Глава 7
|
|
1
|
|
І було у дні Ахаза, сина Іоафамового, сина Озії, царя Юдейського, Рецин, цар Сирійський, і Факей, син Ремаліїн, цар Ізраїльський, пішли проти Єрусалима, щоб завоювати його, але не могли завоювати. | |
2
|
|
І було сповіщено дому Давидовому і сказано: сиріяни розташувалися у землі Єфремовій; і сколихнулося серце його і серце народу його, як колишуться від вітру дерева у лісі. | |
3
|
|
І сказав Господь Ісаї: вийди ти і син твій Шеар-Ясув назустріч Ахазу, до кінця водопроводу верхнього ставка, на дорогу до поля білильного, | |
4
|
|
і скажи йому: спостерігай і будь спокійним; не страшися і нехай не сумує серце твоє від двох кінців цих димлячих головешок, від розпаленого гніву Рецина і сиріян і сина Ремаліїного. | |
5
|
|
Сирія, Єфрем і син Ремаліїн задумали проти тебе зло, говорячи: | |
6
|
|
підемо на Юдею й підбуримо її, і оволодіємо нею і поставимо у ній царем сина Тавеїлового. | |
7
|
|
Але Господь Бог так говорить: це не станеться і не збудеться; | |
8
|
|
бо глава Сирії — Дамаск, і глава Дамаска — Рецин; а через шістдесят п’ять років Єфрем перестане бути народом; | |
9
|
|
і глава Єфрема — Самарія, і глава Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не вірите, то тому, що ви не засвідчені. | |
10
|
|
І продовжував Господь говорити до Ахаза, і сказав: | |
11
|
|
проси собі знамення у Господа Бога твого: проси або у глибині, або на висоті. | |
12
|
|
І сказав Ахаз: не буду просити і не буду спокушати Господа. | |
13
|
|
Тоді сказав Ісая: слухайте ж, доме Давидів! хіба мало для вас утруднювати людей, навіщо ви хочете утруднювати і Бога мого? | |
14
|
|
Отже, Сам Господь дасть вам знамення: ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл. | |
15
|
|
Він буде годуватися молоком і медом, доки не буде розуміти відкидати зле й обирати добре; | |
16
|
|
бо перш ніж це немовля буде розуміти відкидати зле й обирати добре, земля та, якої ти страхаєшся, буде залишена обома царями її. | |
17
|
|
Але наведе Господь на тебе і на народ твій і на дім батька твого дні, які не приходили з часу відпадіння Єфрема від Іуди, наведе царя Ассирійського. | |
18
|
|
І буде у той день: дасть знак Господь мусі, яка при гирлі ріки Єгипетської, і бджолі, що у землі Ассирійській, — | |
19
|
|
і прилетять і всядуться усі вони по долинах опустілих і по розщелинах скель, і по всіх колючих чагарниках, і по всіх деревах. | |
20
|
|
У той день поголить Господь бритвою, найнятою по той бік ріки, царем Ассирійським, голову і волосся на ногах, і навіть відніме бороду. | |
21
|
|
І буде у той день: хто буде мати корову і двох овець, | |
22
|
|
за достатком молока, яке вони дадуть, буде їсти масло; маслом і медом будуть годуватися усі, хто залишився у цій землі. | |
23
|
|
І буде у той день: на кожному місці, де росла тисяча виноградних лоз на тисячу срібників, буде терня і колючий чагарник. | |
24
|
|
Зі стрілами і луками будуть ходити туди, бо уся земля буде терням і колючим чагарником. | |
25
|
|
І на жодну з гір, які розчищалися сапами, не підеш, боячись терня і колючого чагарника: туди будуть виганяти волів, і дрібна худоба буде топтати їх. |