1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 9
|
|
|
1
|
|
| Час, що минув, принизив землю Завулонову і землю Неффалимову; але наступний звеличить приморську путь, зайорданську країну, Галилею язичницьку. | |
|
2
|
|
| Народ, що ходить у пітьмі, побачить світло велике; на тих, що живуть у країні тіні смертної, світло засяє. | |
|
3
|
|
| Ти примножиш народ, збільшиш радість його. Він буде веселитися перед Тобою, як веселяться під час жнив, як радіють при розподілі здобичі. | |
|
4
|
|
| Бо ярмо, яке обтяжувало його, і жезл, який уражав його, і тростину, яка пригноблювала його, Ти скрушиш, як у день Мадіама. | |
|
5
|
|
| Бо усяке взуття воїна під час битви й одяг, обагрений кров’ю, будуть віддані на спалення, на поживу вогню. | |
|
6
|
|
| Бо Немовля народилося нам — Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім’я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру*. | |
|
7
|
|
| Примноженню владарювання Його і миру немає межі на престолі Давида й у царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і довіку. Ревність Господа Саваофа зробить це. | |
|
8
|
|
| Слово посилає Господь на Якова, і воно сходить на Ізраїля, | |
|
9
|
|
| щоб знав увесь народ, Єфрем і жителі Самарії, які з гордістю і пихатим серцем говорять: | |
|
10
|
|
| цеглини упали — побудуємо з тесаного каменю; сикомори вирубані — замінимо їх кедрами. | |
|
11
|
|
| І воздвигне Господь проти нього ворогів Рецина, і супротивників його озброїть: | |
|
12
|
|
| сиріян зі сходу, а филистимлян із заходу; і будуть вони пожирати Ізраїля повним ротом. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта. | |
|
13
|
|
| Але народ не навертається до Того, Хто б’є його, і до Господа Саваофа не прибігає. | |
|
14
|
|
| І відсіче Господь у Ізраїля голову і хвіст, пальму і тростину, в один день: | |
|
15
|
|
| старець і знатний, — це голова; а пророк-лжевчитель є хвіст. | |
|
16
|
|
| І вожді цього народу введуть його в оману, і ті, що водять їх, загинуть. | |
|
17
|
|
| Тому за юнаків його не порадіє Господь, і сиріт його і вдів його не помилує: бо усі вони — лицеміри і лиходії, і вуста усіх говорять нечестиво. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта. | |
|
18
|
|
| Бо беззаконня, як вогонь, розгорілося, пожирає терня і колючий чагарник і палає у хащах лісу, і піднімаються стовпи диму. | |
|
19
|
|
| Лють Господа Саваофа обпалить землю, і народ зробиться ніби поживою вогню; не пощадить людина брата свого. | |
|
20
|
|
| І будуть різати праворуч, і залишаться голодні; і будуть їсти ліворуч, і не будуть ситі; кожен буде пожирати плоть м’язів своїх: | |
|
21
|
|
| Манассія — Єфрема, і Єфрем — Манассію, обоє разом — Іуду. При усьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще простерта. |
