1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 14
|
|
|
1
|
|
| Близький час його, і не забаряться дні його, бо помилує Господь Якова і знову полюбить Ізраїля; і оселить їх на землі їхній, і приєднаються до них іноземці і приліпляться до дому Якова. | |
|
2
|
|
| І візьмуть їх народи, і приведуть на місце їх, і дім Ізраїля засвоїть їх собі на землі Господній рабами і рабинями, і візьме у полон тих, що полонили його, і буде панувати над гнобителями своїми. | |
|
3
|
|
| І буде у той день: коли Господь визволить тебе від скорботи твоєї і від страху і від тяжкого рабства, в якому ти був поневолений, | |
|
4
|
|
| ти промовиш переможну пісню на царя Вавилонського і скажеш: як не стало мучителя, припинилося грабіжництво! | |
|
5
|
|
| Розтрощив Господь жезл нечестивих, скіпетр владик, | |
|
6
|
|
| який уражав народи у люті ударами невідворотними, який у гніві панував над племенами з нестримним переслідуванням. | |
|
7
|
|
| Уся земля відпочиває, покоїться, викликує з радости; | |
|
8
|
|
| і кипариси радіють за тебе, і кедри ливанські, говорячи: «з тих пір, як ти заснув, ніхто не приходить рубати нас». | |
|
9
|
|
| Пекло глибинне почало рухатися заради тебе, щоб зустріти тебе при вході твоєму; пробудив для тебе рефаїмів, усіх вождів землі; підняв усіх царів язичницьких із престолів їхніх. | |
|
10
|
|
| Усі вони будуть говорити тобі: і ти зробився безсилим, як ми! і ти став подібним до нас! | |
|
11
|
|
| У пекло скинута гординя твоя з усім шумом твоїм; під тобою підстилається черва, і черва — покров твій. | |
|
12
|
|
| Як упав ти з неба, денниця, син зорі! розбився об землю, який топтав народи. | |
|
13
|
|
| А говорив у серці своєму: «зійду на небо, вище за зірки Божі піднесу престіл мій і сяду на горí у зібранні богів, на краю півночі; | |
|
14
|
|
| зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього». | |
|
15
|
|
| Але скинутий у пекло, у глибини пекельні. | |
|
16
|
|
| Ті, що бачили тебе, вдивляються у тебе, розмірковують про тебе: «чи той це чоловік, який коливав землю, тряс царства, | |
|
17
|
|
| всесвіт зробив пустелею і руйнував міста його, полонених своїх не відпускав додому?». | |
|
18
|
|
| Всі царі народів, усі лежать у шані, кожен у своїй усипальниці; | |
|
19
|
|
| а ти повалений поза гробницею своєю, як знехтувана гілка, як одяг убитих, уражених мечем, яких опускають у кам’яні рови, — ти, як потоптаний труп, | |
|
20
|
|
| не з’єднаєшся з ними у могилі; бо ти зруйнував землю твою, убив народ твій: повіки не пом’янеться плем’я лиходіїв. | |
|
21
|
|
| Готуйте заколення синам його за беззаконня батька їхнього, щоб не повстали і не заволоділи землею і не наповнили всесвіт ворогами. | |
|
22
|
|
| І повстану на них, — говорить Господь Саваоф, — і знищу ім’я Вавилона і весь залишок, і сина й онука, — говорить Господь. | |
|
23
|
|
| І зроблю його володінням їжаків і болотом, і вимету його мітлою знищувальною, — говорить Господь Саваоф. | |
|
24
|
|
| З клятвою говорить Господь Саваоф: як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і відбудеться, | |
|
25
|
|
| щоб знищити Ассура у землі Моїй і розтоптати його на горах Моїх; і спаде з них ярмо його, і зніметься тягар його з рамен їхніх. | |
|
26
|
|
| Таке визначення, ухвалене про усю землю, і ось рука, простягнута на усі народи, | |
|
27
|
|
| бо Господь Саваоф визначив, і хто може скасувати це? рука Його простягнута, — і хто відверне її? | |
|
28
|
|
| У рік смерти царя Ахаза було таке пророче слово: | |
|
29
|
|
| не радуйся, земле Филистимська, що розтрощено жезл, який уражав тебе, бо з кореня зміїного вийде аспид, і плодом його буде летючий дракон. | |
|
30
|
|
| Тоді найбідніші будуть нагодовані, жебраки будуть спочивати у безпеці; а твій корінь уморю голодом, і він уб’є залишок твій. | |
|
31
|
|
| Ридайте, ворота! вий голосом, місто! Розпадешся ти, уся земле Филистимська, тому що від півночі дим іде, і немає відсталого у полчищах їх. | |
|
32
|
|
| Що ж скажуть вісники народу? — Те, що Господь утвердив Сион, і у ньому знайдуть притулок бідні з народу Його. |
