|
Глава 13
|
|
|
1
|
|
| Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх. | |
|
2
|
|
| І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його, | |
|
3
|
|
| Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить, | |
|
4
|
|
| встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався. | |
|
5
|
|
| Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний. | |
|
6
|
|
| Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги? | |
|
7
|
|
| Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім. | |
|
8
|
|
| Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною. | |
|
9
|
|
| Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову. | |
|
10
|
|
| Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі. | |
|
11
|
|
| Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті. | |
|
12
|
|
| Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам? | |
|
13
|
|
| Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є. | |
|
14
|
|
| Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. | |
|
15
|
|
| Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам. | |
|
16
|
|
| Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його. | |
|
17
|
|
| Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте. | |
|
18
|
|
| Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого обрав. Але нехай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою. | |
|
19
|
|
| Тепер кажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я. | |
|
20
|
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене. | |
|
21
|
|
| Сказавши це, Ісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене. | |
|
22
|
|
| Тоді ученики озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить. | |
|
23
|
|
| Один же з учеників Його, якого любив Ісус, возлежав при лоні Ісусовому. | |
|
24
|
|
| Йому Симон-Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про кого Він говорить. | |
|
25
|
|
| Той, припавши до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи, хто це? | |
|
26
|
|
| Ісус відповів: той, кому Я, вмочивши, подам хліб. І, вмочивши хліб, подав Іуді Симоновому Іскаріоту. | |
|
27
|
|
| І з цим хлібом увійшов у нього сатана. І сказав йому Ісус: що робиш, роби швидше. | |
|
28
|
|
| Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, до чого Він це сказав йому. | |
|
29
|
|
| Оскільки в Іуди була грошова скринька, то деякі гадали, що Ісус звелів йому купити те, що треба було до свята, або щоб дав що-небудь убогим. | |
|
30
|
|
| Він, взявши той хліб, одразу ж вийшов; а була ніч. | |
|
31
|
|
| Коли він вийшов, Ісус промовив: нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому. | |
|
32
|
|
| Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його. | |
|
33
|
|
| Діти! Недовго вже бути Мені з вами. Будете шукати Мене і, як Я сказав юдеям, — куди Я йду, ви не можете прийти, так і вам кажу тепер. | |
|
34
|
|
| Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. | |
|
35
|
|
| З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою. | |
|
36
|
|
| Симон-Петро сказав Йому: Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: куди Я йду, ти не можеш тепер іти за Мною, а згодом підеш за Мною. | |
|
37
|
|
| Петро сказав Йому: Господи! Чому я не можу йти за Тобою тепер? Я душу мою покладу за Тебе. | |
|
38
|
|
| Ісус відповів йому: душу твою за Мене покладеш? Істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як тричі зречешся Мене. |
