1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 49
|
|
|
1
|
|
| Слухайте Мене, острови, і слухайте, народи далекі: Господь прикликав Мене від утроби, від утроби матері Моєї називав ім’я Моє; | |
|
2
|
|
| і зробив уста Мої як гострий меч; тінню руки Своєї покривав Мене, і зробив Мене стрілою загостреною; у сагайдаці Своєму зберігав Мене; | |
|
3
|
|
| і сказав Мені: Ти раб Мій, Ізраїль, у Тобі Я прославлюся. | |
|
4
|
|
| А Я сказав: даремно Я трудився, ні на що і марно виснажував силу Свою. Але Моє право у Господа, і нагорода Моя у Бога Мого. | |
|
5
|
|
| І нині говорить Господь, Який утворив Мене від утроби рабом Своїм, щоб навернути до Нього Якова і щоб Ізраїль зібрався до Нього; Я вшанований в очах Господа, і Бог Мій — сила Моя. | |
|
6
|
|
| І Він сказав: мало того, що Ти будеш рабом Моїм для відновлення колін Яковових і для повернення залишків Ізраїля, але Я зроблю Тебе світлом народів, щоб спасіння Моє простяглося до країв землі. | |
|
7
|
|
| Так говорить Господь, Відкупитель Ізраїля, Святий Його, тому, кого зневажають усі, кого ганьбить народ, рабові володарів: царі побачать, і встануть; князі поклоняться заради Господа, Який вірний, заради Святого Ізраїлевого, Який обрав Тебе. | |
|
8
|
|
| Так говорить Господь: у час благоприємний Я почув Тебе, й у день спасіння допоміг Тобі; і Я буду охороняти Тебе, і зроблю Тебе завітом народу, щоб відновити землю, щоб повернути спадкоємцям спадщини спустошені, | |
|
9
|
|
| сказати в’язням: «виходьте», і тим, що у темряві: «покажіться». Вони при дорогах будуть пасти, і по усіх пагорбах будуть пасовища їхні; | |
|
10
|
|
| не будуть терпіти голоду і спраги, і не вразить їх спека і сонце; бо Той, Хто милує їх, буде вести їх і приведе їх до джерел вод. | |
|
11
|
|
| І всі гори Мої зроблю шляхом, і дороги Мої будуть підняті. | |
|
12
|
|
| Ось, одні прийдуть здалеку; і ось, одні від півночі і моря, а інші з землі Синим. | |
|
13
|
|
| Радуйтеся, небеса, і веселися, земле, і викликуйте, гори, з радости; бо утішив Господь народ Свій і помилував страдників Своїх. | |
|
14
|
|
| А Сион говорив: «залишив мене Господь, і Бог мій забув мене!» | |
|
15
|
|
| Чи забуде жінка грудне дитя своє, щоб не пожаліти сина утроби своєї? але якби і вона забула, то Я не забуду тебе. | |
|
16
|
|
| Ось, Я накреслив тебе на долонях Моїх; стіни твої завжди переді Мною. | |
|
17
|
|
| Сини твої поспішать до тебе, а розорителі і спустошувачі твої підуть від тебе. | |
|
18
|
|
| Зведи очі твої і подивися навколо, — усі вони збираються, йдуть до тебе. Живу Я! говорить Господь, — усіма ними ти одягнешся, як убранням, і нарядишся ними, як наречена. | |
|
19
|
|
| Бо руїни твої і пустелі твої, і розорена земля твоя будуть тепер занадто тісні для жителів, і ті, що поглинали тебе, віддаляться від тебе. | |
|
20
|
|
| Діти, які будуть у тебе після втрати попередніх, будуть говорити вголос тобі: «тісне для мене місце; уступи мені, щоб я міг жити». | |
|
21
|
|
| І ти скажеш у серці твоєму: хто мені породив їх? я була бездітна і неплідна, відведена у полон і вилучена; хто ж виростив їх? ось, я залишалася самотньою; де ж вони були? | |
|
22
|
|
| Так говорить Господь Бог: ось, Я підніму руку Мою до народів, і виставлю знамено Моє племенам, і принесуть синів твоїх на руках і дочок твоїх на плечах. | |
|
23
|
|
| І будуть царі годувальниками твоїми, і цариці їхні годувальницями твоїми; лицем до землі будуть кланятися тобі і лизати порох ніг твоїх, і пізнаєш, що Я Господь, що ті, які надіються на Мене, не посоромляться. | |
|
24
|
|
| Чи може бути відібрана у сильного здобич, і чи можуть бути відняті у переможця узяті в полон? | |
|
25
|
|
| Так! так говорить Господь: і полонені сильним будуть відняті, і здобич тирана буде визволена; тому що Я буду змагатися із супротивниками твоїми і синів твоїх Я спасу; | |
|
26
|
|
| і пригноблювачів твоїх нагодую власною їх плоттю, і вони будуть упоєні кров’ю своєю, як молодим вином; і всяка плоть пізнає, що Я Господь, Спаситель твій і Відкупитель твій, Сильний Яковів. |
