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси для обох домів Ізраїля, петлею і сіткою для жителів Єрусалима. | |
|
15
|
|
| І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений. | |
|
16
|
|
| Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учениках Моїх». | |
|
17
|
|
| Отже, я надіюся на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього. | |
|
18
|
|
| Ось я і діти, яких дав мені Господь, як вказівки і знамення в Ізраїлі від Господа Саваофа, Який живе на горі Сионі. | |
|
19
|
|
| І коли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і утробомовців, — тоді відповідайте: чи не повинен народ звертатися до свого Бога? чи запитують мертвих про живих? | |
|
20
|
|
| Звертайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла. | |
|
21
|
|
| І будуть вони бродити по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і під час голоду будуть злостивитися, хулити царя свого і Бога свого. | |
|
22
|
|
| І глянуть угору, і подивляться на землю; і ось — горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму. Але не завжди буде морок там, де тепер він загуснув. |
