1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 40
|
|
|
1
|
|
| Утішайте, утішайте народ Мій, — говорить Бог ваш; | |
|
2
|
|
| говоріть до серця Єрусалима і сповіщайте йому, що сповнився час боротьби його, що за неправди його зроблено відкуплення, тому що він від руки Господньої прийняв удвічі за усі гріхи свої. | |
|
3
|
|
| Голос волаючого в пустелі: приготуйте путь Господу, прямими зробіть у степу стежки Богу нашому; | |
|
4
|
|
| усякий діл нехай наповниться, і усяка гора і пагорб нехай понизяться, кривизни випрямляться і нерівні путі зробляться гладенькими; | |
|
5
|
|
| і явиться слава Господня, і побачить усяка плоть [спасіння Боже]; бо вуста Господні вирекли це. | |
|
6
|
|
| Голос говорить: звіщай! І сказав: що мені звіщати? Усяка плоть — трава, і уся краса її — як цвіт польовий. | |
|
7
|
|
| Засихає трава, в’яне цвіт, коли дуне на нього подув Господа: так і народ — трава. | |
|
8
|
|
| Трава засихає, цвіт в’яне, а слово Бога нашого перебуватиме вічно. | |
|
9
|
|
| Зійди на високу гору, Сионе, що благовістиш! піднеси сильно голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! піднеси, не бійся; скажи містам Іудиним: ось Бог ваш! | |
|
10
|
|
| Ось, Господь Бог гряде із силою, і сила Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і воздаяння Його перед лицем Його. | |
|
11
|
|
| Як пастир Він буде пасти стадо Своє; агнців буде брати на руки і носити на грудях Своїх, і водити дійних. | |
|
12
|
|
| Хто вичерпав во́ди жменею своєю і п’яддю виміряв небеса, і вмістив у міру порох землі, і зважив на терезах гори і на чашах вагових пагорби? | |
|
13
|
|
| Хто зрозумів дух Господа, і був радником у Нього й учив Його? | |
|
14
|
|
| З ким радиться Він, і хто напоумляє Його і наставляє Його на путь правди, і вчить Його знання, і вказує Йому путь мудрости? | |
|
15
|
|
| Ось народи — як крапля з відра, і вважаються як порошинка на терезах. Ось, острови як порошинку піднімає Він. | |
|
16
|
|
| І Ливану недостатньо для жертовного вогню, і тварин на ньому — для всепалення. | |
|
17
|
|
| Усі народи перед Ним як ніщо, — менше за нікчемність і порожнечу вважаються у Нього. | |
|
18
|
|
| Отже, кому уподібните ви Бога? І яку подобу знайдете Йому? | |
|
19
|
|
| Ідола відливає художник, і золотильник покриває його золотом і прилаштовує срібні ланцюжки. | |
|
20
|
|
| А хто бідний для такого приношення, вибирає дерево, що не гниє, знаходить собі майстерного художника, щоб зробити ідола, який стояв би твердо. | |
|
21
|
|
| Хіба не знаєте? хіба ви не чули? хіба вам не говорено було від початку? хіба ви не зрозуміли із основ землі? | |
|
22
|
|
| Він є Той, Який сидить над колом землі, і ті, що живуть на ній, — як сарана перед Ним; Він розпростер небеса, як тонку тканину, і розкинув їх, як намет для житла. | |
|
23
|
|
| Він обертає князів на ніщо, робить чимось пустим суддів землі. | |
|
24
|
|
| Ледь вони посаджені, ледь посіяні, ледь укорінився у землі стовбур їх, і як тільки Він дихнув на них, вони засохли, і вихор розніс їх, як солому. | |
|
25
|
|
| До кого ж ви уподібните Мене і з ким порівняєте? — говорить Святий. | |
|
26
|
|
| Зведіть очі ваші на висоту небес і подивіться, хто створив їх? Хто виводить воїнство їх за переліком? Він усіх їх називає на ім’я: через безліч могутности і велику силу у Нього ніщо не вибуває. | |
|
27
|
|
| Як же говориш ти, Якове, і вимовляєш, Ізраїлю: «путь мій прихований від Господа, і діла мої забуті у Бога мого»? | |
|
28
|
|
| Хіба ти не знаєш? хіба ти не чув, що вічний Господь Бог, Який створив краї землі, не стомлюється і не знемагає? розум Його недослідимий. | |
|
29
|
|
| Він дає стомленому силу, і знеможеному дарує міцність. | |
|
30
|
|
| Стомлюються і юнаки і слабшають, і молоді люди падають, | |
|
31
|
|
| а ті, що надіються на Господа, оновляться у силі: піднімуть крила, як орли, потечуть — і не втомляться, підуть — і не зморяться. |
