1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 42
|
|
|
1
|
|
| Ось, Отрок Мій, Якого Я тримаю за руку, обраний Мій, до якого благоволить душа Моя. Покладу дух Мій на Нього, і сповістить народам суд; | |
|
2
|
|
| не заволає і не підвищить голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях; | |
|
3
|
|
| тростини надламаної не переломить, і льону, що димить, не загасить; буде чинити суд за істиною; | |
|
4
|
|
| не ослабне і не знеможе, доки на землі не утвердить суд, і на закон Його будуть уповати острови*. | |
|
5
|
|
| Так говорить Господь Бог, Який створив небеса і простір їх, розпростер землю з плодами її, Який дає дихання народу на ній і дух тим, що ходять по ній. | |
|
6
|
|
| Я, Господь, прикликав Тебе у правду, і буду тримати Тебе за руку й оберігати Тебе, і поставлю Тебе у завіт для народу, у світло для язичників, | |
|
7
|
|
| щоб відкрити очі сліпих, щоб в’язнів вивести з ув’язнення і тих, хто сидить у пітьмі, — з темниць. | |
|
8
|
|
| Я Господь, це — Моє ім’я, і не дам слави Моєї іншому і хвали Моєї ідолам. | |
|
9
|
|
| Ось, передвіщене раніше збулося, і нове Я звіщу; перш ніж воно відбудеться, Я звіщу вам. | |
|
10
|
|
| Співайте Господу нову пісню, хвалу Йому від країв землі, ви, що плаваєте по морю, і все, що наповнює його, острови і ті, що живуть на них. | |
|
11
|
|
| Нехай піднесе голос пустеля і міста її, селища, де живе Кидар; нехай торжествують ті, що живуть на скелях, нехай виголошують з вершин гір. | |
|
12
|
|
| Нехай воздадуть Господу славу, і хвалу Його нехай звістять на островах. | |
|
13
|
|
| Господь вийде, як велетень, як муж битв пробудить ревність; закличе і підніме воїнський крик, і покаже Себе сильним проти ворогів Своїх. | |
|
14
|
|
| Довго мовчав Я, терпів, стримувався; тепер буду кричати, як та, що народжує, буду руйнувати і поглинати усе; | |
|
15
|
|
| спустошу гори і пагорби, і всю траву їх висушу; і ріки зроблю островами, й осушу озера; | |
|
16
|
|
| і поведу сліпих дорогою, якої вони не знають, невідомими шляхами буду вести їх; морок зроблю світлом перед ними, і криві шляхи — прямими: ось що Я зроблю для них і не залишу їх. | |
|
17
|
|
| Тоді повернуться назад і великим соромом покриються ті, що надіються на ідолів, які говорять бовванам: «ви наші боги». | |
|
18
|
|
| Слухайте, глухі, й дивіться, сліпі, щоб бачити. | |
|
19
|
|
| Хто такий сліпий, як раб Мій, і глухий, як вісник Мій, Мною посланий? Хто такий сліпий, як закоханий, такий сліпий, як раб Господа? | |
|
20
|
|
| Ти бачив багато чого, але не помічав; вуха були відкриті, але не чув. | |
|
21
|
|
| Господу вгодно було, заради правди Своєї, звеличити і прославити закон. | |
|
22
|
|
| Але це народ розорений і пограбований; усі вони зв’язані у підземеллях і сховані у в’язницях; зробилися здобиччю, і немає визволителя; пограбовані, і ніхто не говорить: «віддай назад!» | |
|
23
|
|
| Хто з вас прихилив до цього вухо, вник і вислухав це для майбутнього? | |
|
24
|
|
| Хто зрадив Якова на руйнування й Ізраїля грабіжникам? чи не Господь, проти Якого ми грішили? Не хотіли вони ходити путями Його і не слухали закону Його. | |
|
25
|
|
| І Він вилив на них лють гніву Свого і лютість війни: вона оточила їх полум’ям з усіх боків, але вони не помічали; і горіла у них, але вони не зрозуміли цього серцем. |
