|
Глава 21
|
|
|
1
|
|
| Після того знову явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні з мертвих біля моря Тиверіадського. Явився ж так: | |
|
2
|
|
| були разом Симон-Петро, і Фома, званий Близнюком, і Нафанаїл з Кани галилейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учеників Його. | |
|
3
|
|
| Симон-Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою! Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого. | |
|
4
|
|
| А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; але ученики не впізнали, що це Ісус. | |
|
5
|
|
| Ісус говорить їм: діти, чи є у вас яка їжа? Вони відповіли: ні. | |
|
6
|
|
| Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби. | |
|
7
|
|
| Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море. | |
|
8
|
|
| А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою. | |
|
9
|
|
| А коли вийшли на землю, бачать розкладене вогнище, і рибу, що на ньому лежала, і хліб. | |
|
10
|
|
| Ісус говорить їм: принесіть тієї риби, яку ви тепер упіймали. | |
|
11
|
|
| Симон-Петро пішов і витяг на землю сіть, повну великих рибин — сто п’ятдесят три; і від такої кількости риби не прорвалася сіть. | |
|
12
|
|
| Ісус говорить їм: ідіть обідайте. Ніхто ж з учеників не посмів запитати Його: хто Ти? Бо знали, що це Господь. | |
|
13
|
|
| Ісус підходить, бере хліб і дає їм, також і рибу. | |
|
14
|
|
| Це вже втретє явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні Своєму з мертвих. | |
|
15
|
|
| Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх. | |
|
16
|
|
| Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. | |
|
17
|
|
| Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. | |
|
18
|
|
| Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. | |
|
19
|
|
| Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною. | |
|
20
|
|
| Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе? | |
|
21
|
|
| Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що? | |
|
22
|
|
| Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. | |
|
23
|
|
| І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? | |
|
24
|
|
| Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його. | |
|
25
|
|
| Багато й іншого сотворив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь. |
