Глава 16
|
|
1
|
|
Посилайте агнців володарю землі з Сели у пустелі на гору дочки Сиону; | |
2
|
|
бо до мандрівного птаха, викинутого з гнізда, будуть подібні дочки Моава біля бродів Арнонських. | |
3
|
|
«Збери раду, ухвали рішення; осіни нас серед полудня, як уночі, тінню твоєю, укрий вигнаних, не видай тих, що блукають. | |
4
|
|
Нехай поживуть у тебе мої вигнані моавитяни; будь їм покровом від грабіжника: бо гнобителя не стане, грабунок припиниться, ті, що топчуть, зникнуть із землі. | |
5
|
|
Й утвердиться престіл милістю, і сяде на ньому в істині, у наметі Давидовому, суддя, що шукає правди і прагне правосуддя». | |
6
|
|
«Чули ми про гордість Моава, гордість надмірну, про пихатість його і зарозумілость і шаленість його: нещира мова його». | |
7
|
|
Тому заридає Моав за Моавом, — усі будуть ридати; стогніть за твердинями Кирхарешета: вони зовсім зруйновані. | |
8
|
|
Поля есевонські зубожіли, також і виноградник севамський; володарі народів знищили кращі лози його, які досягали Іазера, розстилалися по пустелі; пагони їх розширювалися, переходили за море. | |
9
|
|
Тому і я буду плакати за лозою севамською плачем Іазера, буду обливати тебе сльозами моїми, Есевон і Елеала; бо під час збирання винограду твого і під час жнив твоїх немає більше гучної радости. | |
10
|
|
Зникли з плодючої землі веселощі і радість, і у виноградниках не співають, не торжествують; виноградар не топче винограду у точилах: Я припинив радість. | |
11
|
|
Від того нутрощі мої стогнуть за Моавом, як гуслі, і серце моє — за Кирхарешетом. | |
12
|
|
Хоч і з’явиться Моав, і буде до втоми подвизатися на висотах, і прийде до святилища свого помолитися, але ніщо не допоможе. | |
13
|
|
Ось слово, яке прорік Господь про Моав здавна. | |
14
|
|
Нині ж так говорить Господь: через три роки, рахуючи роками найманства, велич Моава буде принижена з усією великою багатолюдністю, і залишок буде дуже малий і незначний. |