1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 59
|
|
|
1
|
|
| Ось, рука Господа не скоротилася на те, щоб спасати, і вухо Його не обважніло для того, щоб чути. | |
|
2
|
|
| Але беззаконня ваші зробили розділення між вами і Богом вашим, і гріхи ваші відвертають лице Його від вас, щоб не чути. | |
|
3
|
|
| Бо руки ваші осквернені кров’ю і пальці ваші — беззаконням; уста ваші говорять лжу, язик ваш вимовляє неправду. | |
|
4
|
|
| Ніхто не підносить голосу за правду, і ніхто не заступається за істину; сподіваються на пусте і говорять неправду, зачинають зло і породжують злодійство; | |
|
5
|
|
| висиджують зміїні яйця і тчуть павутиння; хто з’їсть яйця їх, — помре, а якщо розчавить, — виповзе єхидна. | |
|
6
|
|
| Павутиння їх для одягу непридатне, і вони не покриються своїм виробом; діла їхні — діла неправедні, і насильство у руках їхніх. | |
|
7
|
|
| Ноги їхні біжать до зла, і вони поспішають на пролиття невинної крови; думки їхні — думки нечестиві; спустошення і загибель на стежках їхніх. | |
|
8
|
|
| Путі миру вони не знають, і немає суду на стежках їхніх; путі їхні викривлені, і ніхто, який іде ними, не знає миру. | |
|
9
|
|
| Тому-то і далекий від нас суд, і правосуддя не досягає до нас; чекаємо світла, і ось темрява, — осяяння, і ходимо у мороці. | |
|
10
|
|
| Сприймаємо на дотик, як сліпі стіну, і, як без очей, ходимо навпомацки; спотикаємося опівдні, як у сутінках, між живими — як мертві. | |
|
11
|
|
| Усі ми ревемо, як ведмеді, і стогнемо, як голуби; очікуємо суду, і немає його, — спасіння, але воно далеко від нас. | |
|
12
|
|
| Бо злочини наші численні перед Тобою, і гріхи наші свідчать проти нас; бо злочини наші з нами, і беззаконня наші ми знаємо. | |
|
13
|
|
| Ми зрадили і сказали неправду перед Господом, і відступили від Бога нашого; говорили наклеп і зраду, зачинали і народжували із серця неправдиві слова. | |
|
14
|
|
| І суд відступив назад, і правда стала вдалині, бо істина спотикнулася на площі, і чесність не може увійти. | |
|
15
|
|
| І не стало істини, і той, хто віддаляється від зла, піддається образі. І Господь побачив це, й огидно було очам Його, що немає суду. | |
|
16
|
|
| І бачив, що немає людини, і дивувався, що немає заступника; і допомогла Йому правиця Його, і правда Його підтримала Його. | |
|
17
|
|
| І Він поклав на Себе правду, як броню, і шолом спасіння на голову Свою; і вдягнувся у ризу помсти, як в одяг, і покрив Себе ревністю, як плащем. | |
|
18
|
|
| Мірою відплати, за цією мірою Він воздасть супротивникам Своїм — люттю, ворогам Своїм — помстою, островам віддасть належне. | |
|
19
|
|
| І будуть боятися імені Господа на заході і слави Його — на сході сонця. Якщо ворог прийде як ріка, подув Господа прожене його. | |
|
20
|
|
| І прийде Відкупитель Сиону і синів Якова, які навернулися від нечестя, — говорить Господь. | |
|
21
|
|
| І ось завіт Мій з ними, — говорить Господь: Дух Мій, Який на тобі, і слова Мої, які вклав Я в уста твої, не відступлять від уст твоїх і від уст потомства твого, і від уст нащадків потомства твого, — говорить Господь, відтепер і до віку. |
