Глава 7
|
|
1
|
|
Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його. | |
2
|
|
Наближалося свято юдейське — ставлення кущів. | |
3
|
|
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш. | |
4
|
|
Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові. | |
5
|
|
Бо і брати Його не вірували в Нього. | |
6
|
|
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий. | |
7
|
|
Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. | |
8
|
|
Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав. | |
9
|
|
Сказавши це їм, залишився в Галилеї. | |
10
|
|
Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно. | |
11
|
|
Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він? | |
12
|
|
І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ. | |
13
|
|
Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв. | |
14
|
|
У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав. | |
15
|
|
І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись? | |
16
|
|
Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене; | |
17
|
|
хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу. | |
18
|
|
Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому. | |
19
|
|
Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене? | |
20
|
|
Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити? | |
21
|
|
Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся. | |
22
|
|
Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка. | |
23
|
|
Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу? | |
24
|
|
Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим. | |
25
|
|
Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити? | |
26
|
|
Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос? | |
27
|
|
Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він. | |
28
|
|
Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте. | |
29
|
|
Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене. | |
30
|
|
І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його. | |
31
|
|
Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив? | |
32
|
|
Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його. | |
33
|
|
Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав. | |
34
|
|
Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти. | |
35
|
|
При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів? | |
36
|
|
Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти? | |
37
|
|
В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є. | |
38
|
|
Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої. | |
39
|
|
Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений. | |
40
|
|
Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк. | |
41
|
|
Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде? | |
42
|
|
Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид? | |
43
|
|
Отже, виникла в народі через Нього незгода. | |
44
|
|
Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук. | |
45
|
|
І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його? | |
46
|
|
Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік. | |
47
|
|
Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися? | |
48
|
|
Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв? | |
49
|
|
Але цей народ, що не знає закону, проклятий він. | |
50
|
|
Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм: | |
51
|
|
хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить? | |
52
|
|
На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить. | |
53
|
|
І кожний пішов до свого дому. |