Глава 34
|
|
1
|
|
Приступіть, народи, слухайте і прислуховуйтеся, племена! нехай чує земля і усе, що наповнює її, вселенна і усе, що народжується у ній! | |
2
|
|
Бо гнів Господа на усі народи, і лють Його на усе воїнство їх. Він піддав їх закляттю, віддав їх на заколення. | |
3
|
|
І вбиті їхні будуть розкидані, і від трупів їхніх підніметься сморід, і гори розмокнуть від крови їхньої. | |
4
|
|
І зотліє все небесне воїнство*; і небеса згорнуться, як сувій книжний; і усе воїнство їх упаде, як спадає лист з виноградної лози, і як зів’ялий лист — зі смоковниці. | |
5
|
|
Бо упився меч Мій на небесах: ось, для суду сходить він на Едом і на народ, підданий Мною закляттю. | |
6
|
|
Меч Господа наповниться кров’ю, утучниться від жиру, від крови агнців і козлів, від жиру з нирок баранів: бо жертва у Господа у Восорі і велике заколення в землі Едома. | |
7
|
|
І буйволи впадуть з ними, і тельці разом з волами, й уп’ється земля їх кров’ю, і прах їх наповниться жиром. | |
8
|
|
Бо день помсти у Господа, рік відплати за Сион. | |
9
|
|
І перетворяться ріки його на смолу, і прах його — на сірку, і буде земля його розпаленою смолою: | |
10
|
|
не буде гаснути ні вдень, ні вночі; вічно буде підніматися дим її; буде від роду у рід залишатися спустілою; повіки віків ніхто не пройде по ній; | |
11
|
|
і заволодіють нею пелікан і їжак; і пугач і ворон оселяться у ній; і протягнуть по ній шнур руйнування і висок знищення. | |
12
|
|
Нікого не залишиться там зі знатних її, кого можна було б покликати на царство, і усі князі її будуть ніщо. | |
13
|
|
І заростуть палаци її колючими рослинами, кропивою і реп’яхом — твердині її; і буде вона житлом шакалів, пристановищем страусів. | |
14
|
|
І звірі пустелі будуть зустрічатися з дикими кішками, і лісовики будуть перегукуватися один з одним; там буде відпочивати нічна примара і знаходити собі спокій. | |
15
|
|
Там угніздиться летючий змій, буде відкладати яйця і виводити дітей і збирати їх під тінь свою; там і шуліки будуть збиратися один до одного. | |
16
|
|
Відшукайте у книзі Господній і прочитайте; жодне з цих не промине прийти, і одне іншим не заміниться. Бо самі вуста Його повеліли, і сам дух Його збере їх. | |
17
|
|
І Сам Він кинув їм жереб, і Його рука розділила їм своєю мірою; повіки будуть вони володіти нею, з роду у рід будуть жити на ній. |