1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 41
|
|
|
1
|
|
| Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай оновлять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: «станьмо разом на суд». | |
|
2
|
|
| Хто воздвиг від сходу мужа правди, закликав його йти за собою, віддав йому народи і підкорив царів? Він обернув їх мечем своїм на порох, луком своїм на солому, яку розносить вітром. | |
|
3
|
|
| Він жене їх, іде спокійно дорогою, якою ніколи не ходив ногами своїми. | |
|
4
|
|
| Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку викликає пологи; Я — Господь перший, і в останніх — Я той самий. | |
|
5
|
|
| Побачили острови і жахнулися, краї землі затріпотіли. Вони зблизилися і зійшлися; | |
|
6
|
|
| кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму братові: «кріпися!» | |
|
7
|
|
| Коваль підбадьорює плавильника, той, який розгладжує листи молотом, — того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: «гарна»; і зміцнює цвяхами, щоб було твердо. | |
|
8
|
|
| А ти, Ізраїль, раб Мій, Яків, якого Я обрав, сíм’я Авраама, друга Мого, — | |
|
9
|
|
| ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: «ти Мій раб, Я обрав тебе і не відкину тебе»: | |
|
10
|
|
| не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї. | |
|
11
|
|
| Ось, у соромі й посоромленні залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що сперечаються з тобою. | |
|
12
|
|
| Будеш шукати їх, і не знайдеш їх, які ворогують проти тебе; ті, що борються з тобою, будуть як ніщо, зовсім ніщо; | |
|
13
|
|
| бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «не бійся, Я допомагаю тобі». | |
|
14
|
|
| Не бійся, черв’як Яків, малолюдний Ізраїль, — Я допомагаю тобі, говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів. | |
|
15
|
|
| Ось, Я зробив тебе гострим молотилом, новим, зубцюватим; ти будеш молотити і розтирати гори, і пагорби зробиш, як полову. | |
|
16
|
|
| Ти будеш віяти їх, і вітер рознесе їх, і вихор розвіє їх; а ти зрадієш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим. | |
|
17
|
|
| Бідні й убогі шукають води, і немає її; язик їх сохне від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх. | |
|
18
|
|
| Відкрию на горах ріки і серед долин джерела; пустелю зроблю озером і суху землю — джерелами води; | |
|
19
|
|
| посаджу в пустелі кедр, ситим і мирту й оливу; насаджу в степу кипарис, явір і бук разом, | |
|
20
|
|
| щоб побачили і пізнали, і розглянули й зрозуміли, що рука Господня зробила це, і Святий Ізраїлів створив це. | |
|
21
|
|
| Подайте справу вашу, — говорить Господь; наведіть ваші докази, говорить Цар Якова. | |
|
22
|
|
| Нехай вони подадуть і скажуть нам, що відбудеться; нехай сповістять що-небудь раніше, ніж воно відбулося, і ми вникнемо розумом своїм і дізнаємось, як воно закінчилося, або нехай наперед сповістять нам про майбутнє. | |
|
23
|
|
| Скажіть, що відбудеться у майбутньому, і ми будемо знати, що ви боги, або зробіть що-небудь, чи добре, чи лихе, щоб ми здивувалися і разом з вами побачили. | |
|
24
|
|
| Але ви ніщо, і діло ваше ніщо; мерзота той, хто обирає вас. | |
|
25
|
|
| Я воздвиг його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ім’я Моє і топтати владик, як бруд, і топтати, як гончар глину. | |
|
26
|
|
| Хто звістив про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: «правда»? Але ніхто не сказав, ніхто не сповістив, ніхто не чув слів ваших. | |
|
27
|
|
| Я перший сказав Сиону: «ось воно!» і дав Єрусалиму благовісника. | |
|
28
|
|
| Отже, Я дивився, і не було нікого, і між ними не знайшлося радника, щоб Я міг запитати їх, і вони дали відповідь. | |
|
29
|
|
| Ось, усі вони ніщо, нікчемні й діла їх; вітер і порожнеча ідоли їх. |
